Майор Артур Олефіренко пройшов шлях від механіка-водія до командира танкового батальйону. На початку широкомасштабного вторгнення захищав Чернігів. А після того воював майже на всіх ділянках фронту.
Працювати доводилося майже цілодобово
Артур Олефіренко командує танковим батальйоном 1 окремої танкової Сіверської бригади. Свій бойовий шлях почав ще 2014 року. Тоді служив механіком-водієм і воював проти росіян під Луганськом. Згодом вирішив стати офіцером і вступив до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
2019 року після закінчення вишу прийшов на посаду командира танкового взводу в 1 окрему танкову Сіверську бригаду.
«Усю службу — від командира взводу до командира батальйону — служу в першій танковій і цим пишаюсь», — каже Артур Олефіренко.
На початку широкомасштабного вторгнення рф Артур Олефіренко командував танковою ротою. Вона тоді стояла на кордоні з білоруссю. Але згодом отримала наказ відійти до Чернігова і зайняти там оборону. Перша танкова боронила місто разом з 58 бригадою імені гетьмана Виговського, яка билася на підступах до Чернігова.
В Артура Олефіренка тоді була група із чотирьох танків Т-64БВ. Працювати доводилося майже цілодобово. Запам’яталися величезні колони російської техніки і відпрацювання танкістів по ворогові.
В одному з боїв Артур знищив російський танк Т-72Б, а також ворожу БМП. Бойова машина піхоти згоріла разом з екіпажем та десантом. А ось екіпаж танка вдалося взяти в полон. У цьому танку був командир танкового батальйону 35 окремої гвардійської мотострілецької бригади зс рф майор леонід щьоткін.
Екіпаж окупанта щьоткіна вже встиг відзначитися тим, що обстріляв житловий будинок у Чернігові, за що російського майора згодом засудили до 11 років позбавлення волі.
«Після втрати командування бойовий запал росіян кудись зник, і наступ вдалося зупинити», — згадує український танкіст.
За оборону Чернігова на той момент капітан Артур Олефіренко, командир 8 танкової роти 3 танкового батальйону, отримав відзнаку «Почесний громадянин міста Чернігова» і орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
На Донбасі спалили чимало російської бронетехніки
Після боїв за Чернігів рота пройшла відновлення й отримала танки «Булат». І знову в бій. Воювали майже на всіх ділянках фронту: під Харковом, в Донецькій, Луганській та Запорізькій областях.
«Найбільше закарбувалися в пам’яті бої за Лисичанськ та Лиман. Тоді ми працювали разом з десантниками 25 та 81 бригад. Там рота підбила велику кількість російської техніки: палили ворожі БМП-2 і танки», — розповідає Артур Олефіренко.
2024 року він прийняв командування танковим батальйоном.
«Як для командира для мене головне — мотивація особового складу. Щоб танкісти розуміли один одного з півслова, були дружними. Наш батальйон — велика бойова сім’я. Старші воїни навчають новоприбулих, їм у цьому допомагає управління батальйону. І ми викладаємося на всі сто відсотків. Буває, що в новоприбулих бійців не все виходить одразу, але із часом вони поступово все надолужують», — каже командир батальйону.
За його словами, багатьох військовослужбовців підрозділу, які були в боях, нагороджено відомчими відзнаками, державними нагородами. Поповнення відбувається за рахунок навчальних центрів, а також самі вони періодично підбирають собі танкістів. У будь-якому разі всі новобранці проходять навчання ще й у підрозділі.
«Наша мета та сама: вигнати лютого ворога з України, щоб наші діти росли без війни», — додає Артур Олефіренко.
Олександр ШУЛЬМАН,
АрміяInform, онлайн-медіа Міноборони