До Латвійської Республіки Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк прибув із робочим візитом на запрошення тамтешньої колеги Лаймдоти Страуюми. Це вперше за історію зовнішньополітичної практики в Ризі за круглим столом із керівництвом нашого Кабінету Міністрів вели предметні розмови глави урядів балтійських держав. Прем’єр-міністр Латвії Лаймдота Страуюма, Литви — Альгірдас Буткявічюс, Естонії — Тааві Рийвас та Арсеній Яценюк поставили за мету зміцнити й розширити стратегічну балтійсько-українську взаємодію.
У фокусі їхньої уваги були підтримка мирного врегулювання в регіоні, солідарність і спільна протидія російській агресії проти України. Окрім фундаментальних міжнародних принципів, високопосадовці думали, як розвивати політичну, економічну й гуманітарну співпрацю, на практиці допомогти Україні реформувати важливі галузі й стати членом європейської родини.
Прем’єр вів переговори віч-на-віч із президентом Латвії Раймондсом Вейонісом та спікером Саейму Інарою Мурнієце, віце-президентом Європейської комісії Валдісом Домбровскісом щодо завдань двосторонньої співпраці та внутрішньодержавних перетворень. Він також відвідав центр НАТО зі стратегічних комунікацій та ризьку українську школу. А ще Арсеній Яценюк подискутував під час 10-ї ювілейної Ризької конференції на тему геополітики. Учора прем’єр-міністри разом відкрили пам’ятник Тарасові Шевченку в Ризі.
Про Крим не можна забувати
За результатами зустрічі глав урядів України та балтійських держав оприлюднено їхню спільну заяву. У ній ідеться, що Європа й міжнародне співтовариство повинні приділяти увагу Україні, щоб стабілізувати ситуацію в регіоні та сприяти встановленню тривалого миру.
Сторони засудили незаконну анексію та окупацію Росією Криму й нагадали про важливість політики її невизнання. Вони констатували, що політика Євросоюзу у відповідь на дії Росії в Україні була ефективною, а поточна ситуація дає їм «обережний оптимізм щодо того, що активні бойові дії не поновлюватимуться».
«Ми цінуємо внесок українського уряду в реалізацію мінських домовленостей. Водночас ми б хотіли бачити рішучіші дії Росії та підтримуваних нею сепаратистів у виконанні своєї частини мінських зобов’язань. Санкції повинні залишатися до повного виконання мінських домовленостей», — вважають керівники урядів балтійських держав.
Прем’єри високо оцінили роботу вітчизняного уряду, зокрема у сфері забезпечення макроекономічної стабілізації, фінансової децентралізації, дерегулювання, реформування енергетики, сільського господарства, транспортної галузі та поліції, а також у поліпшенні інвестиційного клімату.
«Ми усвідомлюємо необхідність подальших зусиль України, спрямованих на реалізацію реформ, особливо в питанні запобігання корупції та вдосконалення судової системи. Ці реформи також мають вирішальне значення для реалізації рекомендацій Європейської комісії в частині завершення виконання плану дій з лібералізації візового режиму, — йдеться в заяві. — Три балтійські країни рішуче підтримують європейський вибір і європейські прагнення України й українського народу. Східне партнерство — важливий інструмент для тіснішої інтеграції України з ЄС».
А ще Литва, Латвія та Естонія виступили за тіснішу інтеграцію України з ЄС і погодилися, що безпечна демократична економічно сильна Україна відповідає інтересам усієї Європи.
Загрози Північного потоку-2
Після цієї зустрічі Арсеній Яценюк заявив, що лібералізація візового режиму — це зобов’язання влади перед українськими громадянами. «Якщо немає ухвалених законів — немає безвізового режиму. Якщо є ухвалені закони, і вони відповідають критеріям ЄС, то в нас дуже високі шанси отримати безвізовий режим, — наголосив він. — Другий аспект — політичний. Якщо буде хоч одна зачіпка, що Україна не виконала технічних критеріїв, дехто може виступити і сказати, що саме через їх невиконання ми не ухвалили рішення про надання безвізового режиму».
Прем’єр очікує, що ЄС продовжить санкції, якщо Росія не виконає мінських домовленостей повністю. «Нам вдалося зупинити російські війська. І дуже важливо втримати єдність у ЄС щодо питання санкцій», — цитує його слова департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ.
Арсеній Яценюк нагадав, що 1 січня набуде чинності Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Україна, за його словами, готова до можливих кроків Росії у відповідь, адже там більше фокусуються на політичному порядку денному щодо цієї економічної угоди.
«Угоду буде імплементовано. І Україна чітко заявляє, що долучиться до найбільшого європейського ринку, щоб зробити українську продукцію конкурентнішою і створити взаємовигідну ситуацію для ЄС та України», — резюмував він.
А ще керівники урядів вважають, що, коли Росія і деякі західні компанії збудують «Північний потік-2», це позбавить Україну, Словаччину та Польщу доходів, а ЄС — енергетичної незалежності. Зокрема Україна може втратити 2 мільярди доларів щорічного прибутку, Словаччина — 0,8 мільярда, а Польща — 0,4 мільярда.
На думку Арсенія Яценюка, цей проект повинен відповідати всім критеріям Третього енергетичного пакета, і він не має нічого спільного з економічними питаннями.
Під час переговорів із главою уряду Латвії Лаймдотою Страуюмою Арсеній Яценюк домовився у першій половині наступного року провести міжурядову торговельно-економічну комісію. Латвія допоможе Україні створити ефективну систему управління лісовим господарством і подолати корупцію в цій галузі.
До слова, 5 листопада міністри юстиції Латвії, Литви та Естонії домовилися оцінити «збиток, завданий радянською окупацією» і висунути Росії вимогу про компенсацію, підписавши відповідний меморандум про співпрацю. Згідно з міжнародним правом, це може бути як просте вибачення, так і матеріальна компенсація. Країни Балтії проаналізують можливість подати колективні позови проти Росії від приватних осіб.
Ми в Google+