На вимогу МВФ Мінфін шукає шляхи оптимізації бюджету. Вчергове в поле зору фінансистів потрапив агросектор, де найкращі показники зростання серед галузей за останні роки і діє спеціальний режим оподаткування. Дискусія під час круглого столу «Реформування системи держпідтримки сільгоспвиробників: чого чекати в 2015 році» була гарячою.
Шукаючи ресурси
За словами начальника відділу ПДВ управління податкової політики Мінфіну Лариси Невінчаної, відомство вивчає можливість оптимізації бюджету шляхом перегляду або скасування податкових пільг у деяких галузях, зокрема і в агросекторі. На державну підтримку останнього щороку витрачається 12—13 мільярдів гривень. З них, за даними Інституту аграрної економіки, близько 70% йде на підтримку технічних культур — соняшнику та кукурудзи, зауважила вона. Зрозуміло, що держава хоче знати, чи доцільно використовувати бюджетні кошти на підтримку високорентабельних культур, озвучила позицію Мінфіну Лариса Невінчана.
«Тривають дискусії, як оптимізувати бюджет у зв’язку з вимогами МВФ», — зазначила вона, додавши, що від цього залежить, скільки й на яких умовах фонд дасть нам позику. Нині Мінфін розглядає чотири варіанти реформування системи оподаткування сільгоспвиробників у частині ПДВ. Зокрема, в першому випадку пропонується скасувати пільговий спецрежим; у другому — зберегти його, але ввівши знижені ставки ПДВ для сільського господарства (11%) і для лісництва та рибальства (9%). Третій варіант передбачає збереження податкових пільг для малого й середнього бізнесу та їх скасування для великих платників податку. У четвертому варіанті пропонується збереження спецрежиму з розподілом сум акумуляції у спецфонд держбюджету та спецрахунки Держказначейства.
Зі свого боку начальник відділу розгляду звернень з ПДВ управління методології непрямих податків департаменту координації нормотворчої та методологічної роботи з питань оподаткування Міндоходів і зборів Алла Кононова зауважила, що нинішній механізм держпідтримки галузі достатньо ефективний. Водночас, на її думку, є чимало фактів мінімізації податкових зобов’язань аграріями, коли сільгосппідприємства заявляють про обробіток 18 тисяч га, а у власності та оренді мають 2 тисячі га тощо. Яскравий приклад мінімізації — показники з експорту соняшникової олії з України у 2012 році. «Ми не виробляємо стільки соняшнику і не завозимо його, щоб виробити стільки олії, скільки експортуємо її за кордон», — резюмувала Алла Кононова.
Із частими змінами інвестицій не дочекаємося
На всі ці зауваги в експертів та гравців ринку знайшлися відповіді. «Держава підтримує не культури, а аграріїв, а ті у свою чергу страхують себе від ризиків втрат, засіваючи різні, зокрема високомаржинальні культури, — зауважив народний депутат, перший заступник голови парламентського Комітету з земельних та аграрних питань Тарас Кутовий. — Були роки, коли соняшник не окуповувався. Та й нині за доброго врожаю у США, Бразилії та Канаді хорошої ціни нашим виробникам не бачити, хоч Україна — сильний гравець на ринку. Хороший бізнес на кукурудзі теж розпочався лише кілька років тому завдяки світовій кон’юнктурі».
Тарас Кутовий нагадав, що на сьогодні бізнес фактично перебрав на себе функцію держави з відбудови інфраструктури: «Нині бізнес не перерозподіляє своїх прибутків, а реінвестує їх у розвиток інфраструктури. Треба пам’ятати, що остання ще не готова прийняти 60 мільйонів тонн урожаю, який прогнозують на цей рік. Агросектору треба дати змогу і надалі тягнути розвиток інших галузей, а не тиснути на нього податками. Адже слабкі галузі цього зробити не можуть, держава теж».
Зміни правил гри, на його думку, не зрозуміють передусім інвестори, які вклали мільйони доларів на фондових біржах у вітчизняний агросектор. Вони закладали ці пільги у бізнес-плани компаній як мінімум до 2018 року (спецрежим було введено 1998-го на 20 років).
«Ледь не щодня влада розповідає інвесторам з-за кордону про поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Та якщо так часто змінювати правила гри, то котирування акцій українських компаній покотяться донизу. Наслідки цього будуть невтішні, якщо зневіра інвесторів наростатиме», — констатував народний депутат.
Не підтримує ініціативи Мінфіну зі скасування та реформування пільгового оподаткування й Мінагрополітики. «Річ у тому, що непряма підтримка у вигляді податкових пільг чи не єдина, що надається аграріям, і вона становить 90% загальної підтримки держави. Тоді як в інших країнах існують й інші види підтримки, і вони у рази більші, ніж у нас», — висловила позицію аграрного відомства заступник начальника департаменту податкової політики Мінагрополітики Оксана Кіптенко, додавши, що якщо все ж без реформування системи не обійтися, то треба провести детальні розрахунки наслідків упровадження ініціатив і провести консультації із сільгоспвиробниками.
