ПОЗИЦІЯ
Bітчизняне місцеве самоврядування очікує від центру не "подачок" у вигляді дрібних преференцій, а рівноправної співпраці
Відому ознаку європейськості - паритет між центральною і територіальною владою небезпідставно називають підгрунтям континентальної демократії. Бо тамтешні добробут і процвітання якраз і грунтуються на єдності соціальних стандартів: якість адміністративних послуг, доступ до освіти, охорони здоров'я, культури і духовності жителя столиці та найвіддаленішого від неї населеного пункту не можуть відрізнятися.
Тому більшість цивілізованих країн свою бюджетну політику формують за принципом "70 х 30", у якій перша цифра означає, що на місцях залишається левова частка загальнодержавних надходжень і лише менше третини з них використовуються на представницькі функції, утримання армії, центральних управлінських інституцій, реалізацію спільних масштабних процесів.
Півхартії - "під сукном"
Нинішнього травня Вінниччина в черговий раз окреслила свою заявку на міжрегіональне лідерство, зібравши під національні та європейські прапори (захід приурочили до Дня Європи) великий загал учасників з України та з-за кордону на Міжнародну науково-практичну конференцію "Реформування місцевого самоврядування: національний та міжнародний досвід".
За ініціативою співорганізатора - Всеукраїнської асоціації районних та обласних рад у рамках конференції відбулися засідання Консультативної ради з питань місцевого самоврядування при Голові Верховної Ради, ради Національного конгресу місцевого самоврядування, в яких взяли участь віце-прем'єр-міністр - міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Віктор Тихонов, керівник головного управління з питань конституційно-правової модернізації Адміністрації Президента України Марина Ставнійчук, перший заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський, перший заступник начальника Головдержслужби В'ячеслав Толкованов.
Тож пристрасні аргументовані виступи учасників звучали не в порожньому залі, а, сподіваюсь, дійдуть до Києва, його найвищих кабінетів, бо не враховувати місцеві проблеми при виробленні загальнодержавної політики -рубати сук, на якому сидиш.
Принаймні, слова Сергія Татусяка, голови Вінницької облради, що в чинній Конституції щонайменше 12 суперечностей і неточностей щодо місцевого самоврядування та адміністративно-територіального поділу, а половина положень Європейської хартії, котру Україна ратифікувала ще 1997-го, не виконуються, із заяложених постулатів поволі перетворилися в міни уповільненої дії: більшість ініційованих Президентом реформ тою чи тою мірою впираються на необхідність внесення змін до чинного Основного Закону саме із окреслених вище проблем.
Як провокується централізація
Про замкнене коло несвоєчасного розв'язання проблем свідчать численні факти. Приміром понад 50 разів наші законодавці вносили зміни у чинне законодавство щодо місцевого самоврядування, шість разів їх розглядав Конституційний суд. Такі невмотивовані дії, зокрема деякі новації Податкового кодексу, істотно звужують засади місцевої демократії, породжують на місцях управлінський хаос. Ця необлаштованість країни провокує централізацію влади, яка навряд чи підтверджує у світі наш європейський вибір.
За словами Вінницького міського голови Володимира Гройсмана, визначальними завданнями місцевої влади є умови проживання людей, якість отриманих ними послуг, фінансова та економічна самодостатність наших громадян (через створення нових виробництв, залучення інвестицій, реалізацію інноваційних проектів).
Та що з цього можна реалізувати, коли більшість коштів іде на виконання делегованих повноважень, а про власні, перераховані вище, і говорити не доводиться. Та вінницькі муніципали не просять грошей в держави. Їм потрібні важелі для чесного заробляння коштів. Приміром, щоби держава поділилася статками за те, що місто створило певну кількість нових робочих місць, зацікавило інвесторів ефективним менеджментом, підтримало підприємців, котрі виробляють конкурентоспроможну продукцію на експорт.
Що виборюємо, панове?
Красиво звучить з трибуни фраза: "Права треба не просити, а виборювати!". Але хто і в кого мусить щось відбирати, коли центральний трикутник "Президент - парламент - уряд" діє заодно, у переважної більшості регіонів очільники також перестали тягти політичну ковдру на себе, союзником створення повноцінного, економічно спроможного територіального управління дедалі більше виступає місцевий бізнес?
"Чому ж тоді ця єдність ніяк не зафіксується матеріально: в нагальних змінах до Конституції, конструктивному підході до розподілу фінансів між центром і територіями у проекті дербюджету на 2012 рік, відміні "нафталінових" законодавчих актів, ухвалених ще в середині минулого століття?" - запитує колег голова Всеукраїнської асоціації районних та обласних рад, голова Харківської обласної ради Сергій Чернов..
І сам відповідає: "Треба сідати за один стіл і вирішувати. Без урахування думки регіональної влади, місцевого самоврядування державна політика в цих сферах не буде ефективною".