НАДІЯ

У Дніпродзержинську нарешті взялися за розв'язання проблем радіаційної безпеки

За радянських часів було багато охочих працювати на цьому підприємстві. Приваблювали високі зарплати та пристойне забезпечення працівників. Однак наскільки шкідливе для здоров'я людини саме виробництво, знало небагато: Придніпровський хімзавод (ПХЗ) - перше в тодішньому Союзі підприємство з переробки урану. 1949 р. він почав видавати небезпечну продукцію. За незалежної України завод подрібнили на десяток виробничих об'єднань. Деякі з них потім збанкрутіли й були продані. Сьогодні на території колишнього ПХЗ - понад 20 підприємств різних власників. За час активної роботи шкідливого виробництва на території міста та поза його межами утворилися сховища уранових відходів, які тривалий час були в занедбаному стані. Місцеві жителі й не здогадувалися про небезпеку.

Підступна дамба

Кілька років поспіль на радіаційних "пляжах" хвостосховища "Сухачівське", що неподалік селища Таромське, люди відпочивали, не знаючи, що перебувають на звалищі уранових відходів, купаються в радіаційному озері. Ні огорожі, ні вивісок з попередженнями про небезпеку не було.

Окрім того, на "Сухачівському" зруйнували насосні станції, а труби водогону й пульпопроводу розкрали, порізали на металобрухт. Винних правоохоронці шукають досі.

- При санації та ліквідації збанкрутілого Придніпровського гідрометалургійного заводу, який теж брав участь у переробці урану, - розповідає начальник управління охорони навколишнього природного середовища Дніпродзержинської міської ради Андрій Плєшаков, - до нього відійшло "Сухачівське" з комунікаціями. Саме тоді і вирізали чотири нитки пульпопроводу. Питання розглядалося в судах. Мінпаливенерго майже п'ять років перебувало в судових позовах, намагалося навести лад у хвостосховищах і повернути їх законним шляхом до державної власності. Наразі позови завершені, огорожу відновлено.

Загрозу не лише для Дніпродзержинська, а й усього Причорномор'я становить хвостосховище "Дніпровське", розташоване практично в межах міста і за 800 метрів від Дніпра та річки Коноплянка. Остання замулилася й заросла, тому її русло почало розпливатися й підмивати дамбу найпотужнішого хвостосховища (майже 12 млн тонн уранових відходів). Якщо не витримає дамба, то радіаційний потік піде далі в Дніпро та у грунтові води.

А що ж держава?

Лише 2000 р. створили спеціалізоване ДП "Бар'єр" (підпорядковане Мінпаливенерго), якому доручили приводити хвостосховища, забруднені будівлі та обладнання, що залишилися від ВО "ПХЗ", у безпечний стан. Наразі дев'ять хвостосховищ знаходяться на балансі ДП, десяте - у власності міської громади, яке теж планують передати "Бар'єру". Для охорони і захисту територій організували воєнізоване ДП "38 ВІТЧ" (відділ інженерно-технічних частин).

На території проммайданчика ПХЗ уже проведено кілька урядових виїзних нарад. Водночас з державною цільовою програмою в 2008 р. створено міжвідомчу урядову комісію з розв'язання екологічних проблем Дніпродзержинська та прийнято План першочергових заходів з поліпшення екологічного стану міста, до якого ввійшли три розділи. Перший стосувався діяльності ДП "Бар'єр" (24,6 млн грн ), другий - воєнізованого ДП "38-ВІТЧ" (24,1 млн грн), третій - "Першочергові екологічні заходи" - безпосередньо Дніпродзержинська (97,9 млн грн). На жаль, торік третій розділ не фінансувався.

З Андрієм Плєшаковим їдемо вздовж великої бетонної огорожі, яка тепер всюди по периметру території колишнього уранового виробництва. Це в місті, а за його межами хвостосховища огороджені лише колючим дротом та сіткою-рабицею. Влаштовувати ці кордони почали лише 2008 року.

Режимна територія разом із санітарною зоною займає площу в 600 га. До її охорони особовий склад "38-ВІТЧ" став 2001 року.

- Перед нами виникла проблема: що охороняти? Адже навкруги всі кордони були знищені, - розповідає генеральний директор підприємства Олексій Капля. - За два роки - 2007, 2008 - нам виділили 4,5 млн грн, торік на відновлення периметру отримали рекордну суму - 16 млн 700 тис. грн. Із завданням впоралися успішно. На другому рубежі встановлюються засоби технічної охорони, відеонагляд. Значний обсяг робіт зроблено за останні два з половиною роки. Тепер твердо можу запевнити, що кордони закриті й недоступні.

За минуле літо рівень води на другій секції хвостосховища "Сухачівське" знизився на півтора метра, що фактично оголило радіоактивний майданчик. Зверху його засипали спеціальною сумішшю.

- За даними науковців, щорічно 14 тонн радіоактивного пилу розноситься навкруги, у тому числі на сільськогосподарські угіддя, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, - нарікає Олексій Капля. - Можна встановити глибинні свердловини й качати воду з-під землі, щоб постійно підтримувати її належний рівень.

За словами директора ДП "Бар'єр" Тараса Іващенка, аби підняти рівень води до нормального, треба додати ще приблизно 300 тис. кубометрів. Це завдання "Бар'єру". Наступного року мають розпочатися роботи з відновлення "Сухачівського-2". Тоді воно буде в змозі прийняти ще до 13 млн кубометрів різних хімічних відходів та перейти на самофінансування.

Гуртом наводити лад легше

- Наразі ДП "Бар'єр" підтримує той максимально безпечний стан, який можливий сьогодні, - розповідає Тарас Іващенко. - За останньою державною програмою, нам виділено 84 млн грн на п'ять років.

Уже повністю засипано хвостосховище "Південно-східне". І тепер там, де доза випромінювання становила 10 тис. мкР/год. (в окремих місцях - й до 40 тис. мкР/год), лежить покриття та зеленіє цілком безпечна трава - доза доведена до 25-29 мкР/год (нормальна - до 30).

- І що, гуляти по цій травичці можна? - питаю Тараса Григоровича.

- Так, можна. Все приведено у відповідність до міжнародних стандартів. Американці там уже гуляють.

З'ясувалося, що до України завітали представники МАГАТЕ, аби долучитися до ліквідації наслідків діяльності ПХЗ. Вони взяли на себе науково-методичне забезпечення, навчання спеціалістів, постачання обладнання, необхідного для здійснення контролю за станом довкілля. Незабаром міжнародна організація планує провести семінар, присвячений подальшій взаємодії.

А справжнім проривом у покращенні екологічної ситуації Дніпродзержинська, за визначенням міської влади, стане реалізація нового розпорядження уряду від 11 серпня 2010 р. "Про заходи щодо забезпечення екологічної безпеки м. Дніпродзержинська та поліпшення соціального захисту населення міста" на 2010 - 2012 рр. У ньому тільки 15 пунктів, але кожен з них - справжня больова точка, цілий комплекс гострих проблем, що не вирішувалися роками й десятиліттями. Для їх розв'язання передбачено достатнє фінансове забезпечення, визначено відповідальні органи і структури.