У часи Григорія Сковороди майже 20 вихованців Києво-Могилянської академії були родом з Чорнухинщини Полтавської області. Та якщо Сковорода і його земляки йшли у столицю по знан-ня, то землячку великого філософа випускницю — відмінницю Полтавського державного педагогічного інституту імені В.Г. Короленка Ольгу Ярошенко направили у 1972 році збагачувати Київ знаннями. І не помилилися. Тепер уже академік НАПН України Ольга Ярошенко продукує і втілює власні наукові здобутки в освітній простір нашої держави. І закордонні колеги переймають її досвід.

Серед нагород Ольги Григорівни відзнака НАПН України «Медаль Григорій Сковорода» видається дуже знаковою. Це не лише академічна оцінка її внеску в науку, а й своєрідне ствердження причетності академіка до великої справи просвітництва, яку розпочав її славетний земляк. Прославляючи рідний край, вона дбає про піднесення гідності й освіченості молоді.

Автор безцінних мільйонів

У науку приходять по-різному. Фундатор нашої наукової школи Ольга Ярошенко, попрацювавши 11 років шкільною вчителькою, вступила в аспірантуру тому, що накопичений досвід потребував аналізу, узагальнення й мав прислужитись іншим. Після захисту кандидатської дисертації була робота в НДІ педагогіки УРСР, Київському державному педагогічному інституті імені О.М. Горького (нині НПУ імені Михайла Драгоманова). 

Хоч би де працювала, не обривала зв’язків зі школою. Сумарний учительський стаж Ольги Григорівни — майже 30 років. Вона вважала і вважає, що теорія без практики недієва. Погодьтеся, серед нинішніх представників педагогічної науки небагато хто має такий учительський доробок. 

Приблизно стільки само років вона пропрацювала викладачем в університеті, забезпечуючи блискучу методичну підготовку майбутнім учителям.

Поєднання власного досвіду і заглиблення в наукову теорію сприяли захисту докторської дисертації «Педагогічні основи групової навчальної діяльності школярів (на матеріалі вивчення хімії)». У незалежній Україні це був перший захист із теорії та методики навчання хімії. Робота стала проривом у науці — положення і висновки дисертації відкривали нові обрії для модернізації навчальної діяльності, в якій учні чи студенти ставали активними суб’єктами освітнього процесу. Одержані результати підтвердив майже десятирічний масштабний експеримент, проведений у різних типах закладів середньої освіти, й Ольга Григорівна весь цей час була одним з учителів-експериментаторів. 

Живемо в період реформ. Нам пропонують багато закордонного, зокрема роботу в команді малими групами, подаючи це як ноу-хау. Зверніться до наукових праць, підручників та навчальних посібників О. Ярошенко і побачите, що понад 20 років тому вона розробила концепцію групової навчальної діяльності, забезпечила її реалізацію у навчанні хімії дидактичними засобами і методичними рекомендаціями. Є в кого вчитися. Тож ті, хто планує реформи, повинні знати здобутки вітчизняних науковців і вміти їх використовувати та підтримувати. А ще створювати умови для впровадження.

Ольга Ярошенко  — авторка близько 400 наукових і навчально-методичних праць українською та іноземними мовами. У її доробку дев’ять монографій, 48 підручників і 90 посібників. Вона одна з основних авторів сучасних підручників хімії та природознавства для Нової української школи. Задумаймося: підручники О. Ярошенко надруковано більш ніж двомільйонним накладом. Тож майже в кожну домівку, де є чи були школярі, Ольга Григорівна послала безцінний скарб, який допомагає дітям входити в життя освіченими.

Наукова школа Ольги Ярошенко витримала перевірку часом і відкриває нові обрії розвитку вітчизняної педагогічної науки. 

Ще одна яскрава сторінка біографії справді великого вчителя — робота з аспірантами і докторантами. Саме за дорученням її 30 вихованців на цій ниві висловлюю подяку наставниці. Пройшовши школу Ольги Григорівни, ставши доктором наук й очоливши університетську кафедру, зрозуміла й оцінила не лише її талант педагога, світогляд науковця, а й підтримку, яку вона всім нам подає, вболіваючи за кожного, підтримуючи в усьому. Усі ми, представники наукової школи Ольги Ярошенко, продовжуємо і розвиваємо її ідеї. І що глибше в них занурюємося, то більше розуміємо, що вони відкривають у педагогічній науці. І в цьому, напевно, найбільше досягнення науковця: бачити, що зерна, які ти посіяв, проростають.

Кожну гіпотезу підтверджувати експериментально 

Роби, як я, роби краще. Таких слів Ольга Григорівна не говорить. Але живе і працює так, що її хочеться наслідувати і в науковій, і у викладацькій діяльності. Навіть думки не припускаєш, що в чомусь можеш підвести наставницю. 

Для нас Ольга Григорівна — педагог не лише за освітою, а й за стилем життя. Доброзичлива, привітна і цікава у спілкуванні. Коли ж ідеться про роботу — вимоглива, безкомпромісна. А ще дуже відповідальна і працьовита до самопожертви. Науковець, який кожну гіпотезу вимагає підтверджувати експериментально. І їй не заперечиш, бо перш ніж щось стверджувати, вона всебічно перевіряє життєздатність і достовірність наукових результатів.

З нею дуже легко працювати, бо не тисне авторитетом, безапеляційністю. Що думаєте, як вважаєте, на практиці це перевіряли? Приблизно так  починає розмову. І вже почуваєшся не аспірантом чи докторантом, а дослідником, якому довіряють, на якого сподіваються, в якому бачать потенціал і прагнуть допомогти його розкрити.

Академік НАПН України Ольга Ярошенко, працюючи над розв’язанням наукової проблеми, бачить її роль у цілісному освітньому процесі. Всеосяжний її погляд спрямований на неперервність середньої і вищої ланок освіти, зв’язок сьогодення з майбутнім. Вона турбується не лише про поліпшення викладання природознавства і хімії, яким присвятила себе, а про майбутнє держави, природничої освіти, досконалість професійної компетентності науково-педагогічних працівників. Адже від підготовки сьогоднішнього школяра і студента залежить наше завтра. Тож невипадково Ольга Ярошенко із завзяттям працює в Інституті вищої освіти НАПН України над проблемами інтеграції вищої освіти і науки.

Пишаємося, що маємо таку наставницю. У переддень її сімдесятиріччя зичимо невичерпності наукового джерела, довгого життєвого шляху. Запевняємо: те, що Ольга Григорівна посіяла на науковій ниві, збережемо і примножимо.

Тетяна ДЕРКАЧ,
завідувач кафедри професійної освіти
в сфері технологій та дизайну
Київського національного університету
технологій та дизайну,
для «Урядового кур’єра»