ПИЛ В ОЧІ

Щоб не потрапити на гачок чергового лохотрону, не забувайте давнє правило: довіряй, але перевіряй

У класичному своєму вимірі шахрайство — це злочин, спрямований проти власності шляхом розкрадання чужого майна чи права на його володіння внаслідок обману чи зловживання довірою. Особливого поширення подібна злочинна практика набула в умовах ніби ринкової економіки і свободи підприємницької діяльності, а останнім часом вельми популярним стало шахрайство в Інтернеті та в страховій сфері.

Наївно думати, що жертвами шахраїв стають тільки недалекі, малограмотні люди, бо на гачок лохотронщиків дедалі частіше потрапляють, здавалося б, освічені й інтелігентні громадяни. Іноді страждають навіть юридично підковані особи, адже технологій відбирання грошей у чесних, але дуже довірливих людей безліч.

Аферистку  підвело… хобі

Ми нерідко обурюємося недобросовісними роботодавцями, які наймають працівників на «випробувальний термін», а потім показують на двері без будь-якої оплати («Ви нам не підходите!»). Більш «м’які» варіанти — значно нижче обіцяної зарплата або регулярні її затримки без серйозних причин. Але трапляється, що і сам роботодавець може потрапити в пастку.

Київська підприємниця Валерія, яка володіє невеликою дизайн-студією штор, шукала собі співробітницю: «Потрібен був дизайнер і одночасно менеджер, який здійснював би пошук клієнтів, підбір варіантів, малювання ескізів та укладання договорів. Я розмістила оголошення в Інтернеті, на яке відгукнулася одна дівчина. Вона справила хороше враження, відповідала висунутим вимогам». Проте через місяць її роботи на фірму зателефонувала незадоволена клієнтка, замовлення якої не було виконано. На своє виправдання нова співробітниця заявила, що гроші за штори в неї витягли в метро кишенькові злодії, але вона, звичайно ж, поверне їх найближчим часом. Однак незабаром з’ясувалося, що спроба представити себе жертвою злодіїв була лише спектаклем.

— Виявилося, що заповзятлива дизайнерка активно працювала на власну кишеню — укладала недійсні договори на постачання штор, а гроші привласнювала. Зрозумівши, що водити за ніс підприємницю більше не вийде, завзята співробітниця зникла. Комерсантка звернулася у міліцію.

— Розшукати шахрайку було складно, — розповідає оперуповноважений відділу державної боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) Подільського РУВС столичної міліції Євген Парасюк. — Річ у тому, що дівчина приїхала з Черкащини, у столиці не зареєструвалася, а мобільний телефон відключила.

І все-таки оперативники змогли вийти на аферистку. Їм вдалося дізнатися, в якому мікрорайоні проживала зловмисниця, а також те, що вона захоплювалася танцями. Завдяки цьому хобі її і вирахували. На сьогодні досудове розслідування вже завершено, його матеріали направлені до суду. Винуватиці загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до трьох років.

Обіцяного  три роки чекають

Київський комерсант заснував наприкінці 90-х років кілька приватних підприємств і володів меблевими салонами на одному зі столичних ринків. Клієнти за зразками вибирали вподобані моделі і робили замовлення. Спершу всі зобов’язання виконували — клієнти отримували попередньо оплачений товар вчасно. Однак приблизно з осені 2011 року цей бізнес набув кримінального відтінку — підприємець не тільки замкнув на себе грошові потоки, а й припинив виконувати свої зобов’язання.

За його вказівкою менеджери отриману передоплату, що складала приблизно 70% вартості замовлення, замість каси віддавали господареві. А оскільки покупці вибирали досить дорогі варіанти, гроші були чималі. Приміром, киянка, якій обіцяли виготовити кухонні меблі за два місяці, внесла 40 тисяч гривень завдатку. Кухні жінка так і не дочекалася, її «годували» нескінченними обіцянками і відмовками, тож наприкінці 2012 року вона звернулася у міліцію.

— Було розпочато кримінальне провадження за ст. 190 «Шахрайство» Кримінального кодексу України, — розповідає старший оперуповноважений відділу ДСБЕЗ Деснянського РУ Євген Вітюк. — У процесі розслідування до нас почали звертатися люди, які також заплатили чималі суми, але натомість нічого не отримали. Загалом жертвами шахрая стали 24 особи, які замовили меблі, а комерсант збагатився більш як на 700 тисяч гривень. Найближчим часом матеріали досудового розслідування будуть направлені до суду, зловмиснику загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років.

