Стійка до хвороб, невибаглива до погодних умов, дуже поживна і досить урожайна. Так характеризують пшеницю cорту спельта науковці, зокрема й завідувач кафедри генетики, селекції та біотехнології рослин Уманського національного університету садівництва доктор біологічних наук Федір Парій. Вік цього виду пшениці — кілька тисячоліть. У стародавні часи спельта, якій приблизно п’ять тисяч років, панувала на полях Вавилона, Єгипту та на землі Ізраїлю, потім перейшла до Європи. Частина науковців уважає, що спельту вирощували трипільці. В Україні її активно вирощували аж до ХІХ століття. Потім вона поступилася м’якшим та урожайнішим сортам.
Культура з високим експортним потенціалом
Творцем перших культурних вітчизняних сортів спельти став уманський учений-селекціонер Федір Парій. Саме він розшукав в одному з гірських сіл Прикарпаття невеликий посів цього древнього злаку. Взяв насіння — так рослина й потрапила до селекціонерів. Почався пошук оптимальних форм нової спельти. Схрещуючи її з іншими сортами пшениці, Федір Микитович став автором багатьох нових сортів.
Дієтологи звертають увагу на надзвичайні поживні та цілющі якості нової спельти. Майже чверть вмісту зерна — рослинний збалансований білок. Культура також багата на вітаміни та інші корисні речовини, а ось небезпечної для алергіків клейковини у ній зовсім мало. Через непростий вимолот зерна спельту поки що найчастіше використовують не для випікання хліба, а для виготовлення круп. Каша з такої крупи має оригінальний приємний смак.
Вирощують нові сорти спельти чимало господарств на Черкащині та в інших областях.
— Посилення інтересу в Україні до спельти я пов’язую з тим, що вона має високий експортний потенціал, адже Європа хоче мати якісні продукти з великим вмістом білка. А спельта саме така, — пояснив Федір Парій.
Створені селекціонером її перші вітчизняні сорти (Зоря України та Європа), кілька нових сортів озимої пшениці на основі спельти за допомогою схрещування з м’якою пшеницею (Артеміда, Артемісія, Артанія та Артаплот) набувають популярності в Україні та за кордоном. За оцінкою фахівців, в адміністративних межах області різними господарниками нині зібрано спельту приблизно на півтисячі гектарів: сорти Європа, Артанія, Артеміда. Були й змішані посіви, де на кількох сотнях гектарів колосилися кращі високо?врожайні сорти традиційних видів озимих пшениць у суміші зі спельтою. Таким чином уже з перших кроків господарі ланів намагаються отримати продовольче зерно, в якому буде вищий вміст білка та клейковини. Дехто вже матиме з такої суміші зерна борошно для випікання хліба та хлібобулочних виробів. Прагнення виробничників зрозуміле — їм хочеться переконатися в тому, як високобілкове зерно спельтових сортів впливає на якість борошна.
Тактик виходить на арену
Один із тих фермерів, хто торік зацікавився спельтою і посіяв її на своєму полі, — голова фермерського господарства «Мрія» Золотоніського району Михайло Ткалич. Він ділиться особливостями вирощування нової культури. Так, сходи на трьох з лишком гектарах, які засіяв придбаним у науковців насінням, спочатку не дуже порадували фермера. Були дещо нерівномірними, але після підживлення рослин міндобривами поле повеселіло. Погода ніби навмисне випробовувала новинку: минулої осені було сухо, спека дошкуляла й цього року, коли зерно наливалося. А коли підійшли останні строки дозрівання — полили дощі. Це не могло не вплинути і на врожайність, і на якість. Але коли лабораторія одного з елеваторів зробила аналіз намолоченого зерна, виявилося, що навіть за таких вкрай несприятливих умов у ньому є 16,1% білка і 32% клейковини. Та й урожайність не підвела: майже 42 центнери з гектара за не дуже сприятливих умов. А мало б і могло бути більше білка. Фермер сподівається, що селекціонери виведуть нові, стійкіші до спеки сорти. А ось у тому, що спельта має значно вищий коефіцієнт кущіння і її можна висівати дещо меншими, ніж загальноприйняті, нормами, фермер переконався сам. Наступного року планує засіяти новою культурою не менше 15 гектарів.
— У спельти — хороша перспектива. Адже крупа з неї якісніша і поживніша, а каша смачніша. Хочу перевірити, як добавляння спельти вплине на якість борошна для паляниць і макаронних виробів, — каже фермер. Уже другий рік розмноженням насіння нових сортів озимини, створених Федором Парієм, займається ТОВ «Надія» з Тальнівського району. За словами головного агронома Олексія Задираки, цього року всі спельтові сорти показали себе задовільно, витримали суворі випробування погодою.
— Найбільше порадувала пшениця Артанія, — розповідає він. — Кожен гектар видав по 68 центнерів зерна. В тому, що добавляння борошна зі спельтових сортів пшениці у тісто неабияк поліпшує якість хліба, переконався ще торік.
Науковці не зупиняються на досягнутому. За участі колег та учнів генетик Федір Парій на основі спельти створив новий сорт тритикале. Його назвали Тактик і сподіваються отримати в ньому значно вищий відсоток білка, ніж у решти сортів жита й тритикале. Тактиком торік восени засіяли в Україні перших два гектари (обидва на Черкащині), кожен з яких видав по 50 центнерів зерна.
Посівний матеріал, як стверджують науковці із Всеукраїнського наукового інституту селекції, фермери дедалі більше закуповують у Європі. Сподіватимемося, що й Україна не відставатиме.