У Нью-Йорку нещодавно з’явився величезний рекламний банер зі словами: «Ми профільтрували горілку так, що навіть Росію звідти прибрали». І це одна із найбільш толерантних згадок про наших сусідів останнім часом.

Обкладинки європейських часописів із Путіним, рот якого у крові чи з голови стирчать ракети, — більш емоційні й кричущі. І цим реакція на дії російської влади не обмежується. Соціальні мережі після кожної більш-менш помітної події чи висловлення на адресу України з боку Кремля взагалі вихлюпують стільки агресивного до Путіна продукту, що здається, ніби фантазія людей не має меж. Що вже казати про карикатури і фотожаби!

Не тільки українці й Україна, проти якої Росія розпочала агресію, а й весь світ, особливо після трагедії зі збитим кремлівськими найманцями малайзійським літаком, налаштований проти  керманича з Москви. Ніхто вже не йме віри блудливим висловлюванням Чуркіна на засіданнях ООН та не сприймає брехливі повідомлення піарників Кремля. І не стримується в реакції на них.

Редактори ключових ліберальних газет Європи, окрім професійної роботи на сторінках своїх видань, навіть звернулися з відкритим листом до урядів Євросоюзу щодо політики Росії та Путіна. І ця акція журналістів посилила тиск на політиків і врешті-решт привела до прийняття Євросоюзом санкцій третього рівня. Адже в Європі добре розуміють, що звернення медійників — це не шурхіт у кущах, а прямий вияв громадської думки.

Редактори нагадали: «Нинішня війна з Україною почалася з анексії Криму. Умиротворення — це дорога в нікуди. Путін — не політик європейського типу; це політик, чий життєвий шлях є постійним авантюризмом». І закликали країни ЄС використати усі засоби тиску: припинення поставок зброї до Росії, економічні та політичні санкції, бо солідарність проти Путіна — це реальна відповідь на українську кризу.

Цікаво, що резонанс від цього листа перейшов межі Європи. Польські журналісти повідомили, що його опублікували зокрема газети В’єтнаму і Нігерії.