ПРОБЛЕМА
«Урядовий кур’єр» поцікавився, чому сумчани сприйняли в штики бажання влади навести порядок у житлово-комунальній сфері
Протягом останніх півроку робота комунального підприємства «Сумижитло» стала своєрідною топ-темою для обласного центру. Створене торік 27 квітня, воно офіційно розпочало свою діяльність 1 липня. Начебто й дні не з важких — не понеділки, однак на якомусь етапі щось не спрацювало. А якщо й спрацювало, то зі зворотним ефектом. Що казати про домашні кухні чи зупинки громадського транспорту, — своєрідні барометри активності мешканців, коли досить зайти до будь-якого поштового відділення, де приймають комунальні платежі, і відразу ж почуєш стільки «компліментів» на адресу структури-новачка… Проте сумчани поділилися на дві групи — прихильників і супротивників.
Якщо до перших належать ініціатори створення підрозділу (читай — міська влада на чолі з міським головою), і які перебувають у меншості, то до других — більшість мешканців. Залишивши поза дужками емоції та претензії, можна сказати, що «Сумижитло» стало яскравою ілюстрацією крилатого вислову «Хотіли, як краще, а вийшло, як завжди».
Чому так сталося, що загалом потрібне і перспективне починання міської влади опинилося в темному тунелі, світло в кінці якого лише подає ознаки комунального життя?
Основний фінансовий тягар переклали на городян. Фото з сайту vsisumy.com
Низи не хотіли, а верхи не змогли?
Ідея докорінного реформування галузі ЖКГ міста ширяла в повітрі довго і до пори до часу безрезультатно. Міський голова Геннадій Мінаєв неодноразово наголошував, що без кардинальних змін в організації роботи системи ЖКГ не обійтися. Приблизно половина житлового фонду відслужила амортизаційні терміни, у жахливому стані інженерні і каналізаційні мережі, дороги не витримують не тільки критики, а й автомобільних коліс…
Якщо й надалі ставити «хомути» на трубах, латати вибоїни, словом, у пожежному авралі затикати дірки, то з часом ЖКГ ризикує перетворитися на руїни і вже ніхто не зможе дати йому ради. Відтак місто нагально потребує якісно нової житлово-комунальної політики, яка б грунтувалася на сучасних європейських засадах, і насамперед організаційних.
З такими твердженнями городяни охоче погоджувалися, бо щодня наштовхувалися на десятки проблем і незручностей різного штибу. Традиційні ЖЕКи продовжували обслуговувати мешканців ще за радянськими мірками, і з часом, як кажуть, захлинулися. Адже кількість щоденних телефонних дзвінків почала обраховуватися сотнями, і жеківці не могли дати їм ради.
Зрештою, на цьому напрямку прорвало (на щастя, в переносному значенні). І минулого літа Суми оголосили про створення саме такої структури, яка за задумом повинна виконати свою історичну місію — хоч якось привести «комуналку» до ладу.
Один — пишемо, два — собі на умі
Незадоволення, а згодом і протести сумчан спричинила тарифна політика комунального підприємства, яка явно не відповідала рівню і набору послуг. Одержуючи платіжки, люди почали помічати, що ціни ростуть, мов на дріжджах. Це стосувалося і багатоповерхівок, і хрущовок, й інших житлових будинків. Як з’ясувалося, загалом підвищення становило в середньому 18%, що є доволі відчутним для середньостатистичної сім’ї.
Але, за словами керівництва КП, цифри бралися не зі стелі, а були економічно обгрунтованими і враховували необхідний перелік послуг та їх періодичність. Адже «Сумижитло» поклало в основу новий принцип роботи: ремонтувати не частинами і ділянками, а за максимумом. Тобто, узявшись за пошкоджений водогін, майстри обстежували і лагодили його від «а» до «я», що потребувало додаткових коштів.
На перший погляд усе ніби правильно, однак тільки на перший. Коли ж місто всерйоз запротестувало, то, проревізувавши низку так званих віртуальних послуг і копнувши ціни, довелося давати задній тарифний хід і повертатися до попередніх розцінок. Хоча й ненадовго.
