З-поміж процесів, які привертають увагу громадськості, — реформа судочинства. Із цього питання в Сумському аграрному університеті напрацьовано значний досвід, який стає у пригоді вітчизняній науці і практиці. Про це кореспондентові «УК» розповідає декан юридичного факультету СНАУ Світлана ЗАПАРА.
— Світлано Іванівно, які освітні родзинки має юридичний факультет СНАУ порівняно з іншими вишами України?
— Він хоч і є одним із факультетів, що надають освітні послуги, проте має унікальний підхід до навчання, який ґрунтується на посиленій практичній підготовці, наставництві та використанні ігрових форм. Зробити це дає змогу матеріально-технічна база, адже наявність зали судового засідання, спеціально обладнаної аудиторії з кримінального права та процесу, кримінології й криміналістики, інтерактивних комп’ютеризованих аудиторій, лабораторії практичного права дозволяє проводити заняття (брейнг-ринги, судові засідання, інтелектуальні конкурси «Що? Де? Коли?» тощо) на найвищому рівні.
Проте не тільки прекрасна матеріальна база факультету — запорука високоякісної освіти. Якість насамперед забезпечує високий рівень практичної й теоретичної підготовки викладацького складу факультету і панівна ідеологія постійного розвитку. Цим процесом охоплені і викладачі, і студенти факультету. Селекція кадрів відбувається постійно. Якщо юрист-практик має здібності до викладацької діяльності, його запрошують у колектив. Так, перед викладачами постійно з’являються нові виклики. Наприклад, від них вимагають не лише знання професії, а й володіння англійською мовою. Тому на факультеті вже три роки працюють курси поглибленого вивчення іноземної мови. Володіння іноземною дає змогу проводити навчання англійською не лише окремих груп, а й потоків. До того ж нас вирізняє з-поміж інших платформа в тандемі викладач — студент. Викладач не просто лектор — він стає професійним порадником, науковим керівником студентських наукових робіт. Студент фіксує свої досягнення не лише у формі рейтингу, а й використовує можливості заповнення персонального портфоліо, що слугує базою майбутнього резюме для потенційного роботодавця.
— Ви відома громадська діячка, лауреат конкурсу «Топ-50 — 2016» найкорисніших і найважливіших людей Сумщини та їхніх справ. Розкажіть про цей аспект вашої опосередкованої діяльності.
— Розглядаю громадську діяльність як професійну, основну. І це природно. Адже закликаючи молодь займати активну громадську позицію, не маю жодного морального права вчиняти по-іншому. З огляду на це громадська організація «Європейський вимір», яку маю честь очолювати, прямо долучена до процесу формування правової держави Україна. Наприклад, член громадської організації Роман Сухоставець (до слова, випускник нашого факультету) був свого часу делегованим до громадської ради доброчесності, яка сприяє Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності задля кваліфікаційного оцінювання.
— Що дає участь у міжнародних проектах, яких уже не менш як півтора десятка, зокрема за сприяння правових інституцій Німеччини, Польщі та інших країн? Які з них найбільш характерні й корисні з практичної точки зору?
— Нині світ глобалізується. Викладач уже не може обмежувати свій навчальний курс лише вивченням національного права, його необхідно доповнювати порівняльним матеріалом з європейських країн, тамтешніми засадами верховенства права, практикою Європейського суду з прав людини тощо. А для молоді інтеграція, обмін та досвід відіграють не останню роль у мотивації щодо вступу до нашого університету, адже не таємниця, що СНАУ — один з лідерів серед ВНЗ, які забезпечують подібні можливості для студентів. Тому участь нашого колективу в різних міжнародних проектах — закономірне реагування на потреби освітнього ринку. Інша річ, що отримання таких проектів потребує відповідних навичок і компетенцій. Ця робота сприймається як священна корова для викладача — його час використовується для підвищення якісної складової освітнього процесу. З огляду на це не виникає питання участі у проектах (такий досвід у нас не рідкість) — постає проблема можливості поєднання різних іпостасей викладача та ефект від такого поєднання, що має позначатись на його авторитеті, збагаченні лекційного матеріалу, здобутті студентами досвіду.Наприклад, мій досвід участі в міжнародному шведсько-українському проекті у сфері вирішення трудових спорів для розроблення нової моделі вирішення трудових спорів в Україні позначився на змісті дисципліни «Трудове право», яку викладаю. Адже курс збагатився прикладами з практики, досвідом регулювання соціальних конфліктів європейської країни, що спонукало до наукових роздумів і зумовило вибір теми мого дисертаційного дослідження.
— Один з напрямів вашої діяльності — правове забезпечення АПК, що становить особливу цінність з точки зору роботи в аграрному виші. Наскільки змінився її характер за останні роки?
— Питань у цій сфері багато. Одне з них — допомога новоутвореним об’єднаним територіальним громадам і кадрами, і юридичними консультаціями. До слова, це спільна робота колективу нашого університету.
— Вас знають глядачі за участю в телевізійному проекті «Сімейний суд», втіленому одним із провідних телеканалів країни. Наскільки корисний він для вашої професійної діяльності й справи якого характеру доводилося розглядати особливо часто?
— «Сімейний суд» присвячений різним судовим справам у галузі сімейного права, допомагає глядачу відчути атмосферу суду й дізнатися більше про порядок захисту їхніх прав. Ідеться про сімейні спори, спадкові справи, стягнення аліментів, розірвання шлюбу тощо. Такі програми мають й інше значення. Запитання, чи довіряємо суду, що дедалі частіше лунає з екранів телевізорів, популярне вже добрий десяток років. Триває судова реформа і, попри неймовірний тиск і невдоволення, реалізовуються найсміливіші задуми щодо формування нового правосуддя. Але тема довіри до судової влади залишається актуальним феніксом, що постійно відроджується. Є кілька причин цього.
По-перше, високий рівень довіри до державної (зокрема й судової) влади відкриває перед нею майже необмежені можливості суспільних реформ і навпаки, брак довіри ускладнює або й унеможливлює реформування.По-друге, за умови високого рівня довіри населення до органів державної влади соціально-політична ситуація у країні стабільна, а взаємодія державних структур і громадянського суспільства та якість роботи державного апарату належні. Тому існує суспільний запит на нову ідеологію та новий імідж суду, відчути який допомагають такі проекти.
Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Світлана ЗАПАРА. Доктор юридичних наук, трудовий арбітр Національної служби посередництва і примирення, професор, декан юридичного факультету СНАУ, редактор фахового журналу «Приватне та публічне право», суддя ТВ-проекту ТК «Інтер» Сімейний суд — сезон 2016—2017.
Ми в Google+