Створення Полтавського товариства сільського господарства ініціювали у 1860-х роках великі землевласники князі Лев і Сергій Кочубеї. Тоді саме скасували кріпосне право, й товариство повинно було вибудувати таку систему, яка б забезпечила дохідність господарювання у пореформений період. 29 вересня 1865 року в будинку Полтавського дворянського депутатського зібрання відбулося перше засідання товариства, на якому обрали його першого президента Сергія Кочубея.

Розвивали й рослинництво, і тваринництво

28 жовтня (10 листопада) 1884 року на кошти ініціаторів на околиці Полтави з’явилося Дослідне поле — перша в Полтавській губернії наукова аграрна установа.

Членами товариства були не лише люди з повітів Полтавської, а й Харківської, Київської, Чернігівської, Херсонської губерній, півдня Росії й навіть іноземці, а також відомі вчені Василь Докучаєв, Дмитро Менделєєв, Іван Стебут та інші. 1887 року товариство налічувало 450 осіб.

Коло питань, якими займалися члени товариства, було широке. Крім дослідів, що мали важливе значення для розвитку сільського господарства, проводили з’їзди, повітові ярмарки, сільгоспвиставки, які сприяли навчанню всіх охочих займатися сільським господарством.

Часто між членами товариства виникали наукові дискусії, вони висловлювали конкретні думки, пропозиції. Унаслідок дискусій між князем Володимиром Кудашевим і агрономом Олександром Ізмаїльським щодо переваг мілкої оранки або мілкого обробітку ґрунту з’явилася система ґрунтозахисного обробітку ґрунту, про яку на Полтавщині згадали у 1970-х роках, коли з ініціативи тодішнього керівника області Федора Моргуна проводили широкомасштабний експеримент з упровадження ґрунтозахисної безплужної системи землеробства, яка забезпечувала значне зростання врожайності сільськогосподарських культур зі зниженням затрат праці, пального, засобів на обробіток ґрунту, захист ґрунтів від ерозії порівняно з оранкою.

Перевагами цієї системи вміло користуються у ПП «Агроекологія» Шишацького району Полтавської області, поєднуючи мілкий обробіток з повною відмовою від синтетичних мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин.

Товариство займалося питаннями становлення і розвитку науково обґрунтованих сівозмін, лісозбереження, було створено спеціальну організацію, яка заліснювала піски, боролася з ярами. Це питання актуальне й нині, коли заради наживи ігнорують науково обґрунтовані сівозміни, вирубують ліси, лісосмуги, що небезпечно, особливо в умовах глобального потепління і дефіциту вологи. Воно посприяло створенню в Полтавській губернії школи садівництва й городництва.

Не без ініціативи товариства було створено мережу метеостанцій. Створена у 1883 році на Полтавщині метеостанція існує й досі біля території Дослідного поля.

Значну увагу товариство приділяло розвитку тваринництва, особливо конярства. Вживали заходів для збільшення поголів’я коней, розвитку Дібрівського кінного заводу, який нині спеціалізується на рисистому конярстві.

Полтавська губернія тих часів була одним із центрів розвитку вівчарства в Україні.

Розвивали свинарство. У 1888 році на засіданні товариства з доповіддю «Про виробництво свинини як засобу підйому дохідності господарства» виступив Дмитро Квітка, який зауважив, що значно вигідніше експортувати за кордон хліб у вигляді свинини, ніж зерна. Цей вислів актуальний і нині. Нам потрібно експортувати продукти переробки, а не сировину.

Пізніше на базі відділу тваринництва Полтавської дослідної станції створили Всесоюзний інститут тваринництва.

Курс — на виробництво органічної продукції

Віцепрезидент товариства, перший губернський агроном Павло Дубровський став одним з ініціаторів створення теперішньої Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. П. Котляревського.

З огляду на вагомі наукові та інші надбання Полтавського товариства сільського господарства його 150-річчя у 2015 році відзначили на державному рівні. Тоді й виникла ідея його відновлення. Її запропонували Герой Соціалістичної Праці, Герой України, засновник «Агроекології» Семен Антонець і академік Національної академії аграрних наук, директор Національної наукової сільськогосподарської бібліотеки НААН Віктор Вергунов.

Наукова спільнота підтримала пропозицію, і 18 вересня того самого року в «Агроекології» відбулися установчі збори з приводу заснування Громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства», президентом якої обрали Семена Антонця, а віцепрезидентом — Героя України, заслуженого працівника сільського господарства України Тетяну Корост.

Засновниками спілки стали сільгосппідприємства і Полтавська державна аграрна академія. Спілка має сприяти розвитку ефективного землеробства і тваринництва в Україні для підтримання та поширення на внутрішньому ринку й міжнародній арені іміджу України як виробника екологічно безпечної сільськогосподарської продукції, вирощеної за технологіями природного відтворення родючості ґрунтів та розкриття біологічного потенціалу рослин без застосування синтетичних мінеральних добрив та хімічних засобів.