Технологія  «віконного» обману

Шахраї люблять пускати «пил в очі»: респектабельний вигляд, переконлива мова, наявність офісу... Але технологію обману можна простежити на одному «серійному» прикладі, коли жертвою шахрайства в столиці стали десятки людей. Свого часу молодий дніпропетровець, зареєструвавшись як фізична особа-підприємець, прибув до Києва, зняв квартиру та орендував офіс на вулиці Драгоманова. Завдяки власним реєстраційним підприємницьким документам, а також паперам свого батька і однієї знайомої (про що та не знала), він уклав договори на представництво інтересів фірми з Київської області, яка представляла велику компанію з виготовлення металопластикових вікон із Дніпропетровська.

Невдовзі на людних київських вулицях поруч зі станціями метро, поряд  з ринками та супермаркетами з’явилися рекламні агенти (переважно жінки) з вигідними пропозиціями про виготовлення, доставку і встановлення металопластикових вікон та балконів з непоганою знижкою. Люб’язні «представниці фірми» ходили багатоповерховими будинками, наполегливо пропонуючи мешканцям «вигідні» послуги.

— Клієнти, спокушені 20% знижками, підписували договори зі стовідсотковою передоплатою, — розповідає старший оперуповноважений відділу державної служби боротьби з економічною злочинністю Дарницького РУВС столиці Олег Гузій. — При цьому від них не вимагали віддати саме готівку. Люди укладали кредитний договір з банком, який за їх згодою відразу перераховував взятий ними кредит на рахунок підприємця. Особливий цинізм ситуації був у тому, що на наживку велися люди небагаті — пенсіонери чи особи з достатньо скромними статками.

Минали тижні, місяці, а обіцяного «металопластику» не встановлювали. Зате справно «годували» відмовками: «не завезли скла», «немає транспорту», «завод тимчасово не працює»… Обурені замовники кинулися до міліції.

Відчуваючи, що невдоволення клієнтів зросло до критичних меж, «бізнесмен» зник. Пізніше оперативники встановили, що 21-річний шахрай уже встиг побувати за гратами. Від його дій постраждали три з половиною десятки людей, і кожен віддав йому від 6 до 8 тисяч «кредитних» гривень. На сьогодні зловмисник у розшуку, але міліція впевнена, що найближчим часом його затримають.

ДОВІДКА «УК»

Згідно зі статтею 190 Кримінального кодексу України «Шахрайство»:

♦ Заволодіння чужим майном або придбання права на майно  шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) — карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадськими роботами на строк до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

♦ Шахрайство, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, — карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.  

♦  Шахрайство,  вчинене у великих розмірах або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, — караєтьсяпозбавленням волі на строк від трьох до восьми років.  

♦ Шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, — карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

ПОРАДИ ФАХІВЦЯ

«Вмикаємо» здоровий глузд

Володимир КОРЖ
заступник начальника ВДСБЕЗ
Дарницького РУВС ГУ МВС України в Києві :

— На жаль, такі випадки не поодинокі. Аби не стати жертвою шахраїв, треба частіше «вмикати» здоровий глузд і дотримуватися деяких правил.

Якщо фірма агресивно провадить свою рекламу, буквально нав’язуючи свої послуги, це вже привід замислитися.   Ознакою сумнівної «контори» може служити невиправдано велика передоплата (до 100%), часто дуже великі знижки та досить довгий (до кількох місяців) термін виконання замовлення. Клієнтам потрібно дізнатися, як довго фірма, до якої вони звернулися, працює на ринку послуг. Зрозуміло, що перевагу краще надавати підприємству, яке вже має свою історію. Незайвим також буде пошукати його сайт, наявність якого свідчить про серйозний підхід до клієнтів. І перш ніж підписувати будь-який договір, бажано вивчити його з юристом.

Залишається додати, що прислухавшись до цих простих порад, імовірність бути обдуреним можна звести до мінімуму.

Сторінку підготував Олександр БІТТНЕР, «Урядовий кур’єр»