Наша країна разом з партнерами працює над комплексним планом стримування Росії від подальших агресивних дій та зміцнення своєї безпеки і обороно-здатності для спільної протидії гібридним загрозам з боку РФ. Це стало лейтмотивом традиційного онлайн-брифінгу  міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.

«Минулого тижня була велика українська делегація у Вашингтоні, цього тижня — в Брюсселі. Ми мобілізували в обох столицях ключових євроатлантичних партнерів на підтримку України. Між різними столицями та інституціями триває робота з розроблення комплексного пакета стримування Росії. До нього належать політичний і дипломатичний тиск, болісні економічні удари у разі розширення російської агресії і список конкретних потреб для зміцнення Збройних сил України», — заявив урядовець.

У межах візиту до Брюсселя цього тижня проведено переговори з керівництвом НАТО та ЄС, главами дипломатії країн ЄС, міністрами «Асоційованого тріо», колегами-міністрами нормандського формату без російської сторони, засідання міністрів закордонних справ держав ЄС та партнерів «Східного партнерства».

«Дуже важливими були переговори з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Ми обговорили безпекову ситуацію та спільну протидію гібридним загрозам з боку РФ», — зауважив міністр.

Очільник Альянсу запросив Дмитра Кулебу взяти участь у зустрічі міністрів закордонних справ НАТО 30 листопада —
1 грудня в Ризі. Це слугує важливим знаком довіри до України як одного із двох найближчих партнерів НАТО у Чорноморському регіоні.

«Агресивність Росії на дипломатичному і військовому напрямах істотно зросла протягом останніх тижнів. Але Україна вже активно консолідує партнерів для протидії гібридним загрозам. А зміцнення безпеки України — це не абстрактне поняття. Ідеться про безпеку кожного громадянина», — цитує пресслужба МЗС слова Дмитра Кулеби.

Вітчизняна дипломатія зміцнює безпеку за трьома напрямами: союзники, санкції, зброя. Це означає політичну підтримку України від ключових євроатлантичних партнерів, посилення дипломатичного і санкційного тиску на державу-агресора, домовленості про постачання додаткової зброї для нашої армії.

«Мої переговори у США минулого тижня та в ЄС і НАТО цього тижня було спрямовано саме на досягнення результатів за цими трьома напрямами. І ми повернулися з необхідними на даний момент результатами», — констатував Дмитро Кулеба.

Ще одним елементом опору російській агресії можна вважати підписання між Міністерством закордонних справ та експертною мережею «Кримської платформи» меморандуму про спів-працю. «Документ визначає цілі та завдання спільної діяльності. МЗС підтримуватиме дослідницькі проєкти незалежних аналітичних центрів країн щодо Криму, сприятиме в організації та спільному проведенні заходів, конференцій, семінарів та круглих столів у межах «Кримської платформи», — розповів Дмитро Кулеба.

Визволення Криму — ключове завдання Української держави, яке входить до пріоритетів Стратегії зовнішньополітичної діяльності. Тому роль експертного середовища надзвичайно важлива в архітектурі «Кримської платформи». Наступним кроком стане узгодження Плану спільних дій МЗС та експертної мережі на 2022 рік.

Дмитро Кулеба наголосив, що установчий саміт «Кримської платформи» в Києві не був одноразовим заходом. Платформа розпочала роботу, а далі набуватиме сили як постійно діючий формат. Він нагадав про чергову важливу для платформи подію, яка відбулася в ООН: «Нам вдалося внести першу згадку про «Кримську платформу» та її підтримку до проєкту посиленої резолюції Генеральної Асамблеї ООН про ситуацію із правами людини у Криму. Ця резолюція пройшла комітет. Очікуємо на ухвалення у грудні на сесії Генасамблеї».

Експертна мережа «Кримської платформи» вже працює. Вона об’єднала понад 70 українських та іноземних неурядових організацій, аналітичних дослідницьких центрів і правозахисників з різних країн. Усі вони досліджують широкий спектр проблем російської окупації Криму. Нині на розгляді мережі понад 180 запитів на участь у її діяльності від іноземних експертів та організацій.