ДОСВІД
Словаччина демонструє швидкі темпи переходу до енергетичної незалежності
В Ужгороді міська рада провела навчальний семінар для голiв об’єднань спiввласникiв багатоквартирних будинкiв, будинкових комiтетiв. Обговорювали підготовку пілотних проектів з теплосанації (термомодернiзацiї) житлових будинків. Найбільш показовим став виступ запрошеного закордонного гостя — першого секретаря Генерального консульства Словаччини в Ужгороді в Україні Александера ШКУРЛИ. Йшлося про досвід словаків в ефективному використанні енергоресурсів. Останній багато в чому може стати в пригоді українцям.
Не виконуєш вимог ЄС — сплати штраф
.jpg)
Александер Шкурла:
Головне для новобудов —
показник енергоємності
— У прагненні до енергоощадності ЄС зайшов дуже далеко, — зауважує пан Шкурла. — Одна з його директив гласить: від початку 2021 року всі нові будинки мають витрачати «нуль енергії», тобто відтворювати її стільки, скільки витрачають. Без альтернативних джерел ніяк не обійтися.
Велике просування в цій сфері має статися вже до 2020 року. На цей час енергоємність об’єктів у ЄС повинна знизитися на 20%, на стільки ж — обсяг викидів вуглецю в атмосферу. Використання альтернативних джерел енергії повинно зрости аж на 20% загального обсягу її споживання.
Незначне послаблення вимог для Словаччини, прийнятої в ЄС у 2004 році, все-таки існує: використання альтернативної енергетики до 2020-го в країні має досягти 14% (сьогодні — 7-8%).
У разі невиконання передбачені штрафи, які держави сплачуватимуть Єврокомісії. За цим суворо стежитимуть. Нині Словаччина демонструє хороші темпи зниження енергоємності економіки та соціальної сфери. Цей показник протягом 2002—2009 років знизився на 38%. Насамперед, далося взнаки впровадження нових технологій у багатьох сферах, у тому числі обслуговуванні житла та комунального сектору.
Поки що середньостатистична словацька сім’я на оплату енергоносіїв, які в нас продаються за ринковими цінами, витрачає занадто багато, інколи до третини доходів. Тож завдання — знижувати планку цих витрат і тим самим підвищувати рівень життя словаків. Утім, це справедливо і для України.
Перший законодавчий акт у цьому напрямку в Словаччині прийнято 2006 року. Він набрав чинності на початку 2007-го і стосується так званої енергетичної сертифікації будівель. Головне для новобудов — показник енергоємності, залежно від якого впроваджено 7 категорій будинків. У сертифікаті вказується, скільки витрачається енергії на обігрів, освітлення, кондиціонування будинку тощо. Без нього об’єкти в експлуатацію не приймають, а ціна на ринку нерухомості напряму залежить від категорійності будинків. Чим вона вища, тим вища вартість.
— У новому законодавстві деяких європейських країн, наприклад Німеччини, впроваджуються ще жорсткіші вимоги. Зокрема, щоб нова будівля обов’язково мала альтернативне джерело енергії. Без цього дозволу на експлуатацію не буде, — наголосив А. Шкурла.
Сонячні батареї можуть ефективно працювати і в Закарпатті. Фото з сайту pressfoto.ru
Україні треба готуватися до змін
У країні-сусідці більшість квартир, як і в Україні, приватизовані. В частині будинків створено товариства власників на зразок наших ОСББ, з правом самостійного господарювання. В інших випадках за утримання будинків відповідають управлінські компанії. Обидві форми є юрособами зі схожими правами та обов’язками.
Населення Словаччини сплачує за електроенергію більше, ніж українці. Але зважаючи, що зарплати там вищі, маємо подібні ситуації, підсумовує дипломат. На першому етапі енергоефективності у Словаччині впроваджували енергоощадні лампочки, замінювали вікна й двері, утеплювали горища. На другому — наносили ізоляційні матеріали на фасади житлових будинків. У Братиславі більшість будівель теплоізоляцію вже пройшли.
Здебільшого ці затрати фінансують самі товариства й компанії, для чого беруть кредити з низькими процентними ставками — 4-4,5% (максимум — 5%). Держава, до речі, допомагає їх повертати, компенсуючи приватним банкам чверть відсотків, що набігли за користування позикою, іноді частково погашає і сам кредит. Часто мешканці виконують роботи повністю за власні кошти: у будь-якому разі це вигідно, бо зменшення витрат у майбутньому дає чималу економію.
