З початком воєнної агресії Росії на сході країни державне підприємство «Луцький ремонтний завод (ЛРЗ) «Мотор» стало незамінною ланкою у ланцюзі відновлення боєздатності Збройних сил України. Підприємство у складі державного концерну «Укроборонпром», що проводить комплексний ремонт реактивних авіаційних двигунів та їхніх агрегатів, належить до стратегічно важливих. За підсумками 2016 року воно визнане лідером за якістю продукції серед підприємств «Укроборонпрому». Для заводчан це визнання їхніх успіхів у зміцненні обороноздатності держави. А для волинян «Мотор» є водночас гордістю і великою відповідальністю, оскільки це єдине таке підприємство в Україні.
Синергія розвитку
ЛРЗ «Мотор» дуже швидко перелаштувався на потреби оборони, з 2014 року обсяги виконаних робіт зросли вдвічі. Динаміка показників роботи підприємства лише за останній рік красномовно демонструє масштаби завдань. Загальний обсяг виробництва за минулий рік зріс на 124%: з майже 484,5 мільйона гривень у 2015-му до майже 1,1 мільярда гривень у 2016-му. Доходи минулого року порівняно з попереднім зросли на 29% (а це 149 мільйонів гривень). Відповідно зросли податки та інші платежі, сплачені до бюджетів різних рівнів (з 152,4 мільйона гривень у 2015-му до 194,4 мільйона у 2016-му).
Найсерйознішим викликом для підприємства стало заміщення складових і деталей, що раніше імпортували з Росії. На заводі проведено величезну роботу з розвитку виробничої бази для виготовлення деталей і складових власними силами. До виготовлення запасних частин залучили також інші вітчизняні підприємства.
Капітальні інвестиції торік становили 41 мільйон гривень. У 2016 році власне виробництво деталей до авіаційних двигунів та агрегатів на ЛРЗ «Мотор» становило понад 700 тисяч штук на суму понад 50 мільйонів гривень, що перевищило заплановані на рік обсяги виробництва. Модернізацію визначили як пріоритетний напрям. Торік розпочато створення додаткових потужностей для високотехнологічного виробництва надточних деталей і складових. Їхні розміри вимірюються мікронами (одна тисячна міліметра), тож дільниці потребують оснащення відповідним обладнанням європейського рівня.
Залучають також розробки українських вчених та науково-дослідних інститутів. У січні за результатами дослідних випробувань Державний науково-дослідний інститут авіації схвалив нові науково-технічні розробки фахівців ЛРЗ «Мотор» для впровадження серійного ремонтного виробництва. На 2017 рік завод має повний портфель замовлень від Повітряних сил ЗСУ та іноземних партнерів. ЛРЗ «Мотор» своїми замовленнями дав поштовх для розвитку інших вітчизняних підприємств. Торік вони виготовили більш ніж 280 номенклатур деталей для потреб луцьких авіаремонтників. А на початок 2017 року з українськими виробниками підписано 31 договір на суму приблизно 47 мільйонів гривень.
Заводські династії
Зробити такий ривок у виробництві і технологічному розвитку за досить короткий період можливо лише за наявності висококваліфікованого кадрового потенціалу. А на ЛРЗ «Мотор», на щастя, його зберегли: з понад тисячі працівників майже 250 мають стаж роботи на підприємстві більше 30 років. Завод відомий своїми трудовими династіями. «Я вирішив, що піду працювати до батька на завод. Отже, й освіту обирав відповідну — за технічним напрямом», — каже заступник начальника відділу організації праці та заробітної плати Богдан Ковтун. Він представляє третє покоління трудової династії Ковтунів, яку започаткував ще далекого 1961-го його дід коваль Петро Сергійович Ковтун, який пропрацював тут 36 років. Разом з ним з 1973-го слюсарем-ремонтником прийшов на підприємство і батько Богдана Анатолій Петрович Ковтун, який і сьогодні тут — уже слюсарем-випробувачем. Наймолодший із Ковтунів Богдан прийшов на завод у 2001 році контролером слюсарних та верстатних робіт, а згодом проявив менеджерські здібності. За сприяння керівництва заводу здобув додаткову економічну освіту й через три роки почав працювати інженером з органiзацiї та нормування праці, а ще через п’ять — став заступником начальника відділу організації праці та заробітної плати.
Постійне професійне зростання — давня традиція ДП «ЛРЗ «Мотор». Засновник найстарішої на заводі трудової династії Василь Олександрович Поліщук розповідав, що коли він прийшов працювати, у колективі ще було багато фронтовиків і тих, хто трудився у роки війни на підприємстві. «У цих людей була висока моральна мотивація: досягти результату не заради кар’єри чи грошей, а заради держави. Працювати завжди було дуже цікаво, з’являлось багато нової техніки, нової роботи. Ми весь час їздили навчатись на підприємства колишнього Союзу. Багато виробничих ділянок запускали з нуля», — пригадував він. Василь Олександрович 41 рік пропрацював на заводі, починав шліфувальником і вийшов на пенсію у 1992-му.
У 1971-му слюсарем з ремонту авіаційних двигунів на завод прийшов його син Анатолій Поліщук. Він і сьогодні працює майстром виробничої дільниці. Приклад діда та батька наслідували всі четверо його дітей: сини Василь і Володимир та доньки Іванна і Олена. Старший Василь прийшов на завод у 2002-му слюсарем із ремонту авіаційних двигунів, а з 2013 року працює інженером-технологом. Молодший Володимир з 2015-го трудиться електрозварником ручного зварювання. Він розповідає, що спочатку спробував працювати у бізнесі, але коли одружився, то зрозумів: стабільність він знайде лише на рідному заводі. Сестри Іванна й Олена працюють дефектоскопістами рентгено-, гаммаграфування. Вони виконують складну технологічну роботу: мають відтворити попередній шлях двигуна, визначити, що відбувалося під час польотів, порівняти стан двигуна із технічними характеристиками, закладеними у його конструкції.
