Суди продовжують припиняти розгляд позовів держслужбовців, які потрапили під Закон «Про очищення влади». Люстровані чиновники просять відновити їх на посаді, натомість їм доведеться чекати на рішення Конституційного Суду, який має визначити, чи не є дискримінаційним підхід щодо підстав та порядку звільнення представників «старої системи» влади.
Закон удосконалять
Причинами ініціювання конституційного подання стали понад сто рішень адміністративних судів, які надійшли до Верховного суду. Були ухвалені судові рішення у справах за позовами низки колишніх керівників структурних підрозділів окремих органів державної влади щодо скасування наказів про їхні звільнення та поновлення на посадах.
Під час пленуму судді вирішили, що окремі положення (частина третя статті 1; пункти 7, 8, 9 частини першої; пункт 4 частини другої статті 3; пункт 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення») закону про люстрацію потребують перевірки щодо відповідності нормам Конституції й міжнародного права.
Судді дійшли висновку, що норми закону не гарантують дотримання презумпції невинуватості. Крім того, вони вважають, що зазначені норми закону допускають звуження обсягу існуючих прав і свобод шляхом фактичного впровадження додаткової відповідальності осіб.
Розгляд справи по суті ще не розпочався. І коли саме це відбудеться, поки що невідомо. Між тим, міністр юстиції Павло Петренко заявив, що припускає скасування Конституційним Судом України закону про люстрацію. «У нас є реальні побоювання, що судді цього Конституційного Суду під впливом або тиском колишніх вищих посадових осіб часів Януковича, розуміючи, що вони фактично є співучасниками всіх тих подій, правопорушень і злочинів, можуть зараз прийняти дуже багато неоднозначних рішень, зокрема скасувати закон про люстрацію», — зазначив Павло Петренко.
Міністр вважає, що має пройти публічне розслідування справи, яку було розпочато в 2014 році Генеральною прокуратурою за фактом «конституційного перевороту» в Україні після приходу до влади Віктора Януковича. «Повинні бути названі прізвища не тільки суддів Конституційного Суду, які були виконавцями. Вони вже відомі. Мають бути обнародувані прізвища замовника й організаторів цього конституційного перевороту, тих осіб, які давали з кабінетів на Банковій вказівки конкретним суддям, прізвища зацікавлених осіб», — підкреслив він.
Народний депутат Дмитро Сторожук переконує, що закон про люстрацію має бути, хоч як би його хотіла скасувати стара судова система, що активно чинить опір, щоб не проходити етап очищення.
«Те, що його не хоче виконувати стара судова система, — це ми бачимо. З нею потрібно боротися — це факт, — каже Дмитро Сторожук. — Нині стосовно суддів почали досудові розгляди, відкривають кримінальні провадження. За фактами їхньої діяльності ми як депутати профільного комітету дуже багато скарг відправляємо у Вищу кваліфікаційну комісію суддів та Вищу раду юстиції, яка має запрацювати на 100%».
За його словами, навіть якщо норми Закону «Про очищення влади» будуть визнані не конституційними, депутати готові внести в нього необхідні зміни, щоб процес люстрації продовжився. Дмитро Сторожук наголосив, що при Мін’юсті було створено робочу групу й підготовлено пакет змін, яким враховано практично всі зауваження Венеціанської комісії. Найближчим часом їх внесуть на розгляд парламенту.
«Варто нагадати, — зазначив депутат, — що Конституційний Суд розглядає це питання не тільки за скаргами суддів, але й за зверненням Опозиційного блоку, тому ми бачимо, що люди, що представляють стару систему, намагаються її залишити».
Визнання Закону «Про очищення влади» неконституційним може серйозно вдарити по державному гаманцю. Як кажуть юристи, суд пакетом ухвалює рішення: поновити на посаді чиновника й виплатити йому грошову неустойку за «вимушену відпустку». А ще «очищені» чиновники можуть звернутися до Європейського суду з прав людини й оскаржувати своє звільнення.
Ректори, на вихід!
А поки Конституційний Суд тримає інтригу, депутати продовжують працювати над очищенням старої системи. У Верховній Раді зареєстровано проект закону №2505, яким пропонується внести зміни до законодавства, згідно з якими депутати, що голосували 16 січня 2014 року за «драконівські закони», не зможуть обіймати посади ректорів вищих навчальних закладів.
Авторами законопроекту є позафракційні народні депутати Юрій Дерев’янко та Ірина Суслова. «Ректори вищих навчальних закладів повинні пройти більш жорстку люстрацію, ніж навіть чиновники», — заявив Юрій Дерев’янко. — Тим депутатам, які голосували за закони від 16 січня, якщо вони в майбутньому будуть балотуватися в ректори вищих навчальних закладів, законом буде заборонено протягом 10 років обіймати такі посади».
Крім того, він нагадав, що одним із способів люстрації ректорів будуть уже передбачені законом про вищу освіту вибори ректорів вишів.