ФІНАНСОВИЙ РИНОК

Основна увага в пенсійній реформі має бути переорієнтована  на її економічну складову


«У населення є недовіра до загальнообов’язкової накопичувальної системи пенсійного страхування накопичувального рівня пенсійної системи. Люди кажуть: державі я б повірив, а приватним структурам — ні. А оскільки управляти коштами будуть і приватні структури, доцільно запровадити модель, в якій 100% фінансових інструментів перебуватиме під контролем держави», — вважає віце-президент КУА «Кінто» Анатолій Федоренко. Він презентував свої пропозиції на науковій конференції Державної установи (ДУ) «Інститут економіки та прогнозування НАН України» під назвою «Фінансові інститути і фінансові ринки: посткризові трансформації», що відбулася в Києві.

Новацією конференції стало обговорення широкого кола питань, пов’язаних із фондовим ринком, якому відводиться особлива роль у процесі модернізації української економіки. Мета поважного зібрання - об’єднати науковий потенціал економістів країни для поглиблення розуміння механізмів реалізації кризових явищ як передумови якісного оновлення фінансової системи. За висновками конференції економісти сформулюють науково-об∂рунтовані рекомендації щодо зниження вразливості фінансової системи України до кризових явищ у майбутньому.

Два крилареформи

Пан А.Федоренко впевнений, що в реформі потрібно працювати над обома складовими: соціальною (вирівнювати питання пенсійного забезпечення за рахунок солідарної системи) та економічною (напрямками інвестування, що матимуть донорський ефект для оздоровлення соціально-економічного організму країни). Якщо другий рівень пенсійної реформи буде запущений з 1 січня 2013 р. (найоптимістичніші дані), то соціальна складова почне працювати 1 січня 2043 р., коли люди почнуть отримувати перші пенсійні виплати. За його розрахунками, за шість років (2013—2018) в Україні буде акумульовано 82 млрд грн пенсійних внесків, які разом з інвестиційним прибутком досягнуть 100 млрд грн (у разі сплати в цей період від 2 до 7% фонду оплати праці застрахованих осіб).

За оцінками віце-президента КУА «Кінто», 40% із 82 млрд можна повернути в бюджет, який відчуває дефіцит коштів, таким чином фінансове навантаження в перші шість років буде знижено. Пропонується створення спеціальних інструментів для розміщення тільки пенсійних коштів, що можливе за умов внесення певних змін до нормативно-правових актів. Це спеціальні пенсійні облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) із 40% дохідністю, що не матимуть обігу на вторинному ринку та 20% спеціальні пенсійні депозити в держбанках, які включатимуться в ліквідаційну масу банку (Нацбанк свого часу таку пропозицію робив, але вона не була ухвалена). Решта — акції та облігації підприємств, що перебувають під контролем держави (наприклад, облігації Ощадбанку). ФДМУ повинен отримати доручення Кабміну, контролювати жорстко порядок на них, і не допустити випадків, щоб акції знецінювалися через беззаконня.

Оберігати довгострокового інвестора

— Для НПФ як для довгострокового інвестора потрібні довгострокові інструменти. Фондам цікаво вкладати кошти в довгострокові активи, зокрема, виробництво (корпоративні права звичайних підприємств), — підкреслив виконуючий обов’язки директора корпоративного недержавного фонду Нацбанку Олег Макаренко. Щоб кошти фонду не знецінювалися, мінімальна дохідність, яку він має отримувати, за підрахунками експерта, становитиме 22—24% (податок в 9% + офіційна інфляція 9,18% + виплати, особам, які управляють активами та зберігають за законом не більше 9% — в середньому це 4-4,5%). За словами О.Макаренка, Україна — єдина в Європі держава, де виплати з недержавного пенсійного фонду підлягають оподаткуванню. На сьогодні, учасник НПФ, який отримуватиме пенсію на визначений термін, має заплатити приблизно 9% податку, при одноразовій виплаті — з 1 січня 2011 р. сума більше 10 тис грн оподатковуватиметься, згідно Податкового кодексу за ставкою 17% (до 1 січня 2011 р. — 15%). Такий підхід потрібно переглянути.

Якість активів, в які фінансові структури вкладають кошти своїх клієнтів, непокоїть фахівців. «За всіма формальними і неформальними ознаками загострення у фінансовій сфері не закінчилося. Враховуючи серйозну проблему з «токсичними» активами банківської системи, фінансові інститути в Україні можуть мати чергові проблеми», — попередив директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Валерій Геєць.

У день проведення конференції очільник інституту був надто заклопотаний. Він презентував доповідь у скороченому варіанті, так як зранку зустрічався з віце-прем’єр-міністром України - міністром соціальної політики Сергієм Тігіпком та представниками USAID, а потім поспішав на зустріч у представництво МВФ в Україні. А це свідчить, що до напрацювань української економічної науки владні структури та міжнародна спільнота виявляють справжній інтерес.