Волинянам було доручено організувати будівництво взводно-опорних пунктів, так званих ВОПів, у зоні проведення АТО на донецькому напрямку в околицях Маріуполя. Головними виконавцями цих робіт стали дві потужні волинські будівельні компанії — «Луцьксантехмонтаж-536» і «Житлобуд-2» та майже сотня волинських лісівників.
— Ми виконали весь запланований обсяг робіт. Це значно підвищить міцність лінії оборони українських військ, — розповів перший заступник голови Волинської облдержадміністрації Сергій Кудрявцев, який від початку до завершення курирував важливе будівництво. — Сапери найперше знешкодили на майданчику кілька мін. Спочатку незвично було працювати в умовах, коли недалеко рвуться снаряди, але з часом звикли.
Потрібні будівельні матеріали та бетонні вироби майстри з Полісся замовляли на місці. Не було особливих проблем із деревом. Начальник Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Василь Мазурик не лише дуже оперативно організував заготівлю і відправлення на фронт понад 30 вагонів із деревиною, а й сам підтримував майже сотню волинських лісівників, яких було відряджено сюди виконувати такі потрібні державі роботи.
— Які враження залишилися від перебування на сході країни і спілкування з донеччанами? — запитую у Сергія Кудрявцева.
— Серед маріупольців я не помітив яскраво вираженого сепаратизму. Бачив, як нашим бійцям місцеві приносили воду, цигарки, гостинці. Впало в око й те, що багатьом байдуже, у якій саме державі жити, — аби лише їх не зачіпали, — відповідає він. А після паузи додає: — У селах не бачив храмів. А на весь півмільйонний Маріуполь їх, якщо не помиляюся, лише з півтора десятка. Якщо я правильно зрозумів, Київський патріархат будує тут лише перший свій храм. Мені здалося, що більшість місцевих людей мало цікавляться своєю історією і просто не знають про рівень життя, якого вже давно досягли люди у країнах Євросоюзу.