З наближенням опалювального сезону в людей все більше виникає запитань, як же вижити в умовах підвищених тарифів на енергоносії та тепло. Вже й нині, коли нема плати за тепло у квитанціях, багатьом після оплати комунальних послуг не вистачає на елементарні харчі, на які теж підвищились ціни. Найменш захищеним верствам населення держава кинула рятівний круг — субсидії, що оформляють за зовсім простою системою. Проте їх отримання в деяких регіонах стало проблемою.
Отож відгомін розширеного засідання Кабінету Міністрів України, яке нещодавно відбулося у Харкові, й до сьогодні чутно у місті, жителі якого не поспішають за допомогою держави. Та, певне, не стихне він аж до тих пір, доки не налагодиться в регіоні і, перш за все, в обласному центрі, ситуація з оформлення субсидій на комунальні послуги, яку Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк назвав не лише провальною, а й таку, що має всі ознаки диверсії та саботажу.
Інформаційний вакуум породжує страхи
Резонанс від «крутої» розмови на Кабміні зачепив не лише активну частину харків’ян, а й пенсіонерів та малозабезпечених. Ось і вчора в тролейбусі був свідком дискусії двох літніх жінок, одна з яких бідкалася, що ніяк не може добитися оформлення субсидії, а борги за комунальні послуги зростають кожен день. Інша ж доводила, що зв’язуватися з субсидіями дуже небезпечно, бо, як це вже бувало не раз, потім, мовляв, знайдуть якусь неточність у декларації та здеруть ті гроші в подвійному розмірі. Судячи з маршруту тролейбусу, жінки мешкають у Московському районі, де мало людей скористалися можливістю отримати допомогу від держави. Тут найнижчий показник оформлення субсидій населенню: 9%, озвучених на засіданні Кабінету Міністрів, чи 12,95%, згідно з інформацією харківського міськвиконкому.
Насторожила в розмові пенсіонерок упевненість однієї з них у якомусь незрозумілому підступі з боку держави щодо виплат житлових субсидій. І подібні побоювання харків’ян вже чув не вперше, у той самий час у районах області про такі речі не йдеться. Хтось розпускає такі чутки, відлякуючи людей від державної допомоги?
Виходить парадоксальна ситуація. Держава у такий складний час воєнної агресії Росії не тільки знайшла кошти і можливості для пом’якшення тарифного тиску на громадян, а ще й змушена благати людей оформити субсидії. І резон тут прямий — без грошей на компенсацію комунальних послуг багато мешканців сіл та міст просто неспроможні будуть їх оплатити. Внаслідок цього накопичуватимуться державні борги за газ та інші енергоносії. Однак довести навіть такі елементарні речі, як і роз’яснити харків’янам доступність та переваги житлових субсидій, ніхто не спромігся.
Або не надто хотів! Окрім кількох аркушів з бланками заяв на субсидії та декларацій в поштових скриньках харків’яни практично не отримали ніякої інформації. Натомість інформаційний вакуум заповнили чутки на рівні маячні. Можливо тому в мегаполісі знайшлося лише близько ста тисяч харків’ян, які захотіли отримати субсидії. На думку міністра соціальної політики Павла Розенка, ця цифра, як і по всій Україні, може підвищитися удвічі, особливо після подачі тепла в оселі.
Отож не можна не погодитися з главою уряду, який першочерговим завданням у налагодженні оформлення субсидій визначив посилення інформаційної роботи, прямі контакти з людьми, з тим, щоб вочевидь показати, що система субсидій працює.
Саботаж чи об’єктивні причини?
Якщо поглянути на рівень оформлення субсидій в районах області і в обласному центрі, виникає враження, що це дві різні землі. Районні державні адміністрації Харківської області на кілька порядків випереджають місто Харків по оформленню допомоги держави. Тимчасовий виконувач обов’язків заступника голови Харківської ОДА Вадим Глушко уточнив, що нині рівень призначення субсидій в місті Харкові становить менше 38%, а в районах області цей показник — 68 %. Він також наголосив, що за рівнем призначення субсидій в районах область входить в десятку кращих регіонів України.
У той самий час заступник міського голови Ігор Терехов назвав таку статистику не зовсім коректною, уточнивши, що сорока відсоткам харків’ян, які звернулися до райуправлінь соцзахисту, субсидії призначили. «Це не зовсім коректна статистика, і не зовсім коректно порівнювати, наприклад, Вінницю і Харків. У нас населення одного Московського району, як у всій Вінниці. Після засідання я спілкувався з міністром соціальної політики Павлом Розенком, і він погодився, що таке порівняння некоректне», — підкреслив Ігор Терехов.
Він також повідомив, що у Харкові налічується 100 тисяч сімей, які захотіли оформити цю соціальну послугу і розповів, що 9 райуправлінь праці та соцзахисту щодня обробляють по 900 запитів, працюючи по 10-12 годин на добу. «Такі показники досить непогані, враховуючи брак кадрів, нині не вистачає близько 10% людей», — сказав чиновник.
Серед об’єктивних причин повільного оформлення субсидій в обласному центрі до уваги варто взяти й навантаження на працівників районних управлінь праці та соціального захисту міста, що виникли у зв’язку з обслуговуванням переселенців, яких у Харкові майже 100 тисяч. Кожному з них потрібно видати відповідні довідки, а багатьом — й оформити соціальні виплати. З тим, що у Харківській області гальмують оформлення субсидій через велику кількість переселенців, погоджується й перший заступник директора департаменту соціального захисту обладміністрації Тетяна Бабенко, наголосивши, що майже половина з них переоформлює компенсації за комунальні послуги.
