Купили старий будинок з ділянкою в селі, збираємо документи на приватизацію. Нам сказали, що потрібні підписи сусідів, але одна сусідка не підписала і не збирається підписувати документ. Вона пояснила, що наш сусід вкрав у неї 10 соток землі і тепер поки він не віддасть або вона через суд не забере у нього цю землю, не підпише документи. Виходить, що ми не зможемо приватизувати землю, поки вона не вирішить свої проблеми. Як нам бути?
С. ШПАК, Полтавська обл.
Консультує Олена МОГИР,
юрист Благодійного фонду «Батьківська земля»
На практиці дуже часто виникають проблемні ситуації, коли сусід відмовляється від підписання акту землекористування та узгодження меж земельної ділянки без будь-яких причин або взагалі місце його перебування невідоме, що унеможливлює належним чином оформити «земельну документацію». Що ж робити в такому випадку?
Органами місцевого самоврядування, до повноважень яких належить вирішення земельних спорів, визначені виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (ч.1 ст.33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Особа, зацікавлена у вирішенні земельного спору, може звернутись до такої Комісії із заявою щодо неможливості узгодити межі земельної ділянки в натурі у зв’язку з відсутністю суміжних землекористувачів, ненадання ними згоди на погодження чи з інших причин. За наявністю такого прохання (заяви) та інших необхідних документів цей спір розглядається колегіально Комісією з питань землекористування, а в разі необхідності — спільно з іншими комісіями, наприклад, із Комісією з питань архітектури, містобудування та охорони історичного середовища.
На засіданні комісії можуть бути присутні і сторони, власники та землекористувачі суміжних земельних ділянок, між якими виник спір.
Якщо при розгляді земельного спору буде доведено, що відмова сусіда щодо узгодження меж є безпідставною або дійсно неможливе підписання Акта з причини відсутності суміжних власників чи землекористувачів, то комісією приймається рішення про необхідність підписання Акту сусідом або відповідно про погодження меж земельної ділянки без підписів суміжних власників чи землекористувачів. Протокол комісії додається до Акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки і далі документи оформляються в загальному порядку.
Однак рішення органу місцевого самоврядування не є остаточним, не має механізму його примусового виконання, тобто висновок Комісії з питань землекористування має рекомендаційний, а не імперативний характер.
Якщо розгляд земельного спору відповідним органом місцевого самоврядування не приніс позитивного результату, то особа має право звернутися до суду. В суді можна вирішувати суперечки і без попереднього їх розгляду в позасудовому порядку.
Відповідно до ч.1 ст.106 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
При здійсненні межування власник земельної ділянки реалізує своє право. Проте така участь є також обов’язком кожного із сусідніх власників та землекористувачів, адже приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості) забороняється.
Власники та землекористувачі суміжних земельних ділянок повинні жити за правилами добросусідства, тобто зобов’язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них, не порушувати законні права один одного (ст.ст. 91, 96, 103 Земельного кодексу України).
Відмова в погодженні меж земельної ділянки може перешкодити іншій особі (сусіду) в оформленні прав на неї.
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004 р. №7 (із змінами і доповненнями) передбачає, що згідно зі статтею 158 Земельного кодексу, суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Зазначені спори підлягають розгляду місцевими судами незалежно від того, розглядалися вони попередньо органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи ні. Рішення цих органів щодо такого спору не може бути підставою для відмови в прийнятті заяви чи для закриття провадження в порушеній справі.
Шановні читачі «Урядового кур’єра»! Якщо ви хочете поставити запитання консультантам сторінки «Запитайте у юриста», можете надіслати його за адресою:
Ми в Google+