Наступним кроком було запровадження терморегуляції, встановлення вимірювачів тепла, регуляція опалювальних систем. Це закономірно, бо кожен хоче платити лише за спожите. І нарешті на завершальній стадії — підвищення енергоефективності житлових будинків — запровадження альтернативних джерел енергії. Найвигіднішими у словацькій практиці вважаються котли на бiомасі (дерево, пелети, брикети, солома), сонячні батареї і теплові насоси, влаштовані за різними системами (земля—вода, повітря—повітря тощо).
— Сонячнi батареї можуть ефективно працювати і в Закарпатті, — припускає дипломат. — Тут гірська місцина і доволі південні широти. Треба зважати й на те, що чим більший будинок, тим вища енергоефективність систем. З ними витрати на нагрівання води можна знизити вдвічі.
У Словаччині активно використовуються власні розробки у сфері альтернативної енергетики. Встановлені ще 37 років тому перші сонячні системи працюють дотепер. Нині виробники дають гарантію на 30 років безперебійної роботи. За цей час виріб окуповується і споживач одержує енергію немовби безоплатно, що є хорошою мотивацією.
У Словаччині є деякі містечка, які перейшли на біопаливо, наприклад Бардiйов або Тренчiн, а на півдні, де є солома, використовують її. Це значно знижує рівень витрат. В окремих містах на біопаливі виробляють не лише тепло, а й електроенергію. Завдяки цьому зростає енергоефективність біопалива. У Словаччині чинний закон, який зобов’язує енергетичнi компанії купувати електроенергію, вироблену альтернативним шляхом.
— Завдяки субсидіям для населення ціна на електричну енергію в Україні доволі низька, тому тут більше орієнтуються на неї. Та де гарантії, що так буде завжди, особливо після приватизації енергосектору?, — слушно зауважує пан Шкурла. — Ціна на енергоносії рано чи пізно підвищиться. Це загальносвітова тенденція, тому слід бути готовими до змін.
Щодо дисципліни платежів, то у Словаччині вона жорстка: спожив — сплати. Якщо хтось досить довго не сплачує за енергоносії, його від’єднують від постачання, або якщо заборгованість велика, звертаються до послуг екзекутора, і неплатник відшкодовує борги майном. Якщо подібне трапляється в сім’ях, які перебувають у соціальній категорії, їм надається соціальне житло.
— У нашій країні з її 5,5 млн жителів, окрім деревини, немає інших енергоресурсів, — констатує дипломат. — Це змушує вдосконалювати традиційні технології, а також вдаватися до новаторських рішень, причому робити це на власній виробничій базі. Оскільки ринок маленький, то, природно, виробництво передових технологій і приладів орієнтоване здебільшого на експорт, насамперед до країн Євросоюзу. Словацькі сонячні батареї нині експортуються в 30 країн світу. У країні освоїли й виробництво теплових насосів, що здатні використовувати та переробляти енергію повітря. Налагоджене й виробництво багатьох видів теплоізоляційних матеріалів. Нова генерація будматеріалів — цегла й будівельні блоки з низьким коефіцієнтом пропуску тепла. Виробляють тут і більш досконалі системи опалення, що є, так би мовити, традиційними: газифікаційні і піролітичні твердопаливні котли.А як у насПоодинокі кроки до ефективності
А ЯК У НАС
Поодинокі кроки до ефективності
Марина КУБЕРКА,
голова Ужгородського осередку
Спілки власників житла України,
співорганізатор семінару:
— В Україні лише деякі міста провели аналітичну роботу з підготовки до теплосанації житлового фонду. Зокрема ще в 2003-му в Ужгороді проведено велику і важливу роботу зі збору й узагальнення вихідних матеріалів з понад тисячі житлових будинків квартирної забудови у рамках спільного проекту «Енергозбереження в житлових будинках» за програмою ЄС ТАСІС. У ньому брали участь Інститут житла і навколишнього середовища з м. Дармштадта — побратима Ужгорода. Для майбутньої системної теплосанації житлового фонду м. Ужгорода брали досвід Німеччини та Словаччини.
Було технічно обгрунтовано і розроблено типологію будинків у містi, внесено пропозицiї щодо кожного з них для проведення теплосанацiї. Ця типологiя може стати базовою щодо впровадження заходiв з термомодернiзацiї у житловому фондi мiста та замовлення проведення енергоаудиту. На жаль, відтоді просування вперед у стратегічному напрямі не сталося — бракує коштів. Але є надія, що Ужгородська міська рада їх таки зможе вишукати.