Полтавщину називають житницею країни, але не всі знають, скільки зусиль місцеві аграрії докладають, щоб виростити добірний урожай кукурудзи, соняшнику, сої, буряків, а особливо овочів. Річ у тім, що у ґрунтах лісостепової області не вистачає вологи. Тому тут ще з радянських часів було споруджено розгалужену мережу державних поливних систем, якими активно користувалися колективні господарства. Нині господарства мають різні форми власності, але необхідність поливати не зникла. Навпаки, через глобальне потепління робити це доводиться ще інтенсивніше.

Нині на Полтавщині майже 51 тисяча гектарів зрошуваних земель, 64 стаціонарні поливні системи. З них 11 систем (31,6 тисячі гектарів) — міжгосподарські, з державною часткою основних фондів, вони перебувають на балансі та їх обслуговує Регіональний офіс водних ресурсів у Полтавській області. 19,2 тисячі гектарів — внутрішньогосподарські.

Основні джерела зрошення — Кременчуцьке, Кам’янське та Погребівське водосховища, канал Дніпро — Донбас, річки Псел та Ворскла.

2014-го, після десяти років консервації, відновили роботу Градизької та Карпівської зрошувальних систем у Кременчуцькому районі.

Плюс 7 відсотків 

Упродовж останніх восьми років в області спостерігається позитивна динаміка щодо використання державних поливних систем. Зокрема приріст площ поливу з використанням сучасної дощувальної техніки збільшився з 372 гектарів 2014 року до 6123 гектарів 2022-го.

На 24 квітня господарства подали дев’ять протоколів-намірів щодо поливу сільськогосподарських культур з використанням державних зрошувальних систем. Поливатимуть на Градизькій та Карпівській зрошувальних. Згідно з протоколами-намірами, попередня планова площа поливу в нинішньому сезоні становитиме 6543 гектари, порівняно з минулим сезоном вона збільшилася на 7%.

Найбільші площі під зрошенням в СФГ «Ніколаєв», «Зеніт», «Верест», ТОВ «Лан-Агро», «Рост Агро», ТОВ СГП «Надія», ФОП Дащенко О.А. , ТОВ ІПК «Полтавазернопродукт», СТОВ «Придніпровський край».

Про це «Урядовому кур’єру» розповів заступник директора департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Олег Палій.

Він каже, що, за попередніми розрахунками, в цінах 2021 року вартість реконструкції тільки Максимівської зрошувальної системи (площа 1086 гектарів), у відновленні якої зацікавлені багато водокористувачів, становила 120 мільйонів гривень.

На вищевказану дату працівники об’єднаної дільниці зрошувальних та осушувальних систем Регіонального офісу водних ресурсів у Полтавській області відповідно до плану підготували всі міжгосподарські зрошувальні трубопроводи, насосні станції, відремонтували запірно-регулюючу арматуру, частково (на 42%) полагодили гідротехнічні споруди, підготували (на 91%) магістральні канали, очистили їх від мулу та сміття, відремонтували насосно-силові агрегати. Розпочали роботи із проведення пусконалагоджувальних робіт електросилового обладнання.

Цими днями Регіональний офіс водних ресурсів укладає з водокористувачами договори про надання послуг із забору води на полив сільськогосподарських культур цього року на Градизькій та Карпівській зрошувальних системах.

Розвиток стимулює держава

Інтенсивний розвиток садівництва та ягідництва на Полтавщині спонукає товаровиробників до використання крапельного зрошення. Нині в області в такий спосіб поливають понад 1,2 тисячі гектарів. Цьому сприяє обласна програма розвитку та підтримки аграрного комплексу Полтавщини за пріоритетними напрямами на період до 2027 року, яка дає змогу виробникові компенсувати 30% коштів, які він витратив на встановлення крапельного зрошення на плодово-ягідних насадженнях.

У її межах компенсацію отримали СТОВ «Сади Гадяччини», ФГ «Еко-Маяк», «Сади Полтавщини», «Гарант», С(Ф)Г «Схід», ФОП Пішняк Р.В.

Стимулює подальший активний розвиток зрошувального землеробства в області й держава.

Кабінет Міністрів схвалив Стратегію зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року і розподілив окремі повноваження щодо формування та реалізації державної політики у сфері меліорації земель між Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів, Державним агентством меліорації та рибного господарства й Державним агентством водного господарства.

На виконання цих нормативно-правових актів ухвалено розпорядження Кабміну від 12 серпня 2022 №714 «Про передачу цілісних майнових комплексів державних підприємств, установ та організацій до сфери управління Державного агентства меліорації та рибного господарства».

За підсумками впровадження реформи сільгоспвиробники зможуть набути права самостійно керувати меліоративними об’єктами та залучати інвестиції у сферу водокористування, застосовувати нові енерго- та водозаощадливі технології.

Цій проблематиці було присвячено нараду, що відбулася в березні у Градизькій територіальній громаді під головуванням заступника начальника ПОВА Олексія Бруслика. У нараді взяв участь і перший заступник голови Держводагентства Тарас Кот. 

Під час заходу водокористувачі області говорили, що має місце затягування процесу передачі меліоративних систем до сфери Держрибагентства, що, на їхню думку, стримує подальший розвиток зрошення в області та створення дієздатних організацій водокористувачів.

На виконання Закону України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель» у січні цього року в області створили першу організацію водокористувачів «Аква лайф», її господарства-члени користуватимуться послугами Карпівської зрошувальної системи. Нині триває робота зі створення організації водокористувачів на території Градизької зрошувальної.