За п’ять років діяльності відновленого Полтавського товариства сільського господарства в Полтаві відкрили його офіс, у якому провели багато різнопланових заходів, спрямованих на втілення в життя основних завдань спілки, пропаганду органічного землеробства як основи збереження і примноження родючості ґрунтів, захист навколишнього середовища, одержання екологічно безпечної продукції — запоруки здорового харчування людей, збереження села — колиски української нації.

У Центрі органічного землеробства на території «Агроекології» провели чимало науково-практичних конференцій, семінарів, презентацій, Днів поля.

Відбулося більш як десять засідань круглих столів на різні теми: «Збережемо землю для нащадків», «Обіг земель сільськогосподарського призначення: стан та перспективи», «Ситуація в молочному комплексі Полтавської області», «Обговорення, опублікованої в журналах «Зерно» і «Farmer» статті Володимира Старостишина «Прошу прощення в землі, в полів...», «Виробляючи якісне молоко, піклуємося про здоров’я людей», «Стан галузі бджільництва на Полтавщині та перспективи її розвитку», «Мораторій на продаж землі», «Органічне виробництво — шлях до підвищення родючості ґрунтів та збереження здоров’я людей», «135-ліття заснування Полтавського дослідного поля» та інші.

Налагоджують міжнародні зв’язки, збільшують експорт

До роботи у спілці долучалися її засновники, голова Полтавської обласної державної адміністрації, директори департаментів ОДА, очільники спеціалізованих об’єднань, депутати всіх рівнів, керівники і спеціалісти сільськогосподарських підприємств і організацій, фермерських господарств.

Чимало зустрічей президент товариства Семен Антонець провів із делегаціями інших країн, які приїжджали в господарство для вивчення технології органічного землеробства. Для пропагування органічного землеробства у Полтаві відкрили два магазини з органічною продукцією.

Після відновлення товариства підприємство «Агроекологія» — вже не єдиний на Полтавщині острівець оздоровленої землі в розбурханому морі технологій із широким застосуванням синтетичних мінеральних добрив і головне — хімічних засобів боротьби зі шкідниками, хворобами та бур’янами. Нині в області 14 сільгосппідприємств, які займаються органічним землеробством, 23 підприємства, що виготовляють екологічно безпечну продукцію, й 29 суб’єктів господарювання сертифіковані на право виробництва й реалізації органічної продукції сільського господарства. Приємно, що у фермерських господарствах Полтавщини, крім органічного землеробства, приділяють увагу і тваринницькій галузі.

Останніми роками господарство «Агроекологія» налагоджує тісні міжнародні зв’язки. Його спеціалісти беруть активну участь у найбільших європейських виставках, розширюють ринок експортного збуту, налагоджують співпрацю з іншими країнами щодо експорту органічної продукції.

На полях «Агроекології», крім основних культур, вирощують олійний льон, нут, сою, чину, спельту, на які є попит. Господарство має 6 тисяч голів великої рогатої худоби. Вироблене там коров’яче молоко використовують для виготовлення продукції дитячого харчування.

Важливо, що в господарстві щороку виробляють понад 70 тисяч тонн гною, а це один із важливих чинників успішного ведення органічного землеробства. Нещодавно там побудували сучасну технологічну птахоферму, на якій одержують дієтичні органічні курячі яйця.

Діяльність Громадської спілки широко висвітлювали місцеві газети, «Урядовий кур’єр» та спеціалізовані журнали, а також радіо й телебачення, соціальні мереж. Теми цих виступів стосувалися питань збереження й примноження родючості ґрунтів, нагромадження і збереження вологи в умовах глобального потепління, охорони довкілля, важливості органічного землеробства, виробництва екологічно безпечної продукції як основи здоров’я людей, збереження українського села.

Члени товариства — науковці видали книжки: «Система органічного землеробства агроеколога Семена Антонця», «Сидеральні культури», «Органічне землеробство: думка, дія, турбота», «Органічне землеробство для приватного сектору», монографію «Управління агротехнологіями за умов посух». У планах Громадської спілки «Полтавське товариство сільського господарства» — й надалі широко інформувати населення про значення органічного землеробства, необхідність збільшення виробництва екологічно безпечної продукції як основи здоров’я людей, збереження навколишнього середовища, землі як основного матеріального багатства країни.

Микола ОПАРА,
к. с.-г. наук,
доцент Полтавської державної аграрної академії,
заслужений працівник сільського господарства України,
заступник голови з наукової роботи Громадської спілки
«Полтавське товариство сільського господарства»

Надія ОПАРА,
к. с.-г. наук,
доцент кафедри безпеки життєдіяльності ПДАА,
для «Урядового кур’єра»