Майже десятиліття деякі українські банки продовжують наполегливо пропонувати своїм клієнтам (здебільшого власникам зарплатних карт) пільги для користування кредитом у так званий грейс-період, за який кілька десятків днів взагалі не стягують жодних відсотків. Нині така «щедрість» фінансових установ уже не дивина, і не лише не відлякує щасливих власників пластикових карток, куди справно щомісячно надходить платня, а й навпаки, спонукає закріпити збільшений інтерес громадян до нібито безплатного сиру.
Нині в Україні пластикові кредитні карти з грейс-періодом уже стали надбанням не лише найбільших, а і дрібніших фінансових установ. Проте дослідження, проведене на цьому сегменті ринку, показало, що, по-перше, умови надання пільгових періодів в них майже схожі (мало хто з банків хоче виокремитися), по-друге, на сайтах фін?установ не завжди можна докопатися до суті та цифр, які характеризують такий період.
Іноді кореспондент «УК» не міг добитися правди й від чергових експертів різних банків, які «сидять» на оперативних лініях. Тому закрадається однозначний висновок, що, як і 5—6 років тому, пільговий кредит нині приховує багато таємниць і каверз.
Так, наприклад, в одному з великих комерційних банків, де приємній дівчині було поставлено конкретне запитання про те, яка процентна ставка буде після закінчення терміну дії кредитних пільг, довелося почути: «Якщо ви клієнт нашого банку і у вас є зарплатна картка, назвіть її номер, і я відповім». Коли журналіст сказав, що не є клієнтом банку (поки що), а стане ним найближчим часом, експерт із чарівним голосом, навчена хороших манер, відповіла дуже шанобливо і мило: «Коли ставатимете клієнтом, ми вам все розповімо».
Тож, як кажуть, краще недоговорити, ніж висловитися.
Отже, що пропонують фінансові установи на ринку надання грейс-послуг? Лімітний період за такими картами на сьогодні коливається від 30 до 57 днів. Найкоротший він у державного Ощадбанку, а, наприклад, у такого шанованого Укрексімбанку зовсім немає цієї послуги. Проте Ощадбанк, мабуть, єдиний з 10—12 фінустанов, взятих для дослідження, не стягує комісійних відсотків за зняття готівки в пільговий період, що дуже важливо.
Комісія за користування пільговим періодом в усіх банків, як це було і кілька років тому, залишається дуже символічною: від 0 до 0,1%.
Найщедріші в цьому сенсі Ощадбанк, Райффайзен Банк Аваль, Укрсиббанк і «Надра». Останній з них, як заявив кореспондентові «УК» заступник директора з роздрібного бізнесу установи Віталій Бачинський, пропонує ще, окрім усіх пільг, і бонус від 1% з усіх покупок, які було зроблено в пільговий період. І охочих начебто вистачає.
Які ж проблеми можуть виникати у користувачів таких карток, що активують свій пільговий період?
Звичайно, керівники банків не звикли говорити на цю слизьку тему, проте, відповідаючи на це питання, директор департаменту роздрібного бізнесу банку «Хрещатик» Марина Нестеровська на подив сказала таке: «Я б не називала проблем під час користування кредитною схемою з грейс-періодом, швидше говорила б про загальний рівень фінансової та юридичної грамотності населення, а також про чіткість формулювань умов кредитних договорів банками-кредиторами».
Варто звернути увагу на закінчення фраз: навіть банкіри не заперечують, що в таких договорах, де іноді навіть маститий юрист не зможе все правильно вловити, не виписано деяких моментів або гострі кути просто згладжено.
Наприклад зняття готівки, яка не пов’язана з покупками в магазині, у пільговий період. Експерти-телефоністи на банківських лініях спеціально не говорять про пристойний відсоток, який «ознаменується» таким зняттям. Адже в різних банках він становить від 2 до 4%. І, як не заперечують самі банкіри, комісія за зняття готівкових коштів саме в цей «благодатний» період, як правило, вища, ніж в інші.
Треба ще усвідомлювати, що грейс-періоди поширюються не на всі види використання кредитки, а тільки за умови безготівкового розрахунку.
Борг, що залишився, після завершення пільгового періоду вже доведеться погашати під високі відсотки — 34—40.
Звичайно ж, люди, які користувалися таким пільговим кредитом, говорили кореспондентові й раніше, що можна просто-таки заплутатися в трьох соснах початку числення терміну дії такого «блага». Банкіри запевняють (як і їхні симпатичні представники на «гарячих лініях»), що проблем із цим не буде. Проте мій знайомий розповів, що розрекламований фінустановами 30—50-денний пільговий термін насправді виявляється фікцією, бо таке кредитування відлічується з 1 числа поточного місяця й в результаті період пільг буде фактично в 2 рази коротший. Він і сам цього не знав, поки не «влип» — довелося виплачувати за непільгову пільгову частину за повною програмою.
Характеристика карток з безплатним користування кредитними коштами у пільговий період (грейс-карти):
|
Найменування банку |
Сума кредитного ліміту |
Кількість днів пільгового періоду |
Комісія за користування у пільговий період |
відсоткова ставка після користування пільговим періодом |
% за зняття готівки у пільговий період |
|
Райффайзен Банк Аваль |
Не більше 50 тис. грн |
57 |
0% |
36% |
3%+15 грн |
|
Укрсиббанк |
Не більше 50 тис. грн |
56 |
0,0001% |
Неможливо знайти на сайті — оператори не інформують |
4%, мінімум 10 грн |
|
Ощадбанк |
До 20 тис. грн |
30 |
0, 001% |
24% |
Немає комісії |
|
Креді Агріколь Банк |
До 50 тис. грн |
55 |
0,01% |
34—38% |
2% |
|
ВТБ |
10—250 тис. грн |
45 |
0,01% |
36—40% |
3%+5 грн |
|
UniKreditBank |
До 300% середньомісячної зарплатні |
45 |
0,1% |
34% |
3,5%+5 грн |
|
Надра |
У розмірі трьох заробітних плат |
45 |
0% |
39% |
4%+5 грн |
Джерело: особисте спілкування автора з представниками «гарячих ліній» банків