Депутатам, які публічно ратували за очищення влади, знадобилося три спроби, шалений тиск з боку громадських активістів та багаття із шин, аби проголосувати за закон про люстрацію. У результаті «за» — 231 особа, а сам закон виявився куди м’якішим, ніж його перша редакція. У ньому правки зайняли понад сто сторінок, однак це єдиний варіант документа, який виявився компромісним.

Не обійшлося без винятків

Голосування за законопроект відбулося навіть  без висновку профільного Комітету Верховної Ради з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, який мав його в цей же день розглянути, але не зібрався через брак кворуму.

І хоч правки, напрацьовані робочою групою, до складу якої входили депутати різних фракцій, представники громадських організацій та правники, були передані до профільного комітету ще на початку вересня, народні обранці вивчали документ вже в залі. Загалом, за словами народного депутата Юрія Сиротюка, до законопроекту було внесено близько 400 поправок.

Коментуючи законопроект, один із його авторів — народний депутат Юрій Дерев’янко зазначив, що люстрація не стосуватиметься тих, хто обирається або обраний — Президент, народні депутати, депутати місцевих рад. «Ніщо не може перешкодити людині бути обраним», — вважає політик.

Суб’єктами перевірки відповідно до законопроекту є державні службовці, починаючи від рядових працівників державних відомств і установ та закінчуючи чиновниками вищих рангів. Організація проведення перевірки покладається на керівника або заступника керівника відповідного органу державної влади, де працює або працевлаштовується суб’єкт перевірки.

Перевірку здійснюватимуть спеціальні комісії, за створення яких відповідатиме Міністерство з питань державної служби, що буде засновано на базі Національного агентства з питань державної служби.

Відповідно до закону, чиновники, які не пройшли перевірку або не надали згоду на проходження перевірки, підлягають звільненню органом перевірки з посади із позбавленням права обіймати будь-які посади на держслужбі протягом 10 років із дня звільнення.

За словами народного депутата Юрія Дерев’янка, в процесі підготовки проекту закону до другого читання були внесені правки до норми про перевірку майнового стану кола близьких осіб суб’єкта люстрації.

«Широке коло осіб перевірки, що було передбачено у першій редакції закону, було звужено лише до членів сім’ї та тих, хто проживає із суб’єктом перевірки. Крім того, у відредагованому тексті передбачено, що у разі проведення податковою службою перевірки щодо відповідності витрат чи?новника, остаточний висновок стосовно цієї особи не можна приймати без урахування доводів та пояснень тієї людини, яку перевіряли», — зазначив Юрій Дерев’янко.

Минуле визначатиме майбутнє

Нагадаємо, що люстрація влади — одна з основних вимог Майдану, активісти якого в лютому 2014-го сформулювали критерії відбору членів «уряду народної довіри», згідно з якими потенційний кандидат не має входити до списку ста найбагатших людей України, не повинен обіймати керівну посаду у виконавчій владі, бути співробітником адміністрації при Януковичі та бути причетним до порушень прав людини і корупційної діяльності. Проте законодавством України процедура люстрації досі не була передбачена.

«В українському випадку закон про люстрацію — це своєрідне «ноу-хау», оскільки ми класичну люстрацію, яку пройшли всі східноєвропейські країни — очищення від агентури КДБ і окупаційної партійної верхівки — отримали з очищенням влади від тих, хто працював на режим Януковича: обіймав відповідальні посади, ухвалював незаконні судові рішення, порушував права громадян», — пояснює народний депутат Юрій Сиротюк.

До речі, серед депутатів були й ті, хто просив обережно підходити до люстрації чиновників, які працювали за часів Януковича.

«Я була і буду прихильницею люстрації категорично та наполегливо. Тільки прошу не піддавати люстрації тих професіоналів, які працювали в уряді Януковича, а тепер при посадах. Оскільки, нас?правді, це професійні люди», — звернулася до колег народний депутат Ганна Герман, пообіцявши навзаєм підтримати законопроект.

Відповідно до закону, якщо з’ясовується, що людина працювала на певних керівних посадах у період з 25 лютого 2010 по 22 лютого 2014 року  (тобто за часів перебування при владі Віктора Януковича), то її можуть звільнити.

Чиновникам відгукнеться і їхнє комуністичне минуле. Якщо був до 1991 року, скажімо, членом ЦК КПРС, то тобі нічого робити у владі незалежної України.

У документі також виписані критерії люстрації правоохоронців та суддів. Хоч, як зазначають юристи, з цими категоріями буде найбільше клопотів та проблем, адже, скоріш за все, вони звертатимуться до суду та вимагатимуть поновлення на посадах.

Замість звільнення — лікарняний

Процес люстрації в різних країнах і в різні роки відбувався по-своєму. Наприклад, у Чехії ще в 1991 році було ухвалено закон, згідно з яким співробітники партійного апарату компартії й агенти спецслужб 5 років не могли обіймати керівні посади в держорганах.

В інших східноєвропейських країнах люстрації були значно м’якшими. Приміром, у Польщі законом, ухваленим влітку 1997 року, запропоновано таку модель: вступаючи на визначені посади в органах державної влади, претендент зобов’язаний був подати відомості про співпрацю з комуністичними спецслужбами.

