Згідно з концепцією держпідтримки АПК на 2021-2023 роки, певну суму бюджетних коштів нададуть на підтримку й розвиток тваринництва, галузі, яка вже довела економічну ефективність. Зокрема спеціальні бюджетні дотації сільгосппідприємства отримають на реконструкцію ферм та комплексів, зміну структури виробництва, поліпшення якісного складу поголів’я.
Передовсім скотарство
Сільгосппідприємства, які спеціалізуються на тваринництві, крім державної дотації, отримають істотну матеріальну підтримку ще й з обласного бюджету. Згідно з обласною комплексною програмою підтримки сільгоспвиробників на 2021-2027 роки, на ці заходи запланували витратити десятки мільйонів гривень.
Заступник директора департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Олег Палій розповів «Урядовому кур’єру», що ставку на тваринництво зробили не випадково. Воно впливає на економічну ситуацію й рівень забезпечення населення важливими продуктами харчування.
На Полтавщині поголів’я сільськогосподарських тварин одне з найбільших у країні. На початок року в області було 237 підприємств, які займаються тваринництвом. Разом вони утримували майже 192 тисячі голів великої рогатої худоби, зокрема понад 107 тисяч корів, 324,4 тисячі свиней, 4663,5 тисячі птиці, майже 45 тисяч овець і кіз.
Полтавщина — лідер в Україні з виробництва тваринницької продукції.
На першому місці з виробництва молока на сільськогосподарських підприємствах (понад 15% валового надою у країні). Торік середній удій від корови там становив 7057 кілограмів, це на 10% більше, ніж 2019-го.
На показники роботи тваринників впливають не тільки їхнє добросовісне ставлення до виконання професійних обов’язків, наявність у господарствах достатньої кількості високоякісних кормів, а й те, що в області приділяють значну увагу селекційній і племінній роботі. Ця робота спрямована на поліпшення генетичних і продуктивних якостей тварин. Полтавщина має одну з найбільших племінних баз в Україні.
Добра корова — племінна
На 1 січня 2021 року в області було 44 суб’єкти племінної справи в тваринництві, в які входило 77 статусів (племінний завод, племінний репродуктор, підприємство з племінної справи в тваринництві тощо). Зокрема 28 суб’єктів з розведення великої рогатої худоби (голштинська, українська чорно-ряба молочна, українська червоно-ряба молочна, симентальська породи); шість — із розведення свиней (порід велика біла, полтавська м’ясна, ландрас); суб’єкт із розведення овець (порода асканійська тонкорунна таврійського типу); суб’єкт із розведення коней (російська рисиста, орловська рисиста, новоолександрівська ваговозна); два суб’єкти з розведення птиці (крос «Ломанн» (яєчні), крос «Благоварський», велика сіра породи); чотири суб’єкти з розведення бджіл (українська степова порода).
При департаменті агропромислового розвитку облдержадміністрації діє експертна комісія, якій надано необхідні повноваження щодо присвоєння суб’єктам племінної справи у тваринництві відповідного статусу.
Представники департаменту разом із фахівцями Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області проводять аналіз відповідних документів, візуально оцінюють наявність племінних (генетичних) ресурсів. Вивчають кількісні та якісні показники продуктивності стада і виробничо-господарської діяльності за породою ВРХ, ветеринарно-санітарний стан господарств, їх добробут щодо інфекційних захворювань. Звертають увагу і на умови утримання тварин, їхнє здоров’я, використання ветеринарних препаратів, контролюють якість кормів. Такі спільні перевірки провели у господарствах Глобинського, Лубенського, Оржицького, Пирятинського та інших районів. За підсумками виїздів відбудеться засідання комісії, на якому й ухвалять надання племінного статусу суб’єктам племінної справи Полтавщини.
Кормосуміш підгортає робот
Племінні підприємства Полтавщини на фермах використовують передові інноваційні технології й сучасне імпортне обладнання. До прикладу ДП ДГ ім. Декабристів Миргородського району. Це господарство має статус племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби айрширської породи. У них замінник молока телятам згодовує автоматизована система випоювання PAULA. Корів там утримують безприв’язно, на глибокій довго не змінюваній підстилці. А кормосуміш підгортає робот (Butler Gold), який додатково підсипає коровам концентровані корми. В умовах молочного комплексу господарства використовують датчики оцінки особливостей поведінки тварин (система НЕАТІМЕ) для дистанційного контролю за станом здоров’я, відтворенням, особливостями споживання корму. У квітні 2019 року в господарстві ввели в експлуатацію сучасний доїльний зал на 32 доїльних місця.
У багатьох господарствах Полтавщини, зокрема ТОВ «Маяк», м. Котельва, СТОВ «Воскобійники», ПП «Агроекологія», ТОВ АФ «ім. Довженка» Шишацької територіальної громади, СВК «Перемога» Хорольської територіальної громади, СТОВ «Вітчизна» Карлівської територіальної громади, ТОВ «Промінь-Лан», ТОВ «АФ «Соняшник», ТОВ НВП «Глобинський м’ясо-молочний комплекс» Глобинської територіальної громади, ТОВ «АФ «Перше травня» Новосанжарської територіальної громади, СТОВ «Перемога» Чорнухинської територіальної громади, ТОВ «Леляківське» Пирятинської територіальної громади, СФГ «Мініч» Козельщинської територіальної громади надій молока на корову торік становив понад 8 тисяч кілограмів.
Молодняк худоби, який вирощують у племінних господарствах області, реалізовують не тільки в Україні та постсоціалістичних країнах, а й за їхніми межами. За 2020 рік реалізували понад 500 голів нетелей, телиць та бугайців племінного поголів’я, на які оформили сертифікати племінних (генетичних) ресурсів.