.jpg)
Без пільг не конкурентні
Думку представниці Мінагрополітики продовжив гендиректор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа: «Якщо вітчизняні агровиробники одержують за плаваючим курсом еквівалент 1—1,5 мільярда доларів держпідтримки, то білоруські — 3 мільярди, російські — 9 мільярдів доларів, а європейські — 50(!) мільярдів євро. Тож наші виробники не можуть конкурувати за ціною з імпортною продукцією, яка завдяки держпідтримці коштує у три-чотири рази дешевше. І це одна з причин, чому на ринку з’явилося так багато білоруського».
Більш того, на сьогодні, за словами експерта, в Україні фактично залишилася тільки податкова підтримка агросектору держави, тоді як в інших країнах є ще цінова і бюджетна. За підрахунками Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), яка враховує всі види підтримки (бюджетну, податкову, цінову), держпідтримка агросектору в Україні у 2012 році становила 1,3% обсягу валового виробництва агропродукції, тоді як в РФ — 13,5%, у Європі — 19%.
На думку гендиректора УКАБ, для оптимізації потрібно шукати інші резерви наповнення бюджету, а не вирішувати це питання за рахунок скасування або реформування спецрежиму оподаткування в АПК. Адже це призведе до зупинки розвитку рослинництва і негативних наслідків у тваринництві та соціальній сфері.
Тим більше, що податковий спецрежим, який діє з 1998 року, вже почав давати хороші результати, і їх не можна втратити. За даними головного аналітика Української аграрної асоціації (УАА) Мар’яна Заблоцького, за останні 10 років частка АПК в експорті українських товарів зросла з 11 до 27%. З 2012 року саме агросектор, а не металургія, як було на початку незалежності, став основним постачальником валютної виручки України.
Мар’ян Заблоцький нагадав, що збільшення податкового навантаження в межах ухвалення антикризових законів, яке відбулося торік, призвело до падіння рентабельності в галузі. Зокрема йдеться про скасування повернення ПДВ в експорті зерна, збільшення фіксованого сільгоспподатку в 5,7 раза, введення мінімальної ціни на оренду землі із прив’язкою її до нормативно-правової оцінки.
— У 2013 році рентабельність виробництва зернових становила майже 2%, що є найгіршим результатом з моменту ведення пільг (з 1998 року. — Авт.), — зауважив він.
Альтернативні джерела
На думку головного аналітика УАА, Україні слід рухатися у бік приватизації державних агропідприємств, більшість із яких неефективні й збиткові для держави.
«Борг держпідприємств перед бюджетом за прострочені кредити під держгарантії становить 15 мільярдів гривень, з них 10 мільярдів — це борги підприємств АПК. Тож маємо історію невдалих державних інвестицій в агросекторі. Навіть у підприємств, які ведуть активну діяльність і вирощують продукції на понад 500 тисяч гривень, рентабельність власного капіталу в 2012 році була лише 3% попри те, що вартість запозичень на внутрішньому ринку Мінфіном становила 15%. З економічної точки зору вони працюють у збиток державі. Тож частину державних агропідприємств, які погрузли у боргах і стали неефективними, слід ліквідувати, інші — приватизувати. В результаті цього отримати додатково у бюджет близько 10 мільярдів гривень», — упевнений Мар’ян Заблоцький. Його думку поділяють й інші експерти.
Слід також навести лад із використанням державної землі, продовжив перелічувати ініціативи з наповнення бюджету аналітик. «У державній власності перебуває 10 мільйонів гектарів землі. Це площа Болгарії. Ці землі використовуються неналежно і переважно «в тіні». Якщо їх здавати в оренду або ж приватизувати, можна було б отримати чималі гроші», — упевнений він. За найскромнішими підрахунками, приватизація цієї землі могла б дати 150 мільярдів гривень.
Ще одна ініціатива УАА щодо оптимізації бюджету — зменшення розтрат на не надто ефективну вищу освіту в сфері АПК та фінансування окремих відомств тощо. Детальніше УАА виписала їх у листі до Мінфіну.
Наприкінці «круглого столу», почувши аргументи аграріїв, Лариса Невінчана зазначила, що Мінфін розуміє: АПК — стратегічна галузь для країни. Саме тому відомство винесло питання на обговорення з експертним активом і учасниками ринку. На її погляд, МВФ може піти на поступки Україні і скорелювати свої вимоги, якщо та правильно аргументує, чому спецрежим оподаткування в агросекторі є життєво необхідним для нашої держави, чому його не можна змінювати і що держпідтримка аграріїв у ній у рази менша, ніж у Білорусі, Росії та ЄС. Водночас Мінфін й надалі вивчатиме можливості ліквідації мінімізаторів податкових надходжень у бюджет та оптимізації державних витрат в агросекторі, зокрема й ті, що запропонували експерти. Тож питання відкрите для обговорення.
Ми в Google+