Природа щедро обдарувала Херсонську область неймовірними місцями. І йдеться не тільки про морські курорти на Чорному та Азовському морях. Лише на Херсонщині можна побачити, як могутній Дніпро ділиться на десятки річок та рукавів, утворюючи озерця та острівки в обіймах яскраво-зелених плавнів. Не дивно, що сюди вабить туристів. А враховуючи закриті цього літа кордони, українці зможуть насолодитися красою природи Таврійського краю, долучитися до власного коріння, побачити своє, рідне. На Херсонщині презентували новий туристський маршрут «Таврійське екооздоровлення», який поєднує в собі різні види відпочинку на базах зеленого туризму, в степу, на воді.

У гості до бобрів та лілій

Екологічне оздоровлення по-херсонськи передбачає, що туристи зможуть подорожувати на безшумних човнах неймовірними дніпровськими плавнями; милуватися річковими краєвидами; знайомитися зі старовинними ремеслами та навчитися їх; оздоровитися, куштуючи екологічні чаї; додати собі адреналіну, проїхавши тролеєм та й просто вдихаючи чисте степове повітря таврійського краю.

Маршрут уже апробовано на журналістах всеукраїнських ЗМІ. На жаль, у скороченому вигляді, лише за день. Та вражень вистачило надовго, а природні дива Херсонщини додали позитиву. В Голопристанському районі відвідали базу зеленого туризму «Чайка». Безшумні баркаси пливуть протокою Чайка до Бобрового озера. Це ландшафтний заказник місцевого значення, створений 12 років тому, який входить до складу Національного природного парку «Ніжньодніпровський». Кажуть, до цього озера бобри дісталися з боліт біля села Мала Кардашинка і пройшли пісками аж сім кілометрів, встановивши рекорд подолання безводної місцевості.

Екскурсовод заінтригувала розповіддю про бобрів, адже інколи можна побачити у воді їхніх дитинчат, які вириваються від батьків у вільне плавання. Щоправда, скільки не приглядалися, а бобренят не побачили. Натомість доказів існування тварин у цій місцевості достатньо, зокрема повалені ними дерева. Вразило пташине розмаїття. На водоймі зустрічаються чорні баклани, пелікани, лебеді та господарка озера — чорноголова чайка.

Далі від берегів потрапляємо в царство білосніжних лілій та жовтих латать. Білих лілій так багато, що вони скидаються на фату нареченої. За однією з місцевих легенд, білосніжні лілії — діти русалоньки, на яку перетворилася дівчина, що втратила свого коханого. Цвітуть лілії з червня до кінця серпня. Цю примхливу рослину в повній красі можна побачити лише в безхмарну сонячну погоду.

Після милування природою в садибі «Чайка» пригостять чаєм з трав, які зібрані на квітковій галявині цієї садиби. Чай із сантоніни та чорнобривців — природний антибіотик, з чебрецю — загальнооздоровчий, а улюблений багатьма чай з меліси та м’яти — заспокійливий засіб, що знижує кров’яний тиск. Зупинитися на ночівлю можна в сучасних готельних номерах або в автентичній українській хаті з усіма зручностями, але під очеретом. Винайняти етнохату на п’ятьох коштуватиме 1250 гривень.

Екологічний тур за вікенд

Садиба «Чайка» — лише одна з локацій триденного туру «Таврійське екооздоровлення». Майже рік тому зробили перші кроки для того, аби маршрут народився. За цей час між обласної владою, громадами міст та селищ, туроператорами підписано меморандум про співпрацю. Зараз відбувається процес створення юридичної особи, яка стала б організатором цього туру. Хоча фактично маршрут уже існує. Слід просто все упорядкувати та систематизувати, зважаючи на продовження карантинних заходів та особливості цьогорічного відпочинку.

А про передісторію туру розповів один з ініціаторів його появи, керівник проєкту «Зелені хутори Таврії» та «Чайка» Олександр Долинко. «Наші три херсонські дівчини вийшли заміж за іноземців і тепер живуть у Копенгагені, Лондоні та Стамбулі, працюють там туроператорами. Звісно, їх тягне додому, і цю ностальгію ми разом перетворили на туристичний продукт. Зв’язалися з ними, розробили цікаві маршрути для іноземців та зробили ставки на ці країни. Знайшли навіть перевізників, розмістили рекламно-інформаційні матеріали. Але коронавірус порушив наші плани. Тож переорієнтувалися на вітчизняного туриста», — розповідає він.

Переорієнтувалися швидко. Тур розраховано на вікенд, аби люди вирушали в п’ятницю з будь-якого міста країни, а в понеділок повернулися додому. «Гості прибувають у Херсон на залізничний, автовокзал або в аеропорт. Ми їх зустрічаємо, проводимо екскурсію по Херсону, а потім веземо катером по Дніпру у Голу Пристань, зупиняючись на острові Білогрудів, де господарі пригощатимуть справжнім рибацьким обідом з традиційною юшкою. Далі за маршрутом — комплекс «Лиман-парк» у селі Стара Збур’ївка у вільховому гаю, де є контактний зоопарк, озеро, ліс, організовано риболовлю, прогулянки на каяках, місця для відпочинку. Облаштовуються на ночівлю гості на базі зеленого туризму в Забарино, де можна чудово провести час, адже тут підготовлено гарну етнічну вечірню розважальну програму та чекає смачна вечеря», — уточнює подробиці маршруту Олександр Долинко.