Звісно, в обласному центрі кількість переселенців з Донбасу значно більша, ніж у районах області, проте лише цією обставиною пояснити 17,5% призначених субсидій (за даними Харківського міськвиконкому станом на 29 липня цього року) в Червонозаводському районі, 34,02% — в Київському, 35,99% — в Ленінському, не говорячи вже про Московський район Харкова, дуже проблематично, особливо, якщо врахувати географію проживання переселенців. Тож прочухан від Кабміну підтримали багато харків’ян, а визначення дій місцевої влади як саботаж змусило замислитися. Вочевидь недаремно хтось нагнітає страхи щодо відбирання субсидій, та й не усім міським можновладцям подобається стабільність у регіоні та ініціативи уряду назустріч людям. Особливо ж, коли зважити на склад депутатського корпусу харківської міськради.
А якщо без позерства?
Попри очевидність невтішної ситуації з оформленням субсидій у Харкові нині не помітно якихось реальних кроків до її виправлення. А що виправляти, коли, на погляд міськвиконкому, все відбувається як і належить. Принаймні така думка побутує у стінах міськради. Проте погодитися з тим, що в обласному центрі на належному рівні проводять роз’яснювальну роботу серед населення, задіяли всі ресурси для того, щоб кожна нужденна сім’я отримала кошти з державного бюджету на компенсацію комуналки, навіть не фахівцю неможливо. Як неможливо змиритися й з тим, що тисячі людей нині недоотримують в сімейний бюджет по 500—800 гривень щомісяця й грузнуть в боргах за споживання електроенергії, води. Як, скажімо, бабуся, яку зустрів у Харківводоканалі, що з плачем просила відстрочити оплату за холодну воду, бо не встигли їй призначити субсидію.
Врешті-решт, призначення субсидій це реальна допомога людям і кожен відсоток, навіть частка відсотка не задоволених заяв — це підштовхування харків’ян до зубожіння, а то й до справжніх трагедій.
Замість коментаря. Найлегше всі свої недопрацювання списати на об’єктивні обставини, які, безперечно, існують. Особливо ж це вигідно коли є якийсь внутрішній супротив щодо виконання поставлених завдань. Саме такої позиції дотримуються чиновники Харківського міськвиконкому, зачинивши на 7 замків інформацію про стан справ у місті щодо призначення субсидій. Зателефонувавши до кількох районних управлінь праці та соціального захисту Харкова, щоб отримати коментар, наштовхнувся на мур мовчання. Навіть ті начальники структур, які хотіли б поділитися своїми проблемами, бояться порушити заборону начальства щодо спілкування зі ЗМІ.
Категоричною відмовою прокоментувати ситуацію щодо оформлення субсидій та рішення розширеного засідання Кабінету Міністрів відповіли й у прес-службі Харківської міської ради, відіславши до сайту, де колись мають розмістити інформацію директора департаменту праці та соціальної політики Харківської міськради Лариси Болгової. Проте минув майже тиждень, а жодних роз’яснень чи намічених планів на виправлення становища так і не з’явилося. Як, до речі, і якихось відчутних зрушень у призначенні субсидій.
ПРЯМА МОВА
Павло РОЗЕНКО,
міністр соціальної політики:
— За останньою інформацією, в цілому по Україні понад 2 мільйони українських родин вже отримали субсидію за новим порядком, ще близько 500 тисяч заяв перебувають на обробці в органах соцзахисту. Це у 5 разів більше, ніж за аналогічний період у попередні роки. Найбільше субсидій оформлено у Дніпропетровській і Полтавській областях та місті Києві. Відсоток оформлення субсидій сягає 90 від поданих заяв. У цілому по Україні близько 75% заяв вже оформлено. При оформленні субсидій трапляються й відмови. Ми реєструємо їх на рівні 1% від кількості поданих заяв.
У зв’язку з тим, що у жовтні починається новий опалювальний сезон, протягом 10 днів потрібно завершити обробку всіх документів, які пербувають зараз у місцевих управліннях соцзахисту. Це абсолютно реальний термін. До 1 вересня уряд забезпечить розсилку ще 14 мільйонів бланків заяв і декларацій у кожне домогосподарство, тому з вересня почнеться черговий наплив людей. І тому, якщо зараз обласні керівники не підтягнуть всі хвости, у вересні можуть завалити всю роботу з оформлення субсидій.
Уряд сформував національні цілі щодо оформлення субсидій. Ми розрахували, що приблизно 4 мільйони родин по всій Україні, з огляду на їхнє матеріальне становище, повинні отримати субсидії до жовтня. Так протягом двох місяців потрібно оформити ще 1,5 мільйона субсидій для того, щоб кожна малозабезпечена родина на початок опалювального сезону відчувала себе захищеною.
З кінця серпня фахівці міністерства соціальної політики ще раз поїдуть у регіони, щоб на місцях, разом із працівниками органів соціального захисту населення, провести роботу над помилками й допомогти доступною мовою пояснити людям як оформити субсидію і навіщо це робити.