НОВИНКА

В Національному музеї літератури презентували... детективну історію про мешканців знаменитого столичного будинку Роліт

Коли за столом - "трійка"

Погожої осінньої днини в Національному музеї літератури відбувалося щось неймовірне. Немов чиясь рука перегорнула сторінки календаря й ми опинилися на початку ХХ сторіччя. За столом - "трійка". У залі - комсомолки й комсомольці у червоних хустках та шкірянках. Конвойний із рушницею охороняє двох підсудних - авторів "наклепницької" книги -Станіслава Цалика та Пилипа Селігея. Вони висунули крамольне гасло - "Вся влада - письменникам!" та ще й написали його трьома мовами: українською, російською й англійською.

Суд уважно вислухав і "звинувачених", і "свідків" у справі - Валентину Гончар - дружину видатного українського письменника Олеся Гончара, героя дванадцятого розділу книжки; Мар'яну Євтушенко - онуку видатного українського гумориста Остапа Вишні, якому присвячено десятий розділ книжки; Ірину Прахову - пасербицю Уласа Самчука, героя сьомого розділу книжки; Аллу Дибу - науковця Інституту літератури ім. Тараса Шевченка, свідка "підривної роботи" Станіслава Цалика і Пилипа Селігея в архіві та Ларису Масенко - професорку Києво-Могилянської академії, багаторічну мешканку будинку письменників Роліт.

Будинок-меморіал

Так весело й невимушено пройшла презентація та обговорення книги "Таємниці письменницьких шухляд. Детективна історія української літератури", що вийшла влітку цього року накладом одна тисяча примірників у інформаційно-аналітичній агенції "Час". Хронологічні рамки книги - 30-50-ті роки буремного ХХ сторіччя. Головні персонажі - добре відомі українські радянські письменники Максим Рильський, Павло Тичина, Остап Вишня, Іван Кочерга, Олесь Гончар, Улас Самчук, Юрій Яновський, Олексій Кундзіч, Олександр Корнійчук та Микола Бажан.

Місце дії - легендарний київський будинок для "робітників літератури" - Роліт, вулиця Леніна, 68 (зараз - Б. Хмельницького). Упродовж семи десятиліть у цих стінах мешкали чи не всі літературні корифеї. Весь перший поверх цього будинку всіяно меморіальними дошками. Їх 28. І це лише найвизначніші мешканці... Здавалося, що може бути невідомим із життя справжніх класиків української літератури? Їхні твори десятиліттями вивчаються у школах, про їхній творчий і життєвий шлях написано сотні книжок та стоси дисертацій, створено документальні та ігрові фільми. Проте ми пересвідчилися, що справжня, без купюр історія української літератури - це захоплюючий детектив. А життя головних героїв - цілий Всесвіт, де переплетено так багато - Світло й Темрява, Любов і Страждання, Слабкість і Сила Духу.

Ми бачили їх лише на портретах

Скажімо я, грішний, просидівши кілька років у одному кабінеті з поетом Миколою Сомом, мав деякі упередження щодо Миколи Бажана. Але прочитавши подробиці його життя, почав співчувати Миколі Платоновичу. Жити на першому поверсі, із зачиненими вікнами й щоночі здригатися від чобіт енкаведистів... Дивитися, як по черзі забирають твоїх сусідів і чекати своєї черги. Рік спати одягненим...

Ми бачили цих людей лише на портретах, це були швидше лубочні картинки, нав'язані нам радянською пропагандою. А які вони в побуті? Наприклад, всі знають, що Максим Рильський любив полювання. Але чомусь нічого не відомо про його "мисливські трофеї"... Бо він просто бродив із рушницею, спілкувався з колегами. Адже в лісі його було важче підслухати...

Книжка читається на одному диханні. Фотографії просто унікальні. Ціна - 50 гривень, але видання варте таких коштів. Наклад книги за півроку розлетівся. На презентації в музеї літератури гості просто розмели видання... До цьогорічного "Книжкового світу" агенція додруковувала додатковий наклад. А кажуть, україномовні книжки не- рентабельні, неприбуткові...
 

Валерій СЕРДЮК
для "Урядового кур'єра"