На початку березня у поштових скриньках людей з’явилися листи — звернення адміністрації КП «Сумижитло», в яких ідеться про встановлення нових, дещо нижчих тарифів на послуги з утримання житлового фонду і прибудинкових територій. Справді, цього разу до їх формування підійшли поміркованіше й економічно виваженіше, хоча низка запитань так і лишилася відкритою. Наприклад, про оплату поливання дворів, клумб і газонів, дератизацію та дезинсекцію, прибирання підвалів, сходових маршів тощо. На жаль, про існування більшості з цих послуг сумчанам стало відомо лише зі звернення адміністрації. Як приклад, у моїй п’ятиповерхівці сходові марші і майданчики по черзі миють самі мешканці квартир і сном-духом не відають, що існує такий вид послуг.
Фінансовий директор підприємства Марина Таранова цілком правильно вважає, що місто приречене розпочинати нову тарифну сторінку задля порятунку ЖКГ як галузі, адже йдеться не про пожежно-точковий ремонт, а про масштабну реанімацію господарства. А без грошей не обійтися. Оскільки бюджет — куций, а інвестицій — не розженешся, то крайніми знову виявилися городяни, які, звісно, не в захопленні, що на них переклали основний фінансовий тягар.
Ось тут би й повести планомірну роз’яснювальну роботу або залучити позабюджетні чи інші кошти, щоб не накривати мешканців мокрим рядном. Аж ні! Обравши шлях найменшого опору, знову наступили на ті самі граблі.
Слюсаря Васю «пішли» у відставку
Попри непорозуміння і неприємності, слід віддати належне самій організації роботи новоствореного підприємства. Протягом останніх місяців відкрито чотири сучасних сервісних центри в різних густонаселених частинах міста, які відповідають усім європейським стандартам. Ще три чекають на новосілля. Тут уже не побачиш звичного слюсаря Васю під мухою — в усіх службах добір спеціалістів прискіпливий і жорсткий, починаючи від паспортиста і закінчуючи водопровідниками. Та й самі приміщення немов дихають свіжістю та увагою до кожного відвідувача (як тут не згадати прокурені напівпідвали колишніх ЖЕКів, де чоловічий персонал вічно забивав козла!)
Нещодавно запрацював переобладнаний кол-центр з багатоканальною цілодобовою телефонною лінією. Щодоби оператори приймають понад 600 дзвінків з різних питань. Кожен фіксується і контролюється аж до остаточного вирішення. Сьогодні немає проблем передати ту чи ту заявку і розраховувати на її виконання. В цьому впевнився на власному досвіді, коли одного лютневого дня протягом години батареї опалення стали холодними. Хоч з поломкою ремонтники впоралися аж з третього разу, проте не залишили напризволяще мешканців п’яти квартир на одному стояку.
Потроху ведуться ремонтні роботи. Полагоджено чимало інженерних систем, покрівель, під’їздів, панельних стиків тощо. Протягом цього року під час поточного ремонту планується освоїти майже 7,7 млн грн, що є високим показником. У планах — відкриття залу для координації роботи будинкових комітетів: це вкрай важливо для налагодження ділової і результативної співпраці.
Хоч зі скрипом і прорахунками, але становлення новоствореної структури триває. У неї ще багато противників, які також мають рацію і зрештою мають право вимагати прозорості, якості, дисципліни. Дехто ладен гнати її мітлою. Але, за визначенням Г. Мінаєва, зробити це нікому не вдасться.
Що ж, можна гнати і не тільки мітлою. Тільки що з того? Адже навіть максималісти розуміють, що без докорінної реорганізації в обласного центру немає комунального майбутнього. Замість створеного КП треба пропонувати щось інше, ефективніше, щоб стало рятівним кругом для міста. Але поки ніхто не подає якихось ідей чи пропозицій. Третього ж Сумам не дано.
ДОВІДКА «УК»
КП «Сумижитло». Засновник — Сумська міська рада. Призначення — ефективне управління об’єктами житлового фонду територіальної громади, підтримання їх у належному технічному стані, забезпечення мешканців якісними житлово-комунальними послугами, контроль за їх виконанням. На обслуговуванні — 998 будинків загальною площею майже 2,7 млн кв. м, або 85% житлового фонду Сум.