Проїжджаючи липневими днями дорогами південної Сумщини, зокрема Великописарівського, Охтирського, Липоводолинського та Роменського районів, помічаєш, що на тамтешніх полях хлібороби розпочали збиральні роботи. Однак жнивна географія день у день поступово розширюється — косовицю і обмолот поступово починають хлібороби інших районів, які традиційно пізніше долучаються до збирання.
Цього літа терміни змістилися у всіх районах. Як наголошує директор департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, на це вплинули погодні умови: впродовж червня — початку липня в області було надзвичайно спекотно, що прискорило дозрівання зернових. За даними Сумського обласного центру з гідрометеорології, на першу декаду липня середня добова температура повітря становила 22—25°С, що на 3—6°С вище за норму, вдень вона підвищувалась до 31—34°С, уночі знижувалась до 13—19°С. Тому більшість площ під ранніми зерновими та зернобобовими культурами мають вологість зерна 24—26%, що стримує масове збирання врожаю.
Ранній початок обмолоту не вплинув на рівень підготовки господарств до жнивного іспиту. Оскільки ринок пропозиції сповна відповідав попиту, то аграрії встигли придбати всі матеріально-технічні ресурси, щоб активно працювати. Це підтвердила і недавня виїзна нарада за участі голови Сумської ОДА Романа Грищенка, під час якої аграрії акцентували на цьогорічних особливостях жнив.
За словами керівника області, агропромисловий комплекс для краю має вирішальне стратегічне значення, а жнива — один з економічних індикаторів господарської діяльності. Тож наступні липневі дні стануть черговим іспитом, який хлібороби обов’язково складуть на відмінно.
Перші підсумки вселяють надію
Цьогорічні жнива в області першими розпочали у ПрАТ «Сад» Охтирського району, де потужне зернове господарство. Щороку тут збирають високі врожаї пшениці, ячменю, вівса, жита. І цього літа стартові обмолоти підтвердили оптимістичні прогнози: озимий ячмінь вродив більш як по 5 тонн на гектарі, пшениця — 5, хоч доладовані лише вибіркові масиви.
Так само врожайні перші обмолоти у ДП «ДГ «Правдинське» Великописарівського, СФГ «Урожай» Роменського, ТОВ «Мрія» Липоводолинського районів — на тамтешніх полях окремі озимі культури віддячують навіть щедріше, ніж торік. А ось у СТОВ «Перемога» Лебединського району завершують останні приготування до початку обмолоту — зернові масиви ще дозрівають.
За словами багаторічного директора господарства Анатолія Онайка, цього літа на кожному із 420 гектарів пшениці очікують не менш як 60-центнерний урожай. Сподіваються і на ячмінь. Недавні дощі Анатолій Васильович назвав золотими для хліборобів, адже після спеки вони прискорять дозрівання насамперед пізніх культур — сої, кукурудзи, соняшнику, які вирощують у «Перемозі». Також долучаються до жнив сільськогосподарські підприємства, розташовані на території Чупахівської об’єднаної територіальної громади Охтирського району: «Піонер», «Десна», «Ташань» та «Жасмин».
Як вважає голова Чупахівської ОТГ Олександр Кужель, який донедавна очолював «Піонер» і «Десну», що вища врожайність на місцевих полях, то заможніше почуватиметься громада, адже аграрні суб’єкти господарювання сплачують податки до місцевої скарбниці. Тому Олександр Володимирович не просто вболіває за розвиток і зміцнення сільськогосподарських підприємств, а всіляко цьому сприяє. Підсумки очевидні. Чупахівські аграрії слугують прикладом для колег з інших громад та регіонів краю насамперед у рослинницькій галузі.
Приростають інвестиціями
За словами Олександра Маслака, загалом в усіх категоріях господарств ранні зернові та зернобобові займають понад 240 тисячі гектарів, з них озима пшениця — 170,8. Посіяли також озимий і ярий ячмінь, жито, овес, горох тощо. Такий набір культур продиктований ринковим попитом та іншими чинниками, що впливають на формування і структуру посівних площ. Але головне — немає жодних прогалин із жодної культури: зерновий асортимент витримано відповідно до цьогорічних потреб.
Попри карантин та інші супутні негаразди, інвестори активно підтримують аграрний сектор області, вкладаючи в розвиток різних його сегментів чималі кошти. Упродовж першого півріччя залучено понад 930 мільйонів інвестиційних гривень, що майже на торішньому рівні. А ось зернове господарство зробило фінансовий прорив: одержано 641 мільйон, або в 2,3 раза більше, ніж за шість місяців торік. Як підсумовує Олександр Маслак, ці кошти потрібні для будівництва нових елеваторів, сховищ, складів тощо. Адже, нарощуючи валове виробництво зерна, потрібно неухильно турбуватися про його якісне зберігання, доведення до потрібних кондицій. Сумщина аграрна нарощує потужності, завдяки чому понад 3,6 мільйона тонн зерна можна зберігати впродовж маркетингового року.
ДОВІДКА «УК»
Під цьогорічний урожай у всіх категоріях господарств Сумської області відведено 1188,7 тисячі га, що на 16,6 тисячі га (101,4%) більше, ніж торік. Площі під зерновими та зернобобовими культурами збільшили на 13,1 тисячі га (102%), вони становлять 694,3 тисячі. З них ярих зернових та зернобобових — 514,2 тисячі га (+22,1 тисячі га), або 104,5% торішніх.
Кукурудза на зерно займає 439,3 тисячі га, що на 32 тисячі (107,8%) більше, ніж торік, соняшнику — 276,3 тисячі гектарів (+46,4, або 120,2%).
Проте зменшені площі сої — 71,6 тисячі га, (-34,2 тисячі га) порівняно з торішнім показником, цукрові буряки займають 0,7 тисячі га (-0,2 тисячі га), картопля 55,8 тисячі га (-2,4), овочі — 12,5 тисячі, що на 0,7 тисячі га більше, ніж торік.
Виробничий прогноз
За розрахунками, валовий збір зерна становитиме 4,1 мільйона тонн. З них ранніх зернових — 1,1 мільйона, зокрема пшениці — 723 тисячі тонн, кукурудзи — понад 3,1 мільйона тонн.
Виробництво олійних культур очікується в межах мільйона тонн, зокрема соняшнику 780 тисячі тонн, сої — 140,2 тисячі тонн та інші. Цього достатньо для забезпечення потреб області у продовольчому та фуражному зерні, а також формуванні товарного фонду для реалізації в інших регіонах і на зовнішніх ринках.