ТЕНДЕНЦІЇ
Вміст шкідливих речовин у пальному перевищує допустимі норми у 50 і більше разів
Тема низької якості пального на вітчизняних АЗС і висока ціна на нього в цьому році актуальна як ніколи. Зрозуміти це неважко: за існуючої вартості на бензин споживач хоче отримувати справді якісний продукт. Проте наш внутрішній ринок нафтопродуктів наповнила так звана «бодяга». Страждають від цього не лише автомобілісти, а й держава, яка недоотримує колосальні суми акцизів, оскільки у фальсифікаті їх ніколи не було й не буде.
«УК» неодноразово порушував тему контролю за якістю пального. Однак ситуація майже не змінилася. Більше того, експерти стверджують, що вона ще погіршиться. «Брак контролю за якістю нафтопродуктів з боку держави з одночасним педалюванням переходу на пальне із вмістом спирту може призвести до нової хвилі фальсифікату», — вважають вони.
Всі автомобілісти хочуть заправлятися якісним бензином. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ
Аналіз свідчить, що …
Ситуацію з якістю пального доволі яскраво проілюстрували нещодавні дослідження, проведені автомобільним інтернет-товариством Autovisio. Активісти організації перевірили найпопулярніший бензин – А-95, що реалізується на немережевих АЗС у найбільших центрах споживання — Донецьку, Харкові, Києві та в Криму. Результати невтішні: у перших двох містах процент браку становив 70—80%, в двох останніх — 90%. Тобто, з десяти проб дев’ять мали відхилення від існуючих стандартів якості. Цифри шокують: за окремими параметрами вміст шкідливих речовин перевищував норми у 30, 50 та навіть у 80 разів (останній «рекорд» із вмісту сірки встановила проба бензину на одній з АЗС в Харкові).
«Близько 75% перевірених бензинів показали перевищення частки спиртів, в окремих регіонах цей показних сягає 90%», — констатував, спираючись на результати проведеної перевірки, керівник Autovisio Віталій Чеховський, відзначивши, що досліди зафіксували ріст кількості випадків застосування етилового спирту, який використовується для збільшення октанового числа бензину. Скоріш за все він стане головним компонентом у виробництві «лівого» бензину.
Директор «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн, у свою чергу, стверджує, що нині головну роль у виробництві фальсифікату відіграють метанол та бензол, які у великих кількостях виробляються коксохімічними підприємствами на сході країни. Проте експерт прогнозує, що застосування цих речовин у підпільному виробництві пального буде зменшуватися, оскільки Верховна Рада прийняла закон, яким зробила метанол та бензол під?акцизними товарами. «Не думаю, що закон повністю закриє цим компонентам шлях на ринок, але проблем у фальсифікаторів побільшає», — каже він. Додавши, що це змусить шукати нові октанопідвищуючі компоненти, серед яких найбільш перспективним вважається біоетанол.
На всіх не вистачить
Біоетанол, або зневоджений етиловий спирт, отримав поширене застосування в бензині, оскільки він тривалий час вважався більш екологічним та був альтернативою традиційним енергоносіям. Улітку цього року рух у напрямку активного застосування спирту розпочала й Україна. Відповідно до прийнятого закону № 4970-VI, що вже набув чинності, з 2013 року додавання 5% біоетанолу є рекомендованим, а з 2014 року обов’язковим.
Ця норма викликала певні суперечки серед операторів ринку нафтопродуктів, фахівців агропромислового сектору, експертів. Безумовно, найбільш зацікавлена сторона у цьому процесі – аграрії, які отримають стимул для збільшення виробництва та відновлення роботи спиртзаводів. Але тут є певні проблеми. Нещодавно концерн «Укрспирт» поширив інформацію, що збільшить виробництво біоетанолу наступного року до 120 тис. тонн. Це при тому, що в цьому році підприємства концерну виробили всього 16 тис. тонн. За рахунок чого державний спиртовий монополіст збільшить випуск паливного компоненту майже у вісім разів, не відомо.
«Найпотужніші заводи, що є в Україні, стоять і не працюють. Вони не модернізовані, технічно застарілі», — каже Микола Тиченко, керівник компанії «Укр?продспілка». Він вважає, що через це виконати закон про обов’язкове додавання біоетанолу буде складно, оскільки для цього потрібно майже 250 тис. тонн цього компоненту, а до кінця наступного року країна буде мати максимум 100 тис. тонн включно з приватними виробниками.
Треба зауважити, що реальний попит на біоетанол набагато більший, оскільки його також потребують виробники так званих альтернативних палив. Згідно з чинним Законом «Про альтернативну енергетику», при додаванні більш ніж 30% біокомпонентів в моторне пальне такий продукт звільняється від акцизного збору й отримує від держави суттєві податкові пільги. Тож останнім часом кількість таких виробництв помітно зросла. Найбільш відомі з них — «БіоХім Груп» (Донецьк), «Азовська нафтова компанія» (Маріуполь), «БРСМ-Нафта» (Київ). Про початок реалізації альтернативного пального з вмістом 37% біокомпонентів заявила найбільша мережа заправних станцій країни, що об’єднана групою «Приват» («Авіас», «Укрнафта», ANP та інші). Оскільки економіка виробництва альтернативного пального за рахунок податкових пільг набагато краща, дефіцитний компонент буде здебільшого перетікати у цей сегмент.
Але основну загрозу учасники й експерти ринку нафтопродуктів вбачають у недостатньому досвіді застосування пального із вмістом спирту. Так, Геннадій Рябцев з НТЦ «Психея» зазначає, що сьогодні жодне пальне з добавками біоетанолу не пройшло достатніх випробувань. «Без певної адаптації 67% автомобілів в Україні просто не будуть їхати», — вважає він. Представники великих мереж АЗС кажуть, що вони не ризикують продавати такий бензин, бо, крім його нестабільної якості, витрати порівняно зі стандартним бензином збільшуються на 15—20%, а це загроза репутації.
Європі видніше
Побоювання щодо якості пального викликають й інші чинники. Річ у тому, що для виробництва таких бензинів треба не лише якісний біоетанол, а й спеціальний базовий бензин, який на сьогодні в Україні не виробляється й не імпортується… Крім того, виробництво такого пального потребує дуже прискіпливого контролю, з яким, як відомо, в Україні сутужно. Тож можна констатувати, що програма переходу на бензин з додаванням спирту реалізована не буде, принаймні у встановлені терміни. Та чи справді цим треба серйозно перейматися?
Адже в Європі «біоетанольні» програми, схоже, починають згортати. «Ми дійшли певних висновків і вирішили заморозити використання пшениці, ріпаку, кукурудзи й інших культур для виробництва біопалива на сьогоднішньому рівні 5%», — заявили нещодавно одразу два комісари Євросоюзу: Гюнтер Етингер, що курирує енергетику, й Коні Хедегор, яка опікується питаннями захисту клімату. Тому влада ЄС планує поступове згортання субсидій для фермерів, що вклали немалі кошти у виробництво біоетанолу та ефірів, а подальше використання біоресурсів пропонується розглядати без застосування продуктів харчування. Найбільш імовірними напрямками розвитку є відходи та водорості …
Враховуючи досвід першопрохідців, можливо, варто переглянути свою стратегію й Україні? Бо ж переробляти харчі на паливо якось не по-сучасному.