ЦІНИ. Зернозбиральна кампанія набирає обертів. Станом на 12 липня ранні зернові та зернобобові культури обмолочені на площі 2,4 млн га (21%), намолочено 6,9 млн тонн зерна при врожайності 28,4 ц/га ( минулого року — 24 ц/га ).
Разом із збором врожаю розпочалося формування ціни нового збіжжя на ринку зерна. «Цінова ситуація на внутрішньому ринку лише починає формуватися. Звичайно, на неї впливатиме багато чинників, як зовнішніх, так і внутрішніх. Проте деякі нинішні тенденції вселяють певний оптимізм. У Міністерства аграрної політики та продовольства з’явився дієвий механізм впливу на формування ціни, здійснює його Аграрний фонд. Так, завдяки форвардним закупівлям він вже придбав 833 тис. тонн пшениці III класу — 1683 грн за тонну, таким чином встановивши для сільгоспвиробників рентабельність на рівні 35-40 %. Аграрний фонд має необхідні кошти, щоб, крім форвардних закупівель, бути активним учасником зернового ринку зі споту і втримати необхідну ціну», — про це заявив на прес-конференції «Крок назустріч сільгоспвиробникам, формуючи справедливі ціни на зерно нового врожаю» директор департаменту економічного розвитку і аграрного ринку Міністерства аграрної політики та продовольства Сергій Кваша. Він також додав, що виважене формування цінової політики дасть можливість уникнути «цінового просідання» у наступні два місяці і зменшить спекулятивний натиск зернотрейдерів.
Заступник генерального директора Аграрного фонду Сергій Лобус у свою чергу повідомив, що фонд щотижня проводить торги і найближчими місяцями планує закупити 3 млн тонн ранніх зернових на загальну суму понад 3,7 млрд грн. Це відповідає ідеології стримання цін.
Експерти аграрного ринку радять сільгоспвиробникам зараз притримати реалізацію зерна — через кілька місяців його ціна зросте. Проте інші фахівці ринку констатують, що з 33 млрд грн кредитів, залучених аграріями, 12 млрд грн повинні бути погашені до вересня.
Проаналізували структуру кредитів: у перші три місяці сезону підлягають погашенню кредити на 12 млрд грн., тобто аграрії повинні на 12 млрд гривень продати зерна за нинішніми цінами. На їхню думку, нинішній рівень цін, що сформувався, ледь покриває собівартість вирощеної продукції. Аби виграти час і дати можливість сільгоспвиробникам не продавати зерно за несприятливої кон’юнктури, аграрні громадські організації звернулися до Нацбанку з проханням пролонгувати ці кредити на шість місяців.
Зрештою, урядовці та аграрні експерти одностайні в тому, що цього року і наступного проблем, подібних «гречаному дефіциту», не буде. Внутрішній ринок забезпечать і борошном, і крупами. Буде що і експортувати, але після того, як повністю забезпечать внутрішні потреби.