Процес пошуку і блокування російських активів працює доволі ефективно. І через міжнародну групу Freeze and Seize, куди входять представники Єврокомісії, різних країн, зокрема України, і завдяки активності окремих країн, де перебувають російські активи, що так само досить швидко, оперативно шукають, блокують і реагують на запити чи повідомлення щодо того, які активи знайдено. Проте процес конфіскації відбувається набагато складніше, адже юридичних інструментів такого вилучення фактично не існує. Про це повідомив міністр юстиції Денис Малюська в інтерв’ю «РБК-Україна».
«Тому зараз ми просуваємо створення таких механізмів за кордоном, і процес проходить з різною швидкістю та успішністю. Є, наприклад, закон, який нещодавно ухвалила Канада, про направлення на гуманітарні цілі, зокрема, можливо, Україні коштів, які буде отримано внаслідок вилучення майна. Інші країни або ж обрали вичікувальну позицію, або на ранніх стадіях законопроєктної роботи. Зараз сфокусувалися на найперспективнішому механізмі, щоб отримати швидкий результат, — це вилучення російських золотовалютних резервів. Тому що, на нашу думку, це те, що можна імплементувати місяців за сім-вісім. І кошти, які можуть надійти, якщо цей механізм буде імплементовано так, як ми цього хочемо, — це сотні мільярдів доларів США», — передає слова міністра Міністерство юстиції.
За його словами, щоб Україна отримала у спеціально створений фонд компенсації за шкоду, завдану росією, її золотовалютні резерви, потрібно, щоб країна, де ці кошти перебувають, уклала відповідний міжнародний договір, в якому з таких активів буде знято імунітет, і вона погодиться на передачу цих коштів у спеціальний фонд.
Крім конфіскації активів рф за кордоном, Україна працює над вилученням заморожених російських активів в Україні. Однак як зазначив Денис Малюська, їхня кількість порівняно невелика. До того ж активи росіян, які перебувають в Україні, — це радше не гроші, це нерухомість чи бізнес.
«Тобто це не про термінову, негайну підтримку економіки держави, як це може бути із золотовалютними резервами в доларах, євро чи фунтах, які перебувають на банківських рахунках за кордоном. Тому ця історія набагато довша. І вона довша ще з огляду на другий чинник. За законом, який запровадив можливість вилучення російських активів на території України, рішення РНБО як перший етап такого стягнення має бути прийнято після набрання законом сили. Відповідно оскільки закон набрав сили 24 травня цього року, ми, Мін’юст, можемо працювати лише щодо тих осіб, на які санкції накладено після 24 травня. Це 35 осіб. Крім того, це не просто російські активи, і ми їх відібрали. Це активи лише того суб’єкта, який вчинив одну з колабораціоністських дій, що прописані в законі. Відповідно суду треба принести докази того, що таку дію справді вчинила певна особа в певну дату», — наголосив міністр.
Відділ новин
«Урядового кур’єра»