Не існує стовідсоткової безпеки від природних катастроф, які періодично загрожують людству. Експерти припускають, що лише в Україні щороку виникає від 100 до 300 надзвичайних ситуацій природного походження. Серед них розрізняють такі види стихійного лиха: землетруси, повені, селеві (гірські) потоки, зсуви, снігові замети, виверження вулканів, обвали, посухи, урагани і бурі. До подібних нещасть у низці випадків відносять також пожежі, особливо масові лісові й торф'яні.
Природні катастрофи страшні не тільки людськими жертвами, вони можуть нанести колосальні збитки, розмір яких залежить не тільки від інтенсивності цих катастроф, але й від рівня розвитку суспільства та його політичного устрою.
Окрім того, кожне стихійне лихо має свої причини виникнення, притаманні тільки йому, проте всім їм характерні й загальні властивості – це великий просторовий захват, сильна психологічна дія на населення і значний вплив на навколишнє середовище.
Тож знаючи характер стихійних лих, причини їх виникнення, можна завчасно вжити заходів і тим самим запобігти деяким з них або значно зменшити їх руйнівний вплив, спланувати правильні дії населення для проведення рятувальних робіт.
Велике значення має й проведення профілактичних робіт з метою запобігання збиткам від стихії або їх зменшення. Меншими будуть й втрати людей, матеріальні збитки, якщо більш ефективними будуть заходи ліквідації наслідків стихійних лих при високій організованості, обґрунтованості, завчасному плануванні та оперативному виконанні заходів державними органами, силами цивільної оборони разом з населенням, яке повинно знати, як поводитися у надзвичайних ситуаціях, виявляючи організованість, дисципліну і морально-психологічну стійкість. Адже населення має бути готовим до надзвичайних ситуацій, брати грамотну, активну участь у ліквідації наслідків стихійних лих.
Для забезпечення безпеки населення, навколишнього природного середовища, об'єктів та споруд і уникнення або зменшення ризиків можливих надзвичайних ситуацій в Україні створено єдину державну систему цивільного захисту. Єдина державна система цивільного захисту складається з постійно діючих функціональних і територіальних підсистем та їх ланок. Вони створюються у відповідних сферах суспільного життя центральними органами виконавчої влади з метою захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період, забезпечення готовності підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації.
Як повідомили «Урядовому кур’єру» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру (Центр), з початку року на урядову «гарячу лінію» надійшло майже 700 звернень із надзвичайних ситуацій природного характеру. Зокрема, йшлося про здійснення заходів для запобігання та ліквідації наслідків: геологічних небезпечних явищ (зсуви, обвали); метеорологічних небезпечних явищ (зливи, урагани тощо); гідрологічних небезпечних явищ (повені, паводки, підвищення рівня ґрунтових вод); природних пожеж лісових та хлібних масивів.
Так, заявниця з м. Костянтинівка Донецької області звернулася на урядову «гарячу лінію» щодо ліквідації пожежі у місті, а саме сухої трави (так званого сухостою) та дерев, що зайнялися тут через спеку та сильні пориви вітру. Жінка також повідомила, що вже зверталася до Державної служби України з надзвичайних ситуації за номером 101, проте їй повідомили на той час про відсутність вільного автотранспорту. Активна громадянка просила негайно вжити відповідних заходів, а не чекати, поки вогонь ще кудись перекинеться. Невдовзі заступником Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій жінку було повідомлено про ліквідацію пожежі.
Жителька смт Каланчак Херсонської області зателефонувала на урядову «гарячу лінію», щоб отримати допомогу в ліквідації наслідків негоди, через яку дроти лінії електропостачання обірвалися. Жінка непокоїлася, бо дроти буквально валялися на землі і тому реально загрожували життю та здоров’ю людей. Небайдужа громадянка також повідомила, що неодноразово телефонувала до організацій, які займаються електропостачанням – місцевої РЕМ та ПАТ «Херсонобленерго», проте їхні телефони не відповідали. Невдовзі Каланчацькою районною держадміністрацією жінку було поінформовано про ліквідацію поривів після негоди та відновлення електропостачання на території району.
Громадянка з м. П`ятихатки Дніпропетровської області звернулася на урядову «гарячу лінію» допомогти ліквідувати витік газу (у будинку відчувався сильний його запах) за адресою її проживання. Жінка самотужки зверталася до працівників місцевої газової служби, проте її питання так і не було вирішене. Після звернення на урядову «гарячу лінію» П’ятихатською районною держадміністрацією громадянку було повідомлено про усунення витоку газу працівниками П’ятихатської дільниці Жовтоводського управління по експлуатації газового господарства. Ними були виконані необхідні ремонтні роботи, що й було підтверджено зворотним зв’язком.
За період з 12 по 18 вересня 2016 року на урядову «гарячу лінію» надійшло 114 437 дзвінків, а також 858 звернень зареєстровано через Інтернет.
Нині будь-хто з громадян може отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за скороченим номером телефону 1545 у цілодобовому режимі та безкоштовно як зі стаціонарних, так і телефонів мобільних операторів (Київстар, Vodafone Україна, Лайфселл).
Для підприємців «гаряча лінія» діє за номером: 0-800-503-045.
Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044)284-19-15.
Киянам надається прямий міський телефон урядової «гарячої лінії» за номером: 284-19-15.
Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру.
