Стихійна торгівля продуктами харчування – загроза епідемічного добробуту населення. У жодній європейській країні не побачимо вуличних продавців крамом на тротуарах чи в інших не облаштованих для цього місцях. Проте на вулицях та площах наших міст, у дворах, під'їздах, скверах та в інших невстановлених місцях розгорнулася ціла мережа несанкціонованого збуту м’ясних і молочних продуктів, риби, городини тощо. Попри те, що придбані з рук продукти харчування не відповідають санітарним нормам, люди часто ігнорують ці застереження, вважаючи, що такі продукти дешевші і свіжіші, від господаря, а не від перекупників, та й заощаджується час на відвідини ринку чи супермаркету. Активно торгують харчовими продуктами, їжею швидкого приготування без належного санітарного контролю зі самочинно встановлених точок продажу деякі кмітливі підприємці, утворюючи цілі осередки незаконної торгівлі.
Втім, так продавати харчові продукти – це правопорушення. Відповідно до статті 160 КУпАП (торгівля з рук у невстановлених місцях), реалізаторів продуктів харчування карають штрафом від 17 до 119 гривень з конфіскацією товару або без неї. А статтею164 цього кодексу передбачено відповідальність за порушення порядку провадження господарської діяльності.
Однак експерти санітарно-епідемологічної служби (СЕС) констатують: заборона стихійної торгівлі не дає відчутних результатів. У СЕС немає важелів впливу на суб’єкти, які здійснюють стихійну торгівлю. А попередження, протоколи та штрафи, складені правоохоронцями, на порушників майже не діють. Малоефективні також спільні рейди органів місцевого самоврядування та міліції. Тож стихійну торгівлю викорінити не вдається. Про це свідчить і кількість звернень на урядову «гарячу лінію», яка за минулий рік зросла порівняно з попереднім роком на третину. Близько півтисячі заявників просили навести лад із торгівлею у невстановлених місцях та впорядкувати вулиці.
Зокрема киянин повідомляв: на місці пішохідного переходу на перетині вулиць Велика Васильківська та Димитрова незаконно торгують кавою та продуктами харчування. Головне управління МВС у м. Києві поінформувало, що стосовно порушника міліціонери склали адміністративний протокол.
Жителька Львова поскаржилася, що біля огорожі львівського міського ринку по вул. Грінченка щоденно торгують м’ясом, молочними виробами, овочами, термін придатності яких минув (товари мають специфічний запах). Жодних дозвільних, протипожежних, санітарних норм, з її слів, реалізатори не дотримуються. Головне управління МВС у Львівській області здійснило перевірку. Викладені у зверненні факти підтвердилися. Складено протокол про адміністративне правопорушення.
Без жодної документації просто неба, заважаючи пішоходам, здійснює несанкціонований продаж фруктів стихійна торговельна точка по вул. Академіка Філатова, сигналізував одесит. Малиновське РВ ОМУ ГУМВС в Одеській області швидко зреагувало: щодо порушників було складено адміністративні протоколи. Відповідні матеріали направлено до суду.
А громадянка з м. Ізюма Харківської області обурювалася незаконною реалізацією самогону по вул. Етузіастів. Співробітники Ізюмського РВ ГУМВС у Харківській області припинили незаконний продаж саморобного алкоголю за вказаною адресою.
Стихійна торгівля – потенційна небезпека для споживача. Продукти харчування, які безконтрольно реалізують несумлінні підприємці, приватні особи з рук, не пройшли лабораторний контроль, не мають відповідного маркування, не упаковані належним чином. Отже, їх споживання може спричинити небезпечні гострі кишкові інфекції. Позиватися ж до суду за шкоду, заподіяну здоров’ю, підстав не буде – відповідача немає. Найефективніший спосіб боротьби зі стихійною торгівлею – не купувати продуктів харчування у невстановлених місцях.
Загалом за період із 19 по 25 січня на урядову «гарячу лінію» надійшло 29 050 дзвінків, через Інтернет зареєстровано 327 звернень.
0-800-507-309 — Урядова «гаряча лінія» працює цілодобово. 044-284-19-15 – для жителів м. Києва. +380-44-284-19-15 — для громадян, які перебувають за кордоном. Веб-сайт Урядового контактного центру www.ukc.gov.ua
Раїса КУЛЬЧИЦЬКА
для «Урядового кур’єра»