Про це повідомив директор ДП «Центр розвитку державно-приватного партнерства» Євген Радченко на конференції «Приватні інвестиції в енергоефективність», яка пройшла в столиці. За його словами, розроблені Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства механізми боротьби з корупцією з метою дієвої підтримки тих, хто готовий інвестувати в модернізацію об’єктів житлово-комунального господарства, уже затвердили на урядовому комітеті, і невдовзі їх подадуть на розгляд у Кабінет Міністрів.
План заходів передбачає усунення всіх законодавчих перешкод для реалізації інвестиційних проектів щодо заміщення газу альтернативними видами палива в ЖКГ. «Досі ми спостерігали, як інвестори роками погоджували землевпорядну документацію та договори на теплопостачання. Нова форма — позбутися будь-яких контролюючих, перевірочних функцій та створити реальні стимули і мотивації для інвесторів. Підтримку інвесторам надаватимемо за онлайн-заявкою, що дасть змогу уникати контакту з чиновниками», — повідомив Євген Радченко.
Діалог з потенційними інвесторами Мінрегіон розпочав з підтримки ініціативи Асоціації приватних інвесторів України щодо проведення вищезгаданої конференції. Приватні інвестори готові сприяти своїми капіталами посиленню енергетичної незалежності нашої держави. Учасники зібрання обговорили проблеми державно-приватного партнерства, а також можливості фінансування проектів міжнародними фінансовими організаціями. «Для приватних інвесторів дуже важлива державна підтримка та участь міжнародних фінансових інститутів. В Україні часто змінюються правила для бізнесу, тому інвестори дуже обережні», — сказав президент Асоціації приватних інвесторів Сергій Десяк.
Про потенціал
Найбільші можливості для запровадження енергоефективних технологій має теплова енергетика, яка забезпечує міста теплом та гарячою водою. Комунальні служби щороку споживають майже 10 мільярдів кубометрів газу, плюс ще 18 мільярдів населення спалює на своїх кухнях і в котельнях приватних будинків. В українській теплоенергетиці діє потужна, але застаріла система централізованого теплопостачання, яка потребує реабілітації. Понад 10 років тому фахівці Інституту технічної теплофізики Національної академії наук розробили програму комплексної модернізації комунальної енергетики, але, як кажуть, віз і нині там. Тому тарифи на «теплі» послуги зростають синхронно з цінами на газ, а якість лише погіршується. Місцеві органи влади, в компетенції яких перебуває цінова політика в стрімко деградуючій галузі, не мають достатньо коштів, щоб компенсувати різницю між економічно обгрунтованим та чинним тарифом. Тому теплокомунальний сектор стрімко нарощує борги за спожитий газ — на початок жовтня 2014 року борг «Нафтогазу України» сягнув 24 мільярдів гривень!
Традиційно брак грошей на послуги ЖКГ покривають коштом місцевих бюджетів та субвенцій з державної скарбниці — нині це вже десятки мільярдів гривень. Водночас населення платить великі суми за неспожиті послуги через брак єдиної системи обліку ресурсів, що оплачують з урахуванням давно застарілих нормативів споживання. Відсутність контролю споживання газу, електроенергії та комунальних послуг загрожує фатальними наслідками для економіки.
Час не терпить, тому надзвичайно важливо залучити інвесторів у відновлення теплокомунальної енергетики. Впродовж найближчих двох років необхідно забезпечити облік тепла на всіх етапах — включно з виробництвом, транспортуванням і споживанням. «Це дасть змогу бачити чітку картину того, наскільки дієвими й ефективними будуть заходи з енергозбереження», — сказав директор департаменту систем життєзабезпечення та житлової політики Мінрегіону Сергій Кушнір.
За його даними, цього року планувалося довести до 45% забезпеченість приладами обліку теплової енергії. Але після того, як на 30% було скорочено об’єм постачання газу для ЖКГ, ті кошти, які передбачали в інвестиційних програмах підприємств на облаштування приладами обліку, спрямували на заходи, які дали б змогу замістити або скоротити споживання газу. Тому питання обліку досі проблематичне. «Ми працюємо над тим, щоб його вирішити в найближчі 1,5—2 роки», — сказав Сергій Кушнір.
Водночас 75% багатоквартирних житлових будинків у країні потребують капітального ремонту, а отже — термомодернізації. І без ефективного власника житла це питання вирішити дуже складно. «Споживання і втрата теплової енергії в більшості багатоквартирних будинків в Україні в 3—3,5 раза перевищують європейські стандарти. Одна з причин цього — відсутність ефективного власника житла», — зазначив Сергій Кушнір. Щоб розв’язати цю проблему, Мінрегіон розробив законопроекти «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та «Про житлово-комунальні послуги», які стимулюватимуть власників житла ефективніше розпоряджатися своїм майном. Їх уряд вже подав у Верховну Раду.
Модернізацію потрібно пришвидшити
Мінрегіон уже реалізує кілька показових проектів коштом міжнародних фінансових організацій (МФО) під державні гарантії та низьку відсоткову ставку за кредити. Це довгострокові плани, розраховані на 20—25 років. «Проекти мають досить значний пільговий період — 5—6 років, упродовж яких кредитор від нас нічого не очікує», — повідомив заступник директора департаменту міжнародного співробітництва та взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями Мінрегіону Сергій Устинов.
За його даними, можна підрахувати ефективність реалізації проекту модернізації системи водопостачання та водовідведення в Миколаєві: щорічна економія електроенергії сягнула 28%, тобто щороку економія становить 40 мільйонів кВт/год, тоді як за розрахунками планувалося всього 15%. Нині Мінрегіон працює над новими проектами, реалізувати які планують до 2020 року. Але процедура отримання грошей від МФО досить тривала.
За оцінками експертів, фінансові потреби на реабілітацію житлово-комунального господарства України становлять трильйон гривень! Завдяки МФО упродовж останніх 15 років реалізовано проектів на суму 5 мільярдів гривень. Якщо рухатися такими темпами, то знадобиться 200 років для повної модернізації ЖКГ України. За оцінкою учасника конференції Олексія Бевза, реалізація проектів спільно з МФО — найкращий приклад демонстраційного проекту. Але потім держава має подолати всі законодавчі перешкоди, щоб створити мотивацію й стимули для залучення приватних інвесторів. Іншого виходу просто немає, адже в державній скарбниці відсутні трильйони на реабілітацію комуналки.
Наталка ПРУДКА
для «Урядового кур’єра»