За участь у «Пласті» колись можна було потрапити за ґрати, бо це вважали виявом українського буржуазного націоналізму. Тепер інші часи, і дитячо-юнацьку неполітичну позаконфесійну організацію «Пласт» підтримує держава. В Ужгороді відзначили 100-річчя пластового руху. Чим багата його історія і як святкували, розповідає кореспондент «Урядового кур’єра».

Захищали Карпатську Україну

Пластовий рух на Закарпатті починався не з Ужгорода, а з Берегового. У тамтешній українській гімназії перший пластовий відділ у краї в жовтні 1921 року заснував професор Андрій Дідик. А до Ужгорода цей рух дістався майже за два роки. В Ужгородській реальній гімназії пластовий відділ створив Остап Вахнянин — професор зі Львова, який викладав тут. Майже одночасно пластові відділи створено в торговельній академії (згодом переїхав до Мукачева) та учительській семінарії.

У період між двома світовими війнами в Підкарпатській Русі (таку назву мало Закарпаття в період входження до Чехословаччини) пластовий рух набув значного поширення. Завдяки патріотичному вихованню у «Пласті» гімназисти та учнівська юнь вдалася до рішучого захисту Карпатської України в березні 1939-го. Багато пластунів (точних відомостей немає) загинуло в бойових зіткненнях із підрозділами регулярної угорської армії на Красному полі під Хустом.

Відродження в незалежній державі

Трагічні події Карпатської України, жорстокі розправи над її захисниками поставили хрест і на існуванні крайового «Пласту». Відроджуватися він почав аж після набуття Україною незалежності. Лідеркою пластунів у той час була Олеся Глуханич, яка разом з однодумцями спромоглася підвести організацію до світового джемборі. 1996 року на нього до Невицького біля Ужгорода з’їхалися пластуни з усього світу.

Нині «Пластом» на Закарпатті охоплено майже 300 дітей і молоді, половина з яких — в Ужгороді. Ця кількість не йде в жодне порівняння з численністю пластунів у міжвоєнний період, тоді їх було 3—6 тисяч.

«Нам є над чим працювати, — каже член ради ужгородського «Пласту» Людмила Лівак. — Після Революції Гідності зацікавленість дитячо-юнацьким патріотичним рухом зросла».

Війна росії проти України загострила відчуття того, що треба бути готовими обстоювати незалежність. Для цього якнайкраще підходить вишкіл у літніх таборах та походах, участь у культурницьких, історичних, просвітницьких, екологічних проєктах.

Отримали щедрий подарунок

Щоб надати пластовому рухові нового імпульсу, наприкінці 2021 року Закарпатська обласна рада ухвалила програму його підтримки. Вона сприяє виявленню та заохоченню лідерів, забезпечує виховні заходи, створює інфраструктуру для таборування тощо. В Ужгороді для пластунів відвели п’ять кімнат, є просторий двір з майданчиком для занять.

«Після поневірянь і тимчасових притулків у непристосованих приміщеннях матимемо чудові умови», — розповідала лідерка ужгородських пластунів Людмила Лівак. Ціна за оренду приміщень символічна — гривня за рік. Завдяки таким умовам тепер діють два улади:  новацький (6—11 років) та юнацький (12—18 років).

Ужгородський «Пласт» може пишатися досягненнями. Узявши участь у конкурсі громадських ініціатив і вигравши його, отримав грант — 270 тисяч гривень. За ці гроші було зроблено ремонт у кімнатах, замінено вікна та проведено опалення. У холодну пору проводять творчі та освітні заняття, влітку, як і раніше, мандрують, влаштовують таборування. Успіхи будуть, якщо є системність і різнобічність заходів, вважає Людмила Лівак.

Свято тривало два дні

100-річчя ужгородського «Пласту» відзначали два дні. Приїхали 250 гостей з Ужгорода, Мукачева, Берегового, Хуста, Довгого.  Провели тематичну конференцію, виступили досвідчені пластуни, які розповіли про історію організації, її традиції, бачення подальшого розвитку. У холі міської ради гості змогли оглянути виставку, на якій демонстрували видання, фото, відзнаки та нашивки.

А потім влаштували квести, пов’язані з ювілеєм. Завдання дітям давала вихователька ужгородського «Пласту» Софія Будник. Вона в організації з 1999 року. «Пласт — це стиль життя, — впевнена Софія. — Тут займаємося за пластовою програмою, в яку входить історія, культура, спорт, тіло, виховання, релігія. Стереотип, що «Пласт» — це пікніки, туризм і табори, не відповідає дійсності, бо літні таборування — підсумок того, що діти отримують упродовж року».

Святкування 100-річчя завершилися концертом у театрі ляльок «Бавка». Лунали пісні у виконанні пластунів ще з часів заснування. Потім усі побували на літургії, пройшли маршем на кладовище Кальварія, де віддали шану воїнам, які загинули у війні з росією.