Якщо вистачає часу, туристів везуть на солепромисел у селі Геройське, де вони можуть узяти на згадку рожеву сіль. Другий день завершується на базі зеленого туризму «Чайка», де для гостей співають барди, організовують річкову прогулянку, а на сіннику пропонують дегустувати місцеві вина. Останній день туристи проводять у комплексі «Зелені хутори Таврії». Вартість такого туру на одну людину з ночівлею, транспортом та харчуванням становить близько трьох тисяч гривень.

Історично-розважальний комплекс «Зелені хутори Таврії» заслуговує окремої уваги. Він об’єднує в собі відпочинок на природі, знайомство з культурою, історією та народними ремеслами. Це автентичне українське ремісниче село, де на кожному з хуторів можна долучитися до освоєння 24 давніх професій та народних ремесел, — зробити підкову на щастя, глиняний глечик, воскову свічку-оберіг, оригінальний малюнок, ляльку-мотанку, розписати пряник, дізнатися багато цікавого з історії традиційних ремесел. Є тут стрілецький хутір та гарматний двір, хутір квасу та меду, музей українського побуту, цирульня, хутір коваля та гончаря, мотузкове містечко, художня майстерня. Оксана Поплавська навчає гостей виготовляти свічки-обереги з вощини, яка зроблена з бджолиного воску. «Коли робимо свічку своїми руками, ми вкладаємо в неї свою енергетику. Тож слід думати про щось добре, аби, коли запалюєш свічку в хаті, панували позитивні емоції», — зазначає майстриня.

Херсонщина точно залишить позитивні емоції та зарядить доброю енергетикою. До речі, і в «Зелених хуторах Таврії», і в інших садибах зручно зупинитися та ознайомитися з комплексом розваг тим відпочивальникам, які прямують на морські курорти. Одного дня достатньо, аби відчути місцеві принади.

Орієнтир на внутрішній туризм

Звісно, цей рік — непростий для організаторів туризму. Якщо «Зелені хутори» зазвичай уже на травневі свята приймали сотні туристів, зараз про доходи від бізнесу нема що й казати. Поки зазнають збитків. Начальник управління туризму та курортів Херсонської облдержадміністрації Микола Шаповал каже, що внутрішній туризм як ніколи в цьому році актуальний завдяки об’єктивним причинам. «Кордони закриті. Не лише ми як представники влади акцентуємо на розвитку внутрішнього туризму, активно працюють туристичні оператори, агенти з формування туристичних турів та формування пропозицій саме на внутрішньому ринку. Основна задача бізнесу зараз швидко зреагувати та запропонувати щось цікаве, креативне, що покличе в подорожі», — коментує він ситуацію.

А ось голова Херсонської обл­держадміністрації Юрій Гусєв зазначив: «Ми зараз не відкриваємо туристичний сезон, оскільки на Херсонщині він триває 365 днів на рік. Ми відкриваємо літній туристичний сезон. Адже літо — особлива пора для нашого краю. Чекаємо на відпочивальників на морських курортах та на базах зеленого туризму. Минулого сезону на Херсонщині побувало чотири мільйони туристів. Очікуємо цього року до п’яти мільйонів, незважаючи на продовження карантинних обмежень. До речі, у Херсонській області найнижчий рівень інфікування коронавірусом в Україні».

Пріоритетом у розвитку туризму на Херсонщині очільник області бачить будівництво доріг, налагодження інфраструктури, пропонування сервісу європейського рівня. Є спільний з ЄС проєкт «Дорога смаку і вина», який відкриває Херсонщину дещо з іншого ракурсу. Адже смакувати херсонськими кавунами, сиром, вином, фруктами та овочами краще на природі, на базах зеленого туризму. «Люди бажають поринути в природне сере­довище, відпочити від інтернету та інформаційного навантаження. Херсонщина — скарб, про який не всі українці знають», — переконаний Юрій Гусєв.

Поштовх розвитку туризму в регіоні, на думку чиновника, дасть державна підтримка, зокрема ухвалення вже розробленого законопроєкту про спеціальну туристичну зону «Херсонщина». Адже область, яка має адміністративний кордон з Кримом, є фасадною для людей, що перетинають кордон. Дивлячись на те, як розвивається Херсонська область, як будують дороги, покращують інфраструктуру, кримчани формують думку про всю країну.

Взагалі ініціатива Президента України «Мандруй Україною» має підтримати внутрішній туризм. На цьому наголосила голова Державного агентства розвитку туризму Мар’яна Олеськів, яка днями побувала на Херсонщині. «Символічно, що старт цієї президентської ініціативи розпочався саме з туру на Херсонщину. Адже цей край має справді неймовірні місця. А певні обмеження щодо здійснення закордонних подорожей мають допомогти розкрити потенціал цих принад», — вважає вона.

Тож відкривайте для себе Херсонщину — край нових вражень!