Відновлення та відбудова. Безпека українців. Рішення урядовців під час чергового засідання Кабінету Міністрів стосувалися переважно саме цих питань.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що відновлення має бути у фокусі кожного міністра, регіонального та місцевого керівника. Що це один із основних векторів, за яким проводитимуть оцінку їхньої роботи.

«Уряд створив Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. Це одне з основних джерел фінансування відбудови. Маємо у фонді майже 62 мільярди гривень. Уряд вже розподілив 23,5 мільярда на різні проєкти відновлення. Зокрема 4,4 мільярда гривень — на програму «єВідновлення», 6,6 мільярда — на відбудову критичної інфраструктури, 1,5 мільярда — на нові водогони для забезпечення міст на півдні питною водою і мільярд гривень — на відновлення пошкоджених та зруйнованих об’єктів після теракту на Каховській гідроелектростанції.

На жаль, бачимо, що попри спрямовані кошти, проєкти реалізують надто повільно. Тому ще раз повторюю для всіх керівників центральних органів виконавчої влади та місцевої влади: відновлення — пріоритет, люди чекають на допомогу», — цитує слова Дениса Шмигаля департамент комунікацій Секретаріату Кабінету Міністрів. 

Очільник уряду наголосив, що один із п’яти урядових пріоритетів на цей рік — допомогти громадянам відремонтувати пошкоджене житло. У контексті цього Кабінет Міністрів затвердив два розпорядження, які дадуть змогу залучити кошти від Міжнародного банку реконструкції та розвитку.

«Це пільговий кредит розміром 70 мільйонів доларів та грант на 152,5 мільйона доларів для реалізації програми «єВідновлення». Тобто понад 8 мільярдів гривень зможемо спрямувати на відновлення житла наших громадян. Десятки тисяч родин зможуть отримати кошти, щоб якнайшвидше відремонтувати власні домівки, які постраждали від російського терору.

Нині за програмою «єВідновлення» подано 21 600 заяв. І лише 378 заяв передано на виплату. Лише 2%. Це незадовільна робота! Уряд створив усі інструменти, ухвалив необхідні постанови, порядки та документи, створив цифрову архітектуру всього процесу. Місцеві керівники та комісії мають у рази прискорити процес оцінки пошкодженого житла. Швидко — це не місяці, а тижні, які даємо на виправлення ситуації», — підкреслив Денис Шмигаль.

Бомбосховищ має бути більше

Минулої п’ятниці Президент Володимир Зеленський збирав Раду національної безпеки і оборони. Одним із ключових питань на порядку денному була безпека громадян у всій країні. Глава держави своїм указом надав чинності рішенню РНБО про результати обстежень укриттів. Так, 77% сховищ в Україні придатні до використання, але, на жаль, багато таких, що не відповідають жодним стандартам. Місцями ситуація взагалі неприйнятна. Ідеться про деякі райони в Запорізькій, Сумській, Житомирській, Київській областях та місті Києві.

На виконання доручень РНБО уряд ухвалив кадрові та дисциплінарні рішення.

Також розпорядженням Кабміну визначено, що міністр стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін координуватиме й контролюватиме всі питання та процеси, пов’язані з бомбосховищами.

«Президент чітко поставив завдання: укриттів має бути більше, їх має бути обладнано та підготовлено належним чином. Даємо Олександрові Камишіну всі можливості, щоб напрацювати та швидко подати необхідні рішення, потрібні для виконання цих завдань», — зазначив очільник уряду.

Під час РНБО також обговорювали стан мостів.

«Є проблеми та виклики, яких у деяких регіонах також не вирішують. Тому створюємо комісію для перевірки стану мостів, яку очолить віцепрем’єр-міністр з відновлення Олександр Кубраков. Очікуємо звіту про стан мостів, далі — відповідні рішення», — зауважив Денис Шмигаль.

Мінімум корупції, максимум прозорості 

Уряд оновив Порядок реалізації матеріальних цінностей Держрезерву.

«Чинний Порядок реалізації матцінностей було ухвалено ще за прем’єрства Януковича, і нині він не відповідає ані вимогам часу, ані викликам, які стоять перед країною. Ми максимально осучаснили документ. Прибрали корупційні ризики. Посилили прозорість процесів. Створили умови для того, щоб поповнення та освіження запасів відбувалося оперативно й за графіком і щоб бюджет при цьому не втрачав коштів», — прокоментувала перший віцепрем’єр — міністр економіки Юлія Свириденко.

За її словами, ключовою проблемою попереднього документа була вимога реалізувати розброньовані цінності, зокрема термін зберігання яких добігає кінця, за ринковою ціною та на звичайних аукціонах. За таких умов цінності, які зазвичай були або морально застарілими або з майже вичерпаним терміном придатності, ставали неконкурентоспроможними на ринку аналогічного сучасного товару з повним терміном придатності. У підсумку покупців на матцінності не знаходилося, держава за свій кошт далі зберігала їх та зрештою утилізувала. При цьому, згідно із законодавством, саме кошти від реалізації розброньованого майна — основа для поповнення запасів Держрезерву, їх освіження тощо. Зокрема Держбюджетом на 2023 рік передбачено надходження від реалізації розброньованих матцінностей з подальшим спрямуванням їх на поповнення резервів у сумі понад 384 мільйони гривень.

«Відтепер продаж матеріальних цінностей державного резерву, зокрема тих, термін зберігання яких добігає кінця, здійснюватимуть на електронних аукціонах майданчика «Прозорро.Продажі». Це розширить коло покупців та в підсумку допоможе зекономити бюджет», — каже Юлія Свириденко.

Реалізація майна Держрезерву відбуватиметься на прозорих електронних аукціонах за балансовою ціною методом підвищення чи покрокового зниження стартової ціни.

Порядок забороняє брати участь у таких аукціонах громадянам росії (крім тих, що проживають в Україні на законних підставах), юрособам, утвореним та зареєстрованим у державі-агресорі, або українським юр­особам, кінцевими бенефіціарами яких є рф чи громадяни рф.