Про це під час «круглого столу» в Українському кризовому медіа-центрі повідомила голова Нацбанку Валерія Гонтарева. Вона уточнила, що 0,5 мільярда доларів уже надійшло від СБ у вересні під програму Фонду і ще стільки ж має надійти.
«У фонді грошей вистачить на всіх, але 100% гарантії депозитів фізосіб у Ощадбанку, у всіх інших банках — до 200 тисяч гривень», — конкретизувала вона.
Лише коли вкладник буде на 100% упевнений, що його вклад видадуть у строк, а банк — що клієнт не забере свій кредит до визначеного угодою строку, повернеться довіра до банківської системи і вона буде ліквідною, зауважив у продовження теми радник президента Київської школи економіки Ігор Шумило. Його думку щодо потреби внесення змін до Цивільного кодексу для залучення строкових депозитів підтримали і банкіри, і голова регулятора. Ідея полягає в тому, що банк сам для себе вирішує, чи може достроково повернути вкладникові його депозит на вимогу, чи залишає його до завершення угоди. Зрозуміло, за таких умов вкладник отримає більший відсоток. Адже лише з початку року з банківської системи під матраци втекло близько 4 мільярдів гривень, що розбалансувало банківську систему, зауважила Валерія Гонтарева.
Крім того, чимало шкоди банківській системі завдають недобросовісні гравці ринку. Відтак її треба оздоровити й очистити від проблемних активів, а також відкрити інформацію про їхніх інсайдерів або реальних власників фінустанов, вважає незалежний експерт Реанімаційного пакета реформ Ілля Несходовський. «Сьогоднішня проблема банківської системи полягає у тому, що банки існують виключно для фінансування своїх власних проектів, свого бенефіціара за рахунок грошей населення», — уточнив він. Натомість головний редактор FinMaidan Руслан Чорний нагадав історію з банкрутством Укрпромбанку, який мав статус спеціалізованого зберігаючого банку, збирав депозити населення, і 70% його портфеля йшло на кредитування власного бізнесу та акціонерів. «Нацбанк щороку проводив перевірки Укрпромбанку, він що, не бачив того, що кредитують інсайдерів грошима населення? Бачив. Подібні випадки і корупцію у цій сфері можна знизити лише відкривши повну структуру акціонерів на сайті кожного банку і Нацбанку, а також список найбільших позичальників банків», — переконаний він.
На це голова НБУ зауважила, що відкриття інформації про власників банків відбудеться вже до кінця року за зобов’язанням за програмою МВФ. Щодо очищення від проблемних активів та недобросовісних учасників ринку вона зауважила: «Наше завдання, щоб капітал був наповнений реальними грошима, а не незрозумілими активами і схемами, які використовували для поповнення капіталу, у тому числі із залученням західних банків із рейтингом АА».
За даними Валерії Гонтаревої, на сьогодні 17 банків висять на офшорах, у них немає кінцевих бенефіціарів. Таке стало можливим завдяки тому, що раніше НБУ дозволяв реєструвати банки, коли істотна участь була 10%. Відтак тепер, коли треба вносити капітал, неможливо встановити, з ким із 10-11 компаній розмовляти щодо подальшої рекапіталізації, пояснила вона. І коли у разі нестачі капіталу такі банки йдуть до Фонду гарантування вкладів, немає чому дивуватися. «У нас такого нема і не буде», — пообіцяла голова регулятора. Вона також поінформувала, що нині 15 банків уже пройшли стрес-тестування, і ще 20 пройдуть його до 20 вересня. За її словами, ці 35 банків — це фактично 80-85% усієї банківської системи і це одна з вимог МВФ.
На прохання громадськості Нацбанк також готовий повністю розкрити інформацію про виділення рефінансування банкам, якщо буде знято законодавчу заборону на це, повідомила Валерія Гонтарева, навівши такий аргумент: «Якщо НБУ дав банку ліквідність, то з капіталом у цього банку все гаразд». На сьогодні ж відкриття всіх даних про рефінансування забороняє закон, уточнила вона. На що експерти зауважили, що нині на ринку ходять чимало «рішал», які нібито можуть вплинути на рішення Нацбанку з рефінансування, а також про зловживання на цьому ринку.
Голова НБУ назвала це інсинуаціями і наголосила, що на сьогодні рефінансування НБУ для всіх банків продовжено на три місяці, бо Крим, Донецьк і Луганськ зачепили усіх. Крім того, уточнила, що нині будь-який банк, що має ОВДП, може отримати рефінансування для підтримки обов’язкових резервів в автоматичному режимі. Також для порятунку банків передбачено санаційні кредити, але поки що їх нікому не видавали.
Щодо реструктуризації валютних кредитів для клієнтів, то банки, як правило, йдуть назустріч позичальникам, зауважив голова правління АБ «Укргазбанк» Сергій Мамедов. Якщо цього немає, експерти порадили телефонувати на «гарячу лінію» Нацбанку, після скарги на яку, зазвичай, головам правління банків стає теж гаряче.
Валерія Гонтарева також зауважила, що на час війни треба забути про інфляційне таргетування і зрушити його на 18 місяців. Крім того, нині Нацбанк виступає проти підвищення облікової ставки з ростом інфляції, хоч МВФ рекомендує це зробити. Нацбанк очікує зниження інфляції у 2015 році до 10% і вважає недоцільним сьогодні підвищення облікової ставки, що наразі становить 12,5% річних. Нагадаємо, останню було піднято з 9,5% 17 липня, а ставки за кредитами «овернайт» — з 14,5% до 17,5% річних.
До речі. Національний банк України скасував заборону на валютне кредитування клієнтів — юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців з метою використання іноземної валюти на внутрішньому ринку.
Про це йдеться в постанові правління НБУ № 557 від 9 вересня, якою вносяться зміни в постанову Нацбанку № 515.