22 серпня Президент України Петро Порошенко відкрив у Сєверодонецьку реконструйовану будівлю для Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру. У Фейсбуці він написав про цю подію так: «Що може бути більшим символом мирного нормального життя, ніж відкриття театру?» Президент побажав творчому колективу успіхів, аншлагів, здобутків, утвердження української європейської культури.
Стара будівля колишнього театру в Сєверодонецьку кілька років перебувала в занедбаному стані. 2015-го, коли сюди переїхав евакуйований Луганський обласний академічний музично-драматичний український театр, її відбудову було визнано пріоритетною. Тепер сцену реставровано, а сам театр-переселенець за цей час став володарем кількох престижних нагород і лідером глядацьких симпатій.
— Колишнє приміщення сєверодонецького театру було в аварійному стані: дірки в підлозі, обірвані балки, на яких мала триматися сцена, штукатурка сипалася на голову. Але, як відомо, українці — незламна нація, тож ми саме там і створювали свої перші вистави, — розповідає директор театру Сергій Дорофєєв. — А от глядачів запросити не могли, бо було небезпечно. Вистави показували в Сєверодонецькому міському палаці культури та в музичному училищі.
Тож репетиції відбувалися за однією адресою, а вистави — за іншими. І весь час луганська трупа все своє майно привозить із собою, а після вистави везе назад. Звісно, все це не продовжує термін експлуатації обладнання. А як такі переїзди позначаються на творчій атмосфері?
«Найголовніша проблема в тому, що в будівлі, де ми репетируємо, не вистачає простору, — пояснює Сергій Дорофєєв. — А зазвичай до міського Палацу культури ми потрапляли дня за два до прем’єри. І за цей час акторам треба було освоїтися в нових умовах. Це дуже важко. Бо коли довго перебувати в такій собі коробці, то на великій сцені всі навички втрачаються. І режисерам дуже складно. Їм доводиться деякі сцени змінювати, багато хореографічних підтримок тут просто неможливо зробити, відпрацювати. Тепер у новому приміщенні таких проблем не буде. Там є два зали для репетицій, окрім основної сцени. Є мала сцена — у фойє. Там створюватимемо особливі вистави — камерні. А в майбутньому плануємо вистави на вулиці. Ми це робили вже тут, у Сєверодонецьку — показували просто неба спектакль «Ніч на полонині», який мав великий успіх. Тому далі експериментуватимемо».
Театральний колектив заявив про себе гідно ще рік тому, коли розпочинали ремонт. «Уже на той час мали 12 повноформатних вистав. Про нас вже говорили, що ми — є, працюємо цікаво. І про те, що ніякі злидні нас не зупинять, — згадує директор. — Треба подякувати обласній владі, щоразу, коли на Луганщину приїжджали народні депутати, посадовці, їм показували реконструкцію будівлі театру».
Та й творчий колектив старався! Тож, наприклад, коли на Луганщину приїхали депутати з Миколаївської області, вони вже знали про театр, бо наші вистави мали там успіх, і коли приїхали, побачили, в яких умовах працюють луганчани.
Луганський театр загалом багато подорожує. За останні два роки побували більш як у 10 містах. Серед них — Київ і Херсон, Львів і Дрогобич, Івано-Франківськ і Ужгород, Дніпро. Були в польському Кракові на міжнародному фестивалі з виставою «Легені». Вона — переможець конкурсу Британської Ради в Україні, отримала нагороду у Кракові, на Київському фестивалі «Андріївський хрест».
Та на яку прем’єру чекати в оновленій будівлі, запитую в директора.
«До відкриття театрального сезону готуємо виставу за Г. Квіткою-Основ’яненком «Конотопська відьма». Це відбудеться вже на новій сцені, у новій будівлі, на новому обладнанні. Тож пропонуватимемо глядачу все те, чим багата нова сцена. Постановник — художній керівник театру Володимир Московченко. Це буде велика, яскрава вистава», — обіцяє Сергій Дорофєєв.