Чесне подання інформації не передбачало якихось обмежень. У разі приховування такої інформації, претендента позбавляли права обіймати публічні посади протягом 10 років.

Деякі країни вдавалися до варіанта антикорупційної люстрації. Серед таких, наприклад, Сінгапур. Владна команда Лі Куан Ю визначила завдання знищити корупцію та підвищити довіру і повагу до держави серед населення. У цій країні провели перевірку осіб на отримані доходи, що стало елементом антикорупційної програми, оскільки в Сінгапурі було фактично введено презумпцію винуватості урядовців будь-якого державного відомства. У 1960 році ухвалено закон, який давав змогу вважати доказом хабара те, що обвинувачений жив не за статками або володів об’єктами власності, які не міг придбати на свої доходи. Сюди ж стали зараховувати будь-яку винагороду, отриману чиновником від особи, яка шукала з ним зв’язків для вирішення певних питань. Держслужбовець потім мав переконувати суд, що винагороду не було отримано в рамках корупційної схеми. Якщо провину чиновника доведено, його майно підлягає конфіскації, чиновник платить величезний штраф, сідає у в’язницю на значний термін.

Українські чиновники неохоче розлучаються зі своїми посадами, особливо якщо вважають своє робоче місце хлібним. Та вдаються до будь-яких хитрощів, аби залишитися на державній службі.

Нещодавно під час спільного брифінгу голови Державної реєстраційної служби України Ганни Онищенко та голови Державної виконавчої служби України Дмитра Сторожука були озвучені приклади фактів корупції в роботі регіональних органів цих двох відомств.

При цьому Ганна Онищенко повідомила про шквал дзвінків від знайомих звільнених осіб, з натяками заплющити очі на діяльність корупціонерів. «Були навіть дзвінки від високопосадовців з проханнями, а то й навіть із погрозами, щоб ці люди залишилися працювати в системі, — розповіла вона, і підкреслила, що в країні потрібно провести процес люстрації та очистити державні органи від людей, які працюють лише на власну кишеню.

«Сьогодні я можу прозвітувати за результатами останніх трьох місяців своєї роботи на посаді голови ДРСУ. Єдиною моєю вимогою до працівників реєстраційних служб по всій Україні було почати працювати по-іншому, без зловживань своїми обов’язками і систематичного хабарництва. Нині, як виявилося, не всі дотримувалися своїх обіцянок працювати без корупції», — зазначила Ганна Онищенко.

Керівник Державної реєстраційної служби зазначила, що по всій Україні станом на 11 вересня звільнено 33 особи з посад начальників реєстраційних служб обласних, районних та міських районних управлінь юстиції, оголошено 19 доган, затримано присвоєння чергового рангу трьом людям.

«На сьогодні наша Служба не програла жодного позову в суді, хоча там ще залишається близько десятка таких справ. Я сподіваюся, що й надалі суд ретельно розглядатиме всі матеріали, оскільки акти службових перевірок складено відповідно до чинного законодавства», — підсумувала Ганна Онищенко.

У свою чергу керівник Державної виконавчої служби Дмитро Сторожук звернув увагу на часті факти «епідемії дивних захворювань» серед чиновників в областях, наявність яких підтвердила і Ганна Онищенко в системі органів державної реєстрації.

«Ті службовці, які не хочуть працювати по-новому і не брати хабарів, «хворіють». Як з’ясувалося, навіть за достатніх доказів фактів зловживань, виявлених у ході перевірок, якщо державний службовець вже встиг «захворіти», його важко звільнити», — розповіла голова Державної реєстраційної служби України.

Крім того, голова Державної виконавчої служби Дмитро Сторожук розповів, що з квітня у тісній співпраці з правоохоронними органами і прокуратурою було розпочато позапланову перевірку органів ДВС по всій Україні. За підсумками перевірок винесено догани 20 начальникам управлінь. А щодо п’ятьох з них уже подані документи про звільнення міністру юстиції України.

Він додав: якщо торік в органах ДВС було відкрито лише чотири кримінальних провадження щодо вчинення зловживань законом посадовими особами, то лише за останніх півроку відкрито 58 таких кримінальних проваджень. Зокрема за вісьмома справами винесено вироки судів про притягнення до кримінальної відповідальності. Ще вісім справ знаходяться у судах і за 28 — триває слідство. «Варто наголосити, що протягом перевірок ми оновили керівний склад територіальних органів ДВС на 25%. Разом із тим треба наголосити, що представники територіальних підрозділів намагаються всіляко уникнути покарання. Наприклад, замість того щоб докласти зусиль з усунення недоліків у роботі, 12 начальників управлінь під час проведення перевірок нашими фахівцями пішли на лікарняний. Проте й тут ми будемо діяти рішуче: вже підготовлено подання на ім’я міністра юстиції щодо здійснення перевірки правомірності надання закладами охорони здоров’я листків непрацездатності», — резюмував Дмитро Сторожук.

Хочеться сподіватися, що після створення нового люстраційного органу процес очищення влади від подібних «винахідливих» чиновників буде проходити значно швидше і вони вже не зможуть прикриватися впливовими знайомими чи родичами, щоб залишитися на державних посадах.