Державні банки в Україні неодноразово потребували бюджетної докапіталізації. А це фактично гроші платників податків, які й формують державний бюджет. Знов-таки, державні банки мають величезний рівень проблемних чи токсичних кредитів…

Утім, розвиток і поступовий продаж державних банків України — це не питання сьогодення. Уперше український уряд затвердив стратегію розвитку цього сегмента фінансового ринку ще в 2016 році. Однак зроблено було вкрай мало.

Що хотів тоді та нині впровадити уряд щодо державних банків? Чому це питання ще й досі пробуксовує? «Урядовий кур’єр» намагався в усьому цьому розібратися.

Ще на початку 2018 року стало зрозуміло — стратегія не виконується. Тому її було оновлено. За цієї версією, Укргазбанк мав отримати свого приватного власника. Так IFS повинна була купити 20% акцій, а до кінця 2019 року знайти покупця на 75% державних акцій.

У свою чергу EBRD мав отримати 20% статутного капіталу Ощадбанку в 2020 році.

Нереалізовані плани

Також на початок 2022-го було заплановано первинне розміщення 25% акцій банку.

Непогано б склалася й доля Укрексімбанку. На початку 2021 року Кабінет Міністрів мав за попереднім планом знайти для цієї державної фінансової установи власника для 20% акцій. На 2022 рік планували продаж 100% акцій ПриватБанку.

Якби так зробили, то поступово в державній власності фінансових установ залишилося б не більше 25%. Але сталося навпаки: якщо в 2017 році частка держави у банках становила 55%, то наприкінці 2019 року — 60%.

Вони потрібні, бо завжди допоможуть

Нині уряд затвердив новий документ. У ньому терміни масового розпродажу державних банків перенесено на 2025 рік.

Саме до цього року планують скоротити державну частку в банківському секторі з 60 до 25%.

«Держава залишається відданою своїй меті — побудувати надійну та конкурентоспроможну банківську систему. Сьогодні, коли реформу корпоративного управління банків державного сектору фактично завершено, ми оновили та посилили стратегічні принципи для забезпечення чіткого розуміння цілей для нових наглядових рад та правління, досягнення яких від них очікує акціонер», — сказав заступник міністра фінансів України Юрій Драганчук, представляючи цей документ.

Керівник аналітичного відділу ІК Concorde Capital Олександр Паращій вважає, що держава постійно не виконує своїх стратегій щодо таких банків. Тут є кілька чинників.

Так, на його думку, до роботи над цією стратегією залучалося не більше одного відомства. А все треба було робити, як кажуть, гуртом, об’єднавши зусилля.

Ще одним важливим чинником, який впливає негативно на процес, експерт вважає те, що в Україні постійно змінюються уряди. Звісно, коли приходить нова команда, їй необхідно досконало розібратися у цьому процесі, внести свої корективи. І на все потрібен час. Також важливим чинником, на думку Олександра Паращія, є постійна зміна корпоративного управління державних банків. Ну й нарешті — вплив коронакризи.

Експерти вважають, що державні банки завжди потрібні державі. Особливо в той час, коли їй стає надто скрутно. Тоді вони, як завжди, допоможуть. Так зазначає і заступник директора Центру економічної стратегії Марія Репко. За її словами, яскравим прикладом цього є часта купівля ОВДП такими фінустановами для покриття дефіциту державного бюджету чи видача кредитів «своїм» компаніям. Зрозуміло, що останнє роблять на пільгових умовах, які не завжди вигідні державним банкам.

Раціональне зерно

В останньому своєму документі щодо державних банків уряд та Нацбанк України пообіцяли не збільшувати частки таких фінансових установ. Хоча, як кажуть, куди вже далі її збільшувати, вона й так дуже значна. Втім, це дуже добре щодо іншого суб’єкта. Йдеться про Укрпошту, яка ще до коронакризи дуже хотіла стати по суті державним банком з усіма властивими для нього ознаками та функціями. Хоча тут остаточно питання ще не вирішено — комусь ідея подобається, а комусь не дуже.

У новій стратегії також йдеться про те, що державні банки повинні мати рентабельність 10—30%. Дуже цікавий момент, який не відомо, чи виконуватимуть, — банкам державного сектору дозволяється не кредитувати неприбуткові державні підприємства або робити це, зважаючи на всі комерційні ризики такої справи.

Також у Кабміні обіцяють повернути ринкові заробітні плати ТОПам держбанків. Тобто державні банки поки вони є такими, виконуватимуть комерційні функції та працюватимуть на комерційних засадах.

Що очікує на державні банки найближчими місяцями? Можливо, стратегія також зазнає змін. А от щодо приватизації чи продажу окремих пакетів акцій банків, ще не відомо.

Фахівці кажуть, що вона розпочнеться лише після певного затухання коронакризи. І це цілком зрозуміло. Хоч дещо зроблять одразу після новорічних свят. Приміром, буде скасовано державну гарантію повернення вкладів фізосіб Ощадбанку.