ВЛАСНИЙ БЮДЖЕТ
«Урядовий кур’єр» поцікавився, скільки грошей потрібно студентові
На те, що можна прожити на стипендію, нині розраховує лише наївний першокурсник. Та й то лише в перші місяці після вступу. А далі життєві реалії змушують думати, як вижити.
Типовий студент Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка отримує 750 гривень. Можлива надбавка 50–60 гривень за те, що ви добре вчитесь та не прогулюєте занять. Якщо ж ви пільговик, то одержуєте 1160 гривень. Загалом стипендія «не дотягує» до прожиткового мінімуму, який на 2013 рік становить 1176 гривень. Неодноразово проводили дослідження «Прожити на стипендію місяць — міф чи реальність?», і результати завжди були однаковими: 90% опитаних зазначають, що тих грошей вистачає максимум на три тижні.
Іногороднім — дорожче
З чого ж складається витратна частина студентського бюджету?
Звичайно ж, по-перше, навчальні потреби. Візьмемо найпростіше: підручники, ручки, роздруківки, Інтернет... На це піде не менш ніж сто гривень на місяць.
Проте гризти лише граніт науки неможливо — потрібно купити харчі. Із власного досвіду можу сказати, що обідній перекус — булочка та чай — коштує 10 гривень. Зранку й увечері теж бажано щось з’їсти. Візьмемо лише найголовніше: хліб, картопля, м’ясо, крупи, фрукти, овочі, макарони, чай, кава, сосиски, сир, яйця, олія, цукор, печиво. Можливо, якісь консерви. Це обійдеться приблизно за 400–500 гривень на місяць — якщо дуже заощаджувати.
Проїзд: метро, маршрутки, тролейбуси. Для прикладу, у студпарламенті я купую місячний проїзний на метро за 49 гривень (зі знижкою)...
Пощастило тому студенту, який навчається, як то кажуть, вдома. Як мінімум, на гуртожитку економить, та й з харчуванням простіше — мама ж готує.
А ось дах над головою для іногороднього студента коштує приблизно 100 гривень на місяць за ліжко-місце в кімнатці на трьох. Це кому пощастило отримати гуртожиток. А якщо ще й за квартиру платити, вийде значно дорожче.
Ще одна стаття витрат — одяг. Візьмемо лише теплі речі на зиму: куртка, чоботи, светр, шарф… Мінімум, у який ця вдяганка обійдеться, — 1500 гривень. Якщо розбити цю суму помісячно — вийде по 130 гривень на місяць.
А тепер — дозвілля: поїздки на природу, оскільки зараз літо, клуби й інше. А залицяння до дівчат? Оскільки українські дівчата — найрозумніші й найкрасивіші, то й культурна програма має бути найкраща: театри, виставки, галереї, квіти, подарунки. «Коханий, підемо сьогодні в ресторан?» — без цього теж зараз нікуди. Якщо бути надзвичайно економним, то на все це піде близько 1000–1200 гривень на місяць. І це по мінімуму!
У гуртожитку можна зварити суп «в складчину»: вийде дешевше! Фото Володимира ЗAЇКИ
Працюй, поки молодий!
Як же справляються студенти з таким «бюджетним навантаженням»? Я запитав про це кількох своїх знайомих.
За словами Діани, студентки Інституту журналістики КНУ ім. Шевченка, прожити лише на стипендію — нереально, особливо якщо ти живеш не вдома. «Мені допомагають коштами батьки та бабуся з дідусем, — каже дівчина. — Хоча допомагають — не те слово, вони дають більшу частину коштів, а вже стипендія «допомагає». Фактично 750 гривень вистачає лише на підобід та на проїзд».
Загалом жоден зі студентів не може прожити на стипендію місяць. Втім, більшість хлопців та дівчат знаходять додаткову статтю поповнення свого студентського бюджету — ідуть працювати. По суті, це єдиний можливий вихід. Однак чимало роботодавців беруть студентів на роботу неофіційно, тож не факт, що вони отримають гроші за свою працю. Здебільшого студенти йдуть кур’єрами, касирами у «Макдональдс», вантажниками... Хто знає іноземні мови — може підробити перекладачем.
—У мене стипендія розходиться в перший же тиждень, каже Ігор, студент КНЕУ. — Батьки допомагають грошима, але я підпрацьовую в Інтернеті, перекладаю тексти німецькою. Тож якось виживаю. Звісно ж, хотілося б надбавки, хоч якоїсь.
Мрія про надбавку зумовлена тим, що поєднувати і роботу, і навчання студентам нелегко. Через брак часу ви робитимете добре або те, або те. А загалом, мало хто працює за своїм фахом під час навчання. Більшість же, аби не відволікатися від занять, підпрацьовує влітку.
Іван, студент Київського політехнічного інституту, каже, що лише на громадський транспорт — з дому до вишу і назад — витрачає по 200 гривень на місяць. «Плюс я обідаю в інституті. Живу з батьками, тож тут мені пощастило. Нині зустрічаюся зі своєю коханою дівчиною, та можу собі дозволити лише зводити її один раз в кіно. Влітку планую працювати».
— Живу в гуртожитку, у нас стипендія — 732 гривні. Хоч як старався, вистачало на три тижні максимум, — зауважує Богдан, студент Харківського авіаційного інституту. — Тож мені допомагають батьки. Посеред року не працюю, лише влітку. Торік вдома, у Бердянську, працював мерчендайзером, платили 2000 гривень на місяць. На цей сезон хочу залишитися в Харкові, тут зарплата більша, готовий на будь-яку роботу.
Однак постає інша проблема: якщо студент влітку зайнятий важкою працею, він не зможе повноцінно відпочити чи оздоровитися. Тож багато з них мріють, щоб держава їх істотніше підтримала матеріально. Адже найперше завдання студента — вчитись так, щоб стати справді хорошим фахівцем.