Головне завдання нині для нас усіх — наближати нашу перемогу у війні. Нова економічна політика саме на це і спрямована. Як і анонсував на попередньому засіданні уряду Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, коли Кабмін затвердив перші три із шести грантових програм підтримки створення власного бізнесу, на черговому засіданні уряд запровадив ще три такі програми для малого та середнього підприємництва. Їх спрямовано на створення робочих місць, збільшення доходів українців та розвиток нашої економіки.

Перші три програми стосувалися мікрогрантів для різного мікробізнесу, грантів на будівництво та запуск тепличних комплексів для вирощування овочів і фруктів, грантів на підтримку садівництва, ягідництва та виноградарства. Ухвалені нині три програми стосуються переробки та ІТ-галузі.

«Перша програма — безповоротні гранти на створення та розвиток переробних підприємств, зокрема у галузях деревообробки, меблевого виробництва, металообробки, агропереробки, виробництва будматеріалів. Держава надасть до 8 мільйонів гривень допомоги тим, хто вже має бізнес у галузі переробки або хоче започаткувати нові проєкти. Грант дадуть на придбання обладнання. Головні вимоги до отримувачів — створення не менш як 25 робочих місць і сплата податків.

Щоб отримати грант, люди повинні представити робочу ідею, чіткий бізнес-план та залучити власні кошти на справу. Умови співфінансування — для перших заявників власний внесок має становити 30%. Також даємо додаткові можливості отримати доступний кредит за програмою «5—7—9» у розмірі до 16 мільйонів гривень», — розповів Денис Шмигаль. 

Внести свою частку може кожен

Друга програма стосується розвитку ІТ-сектору та стартапів у галузі високих технологій. Запропоновано від 750 тисяч до 3,5 мільйона гривень для стартапів.

«Уже успішно працює державний Український фонд стартапів, і саме він адмініструватиме цю програму та використовуватиме свій досвід, щоб усе запрацювало. Головні критерії фінансування — створення п’яти робочих місць, акцент на розробленні нових технологій та рішень. Україна — це країна, яка має живе інноваційне середовище. Це країна, де величезний потенціал для інноваційного бізнесу. Дуже важливо зберегти таку економічну спроможність нашої держави», — цитує слова Прем’єра департамент комунікацій Секретаріату Кабміну.

Третя програма називається «Старт в ІТ». Це програма стипендій обсягом до 30 тисяч гривень на навчання і здобуття навичок молодшого розробника, дата-аналітика чи графічного дизайнера. Кошти дадуть лише на оплату школи чи курсів, які визначить Міністерство цифрової трансформації. Загалом держава надасть змогу розпочати кар’єру в галузі ІТ для 60 тисяч українців. Загальний бюджет програми — 1,8 мільярда гривень. Ця програма не для студентів і не для ІТ-фахівців. Вона для людей, які нині роботу втратили чи перебувають у простої та хочуть опанувати нові навички для нової кар’єри. ІТ-фахівці за останні роки стали середнім класом в Україні, тож уряд зацікавлений у тому, щоб їх більшало.

«Загалом шість грантових програм, представлених цього тижня, — це великий проєкт «єРобота», який дасть змогу кожному, хто має бажання, навички та план, почати власну справу, розширити свій малий або середній бізнес, а також розпочати нову кар’єру. Хочемо, щоб люди залишалися жити і працювати в Україні, бачили тут можливості й перспективи. Саме на це і спрямовано програму «єРобота». Поступово в «Дії» з’явиться можливість та деталі, як податися на кожен із цих грантових проєктів. Усе буде зручно, швидко і прозоро», — прокоментував Прем’єр.  

«єРобота» — перша з восьми ланок нової економічної стратегії та політики уряду. Ще однією такою ланкою має стати нова політика підтримки українського виробника. Не заборони та дискримінація іноземних товарів, а саме заохочення до споживання українського.

«В умовах війни підтримати український бізнес означає підтримати українську економіку і відповідно українську армію. Закликаю всіх купувати саме українські товари, використовувати українські матеріали, торгові мережі — надавати пріоритет українській продукції. Це те, що кожен з нас може зробити, щоб наша економіка і держава були сильнішими», — наголосив Денис Шмигаль.

Безпечне навчання дітей

На засіданні прозвучала тема початку наступного навчального року.

«Навчальний рік розпочнеться 1 вересня в очному режимі. В університетах рекомендуємо почати навчання з 15 серпня за винятком перших курсів. Але питання складне, адже пов’язане з безпекою дітей. Безпекова ситуація у країні різна, і на прифронтових територіях повернутися до очного навчання неможливо. Тому там продовжиться онлайн-формат. Так само, як і на окупованих територіях», — роз’яснив Прем’єр.

Місцева влада має опрацювати весь організаційний процес і очної, і змішаної форм навчання, гарантувати безпеку в закладах освіти. Органи місцевого самоврядування повинні: організувати регулярні навчання з евакуації учнів до сховищ та уроки безпеки, візуалізацію шляху до безпечних місць в усіх закладах освіти; забезпечити у сховищах усі умови для перебування та навчання, наявність у кожному освітньому закладі тривожної кнопки в разі надзвичайної ситуації.

«Залишилося трохи більш як два місяці, щоб весь навчальний процес зробити максимально безпечним і ефективним. Дитячі садочки, школи та університети на неприфронтових територіях  повинні працювати. Це важливо, і уряд зробить усе, щоб це відбулося в безпечних умовах», — резюмував Денис Шмигаль.

Відділ новин  
«Урядового кур’єра»