Прізвище Поліщуків на заводі на гарному рахунку. «Поліщук — фанат своєї справи: йому цікаво отримати результат, довести справу до кінця», — говорять працівники заводу. Сам Анатолій Васильович теж любить пригадувати робочі будні. «Прийшли до мене на дільницю шестеро молодих працівників, які фактично нічого не вміли. Я їм кажу: навчитеся правильно виконувати зварку, будете працювати. Вони із задоволенням почали вчитися і за короткий час освоїли роботу. Коли старші ставлять перед молодшими мету, дають правильні установки, якщо самі добре працюють, то і молодь буде трудитися відмінно», — ділиться він пережитим. Молодші Поліщуки кажуть, що головна настанова від діда і батька — зажди у роботі досягати необхідних результатів. «Батько пригадує різні ситуації, які мусив вирішувати на виробництві, розказує, як це робив дід. На їхньому досвіді навчаємося. Ми з дитинства знали, що таке зварка, токарні верстати. Навіть сестри можуть щось приварити, якщо по господарству потрібно», — стверджують чоловіки.
Ще одну видатну трудову династію на ЛРЗ «Мотор» започаткував Олексій Никитенко. Він прийшов на підприємство 1955-го і пропрацював до 1992-го. У 1974 році на завод влаштувалася дефектоскопістом його донька Ірина Ященко. Сьогодні вона обіймає посаду заступника начальника відділу матеріально-технічного постачання. А у 2009 році тут розпочала роботу онука Анна Гусак, яка починала з комп’ютерної графіки і дизайну, а зараз займається інформаційною безпекою підприємства.
Старші працівники є першими, до кого звертаються по пораду навіть їхні керівники. «Моя заступниця Валентина Ростиславівна Ковальчук 35 років працює на нашому заводі. Вона завжди підкаже, як вийти зі складної ситуації або розв’язати проблему. І запропонований нею алгоритм майже завжди правильний і для всіх зрозумілий», – каже голова профкому заводу Юрій Сікачов. У кожному цеху є такий авторитетний робітник, у якого за плечима не один десяток років досвіду. Новачки бачать солідарність й командну роботу, тож більшість із них залишаються працювати назавжди.
Упевненість у майбутньому
Визначальним у кадровій політиці ЛРЗ «Мотор» є висока корпоративна відповідальність. Ще у часи, коли в Україні виробничі підприємства (особливо державної форми власності) або змінювали профіль, або їх просто доводили до банкрутства і демонтували обладнання, луцькі авіаремонтники зберегли свою кадрову школу. «Навіть у 1990-ті роки тато кожного місяця приносив заробітну плату, — розповідає Богдан Ковтун, — і ми розуміли, що він працює на важливому військовому підприємстві, продукція якого завжди буде потрібна державі».
Кількість робочих місць на ЛРЗ «Мотор» постійно збільшується. Разом із тим істотно зростає заробітна плата, розмір якої у 2015-му становив 6387 гривень на місяць, а торік досяг 10 017 гривень. Окрім того, що заробітна плата на заводі є однією з найвищих у регіоні та в галузі, працівникам передбачено колективним договором щомісячну надбавку за вислугу років до 25%, матеріальну допомогу на оздоровлення, на поховання близьких родичів тощо. Причому для мотивації молодих кадрів уже через рік роботи на підприємстві нараховується надбавка у розмірі 5% окладу, а через два роки — 15%.
Працівники заводу «Мотор» мають періодично проходити навчання для підвищення кваліфікації. З цією метою підприємство співпрацює з понад 15 вишами та дослідницькими інститутами. Протягом 2005—2012 років у співробітництві з Національним авіаційним університетом для заводу готували інженерно-технологічні кадри. Здебільшого у цьому виші навчались діти працівників за кошти підприємства. Згодом більшість із них за високу успішність продовжували навчання безкоштовно.
Солідний соціальний пакет для працівників ЛРЗ «Мотор» передбачений колективним договором між профспілковою організацією і керівництвом. Окрім обідів і надання місць у гуртожитку, кожному — безкоштовні послуги стоматолога, терапевта, а також щорічне медичне обстеження. Завод володіє власними базами відпочинку, путівки до яких всі працівники можуть придбати за пільговою ціною. Підприємство сплачує 50% вартості путівок на санаторно-курортне лікування тим працівникам, які тривалий час перебували на лікуванні або перенесли хірургічне втручання. Для збереження трудового колективу керівництво заводу разом із профспілкою погодило надання безвідсоткової позики до 60 тисяч гривень для поліпшення житлових умов. Для працівників, у яких є діти дошкільного та молодшого шкільного віку, розроблено спеціальний гнучкий робочий графік відповідно до режиму роботи дошкільних дитячих закладів та початкової школи.
На сьогодні майже третина працівників — віком до 35 років. Щоб посилити роль молодих спеціалістів у житті трудового колективу, у колективному договорі ДП «ЛРЗ «Мотор» передбачено створення молодіжної ради. На заводі усвідомлюють: якщо молодь виховується на традиціях і водночас вносить нові тенденції у життя колективу, новації — у менеджерський, виробничий процес, то створюється потужний людський капітал, який стає головним засобом для успішного вирішення виробничих завдань та інноваційного розвитку підприємства