ТОРГОВЕЛЬНА ПОЛІТИКА
Наша держава почала активніше захищати своїх виробників за кордоном
Хоч Україна і стала членом СОТ у 2008 році, лише торік вона почала активно використовувати інструменти цієї організації для захисту своїх виробників та експортерів і відстоювання їхніх інтересів на міжнародних ринках. Про це йшлося під час "круглого столу" "Торгова політика України після вступу в СОТ - взаємодія влади та бізнесу: можливості, проблеми і перспективи", що пройшов днями у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі.
Боротьба з недобросовісними конкурентами
Як зазначили учасники заходу, у 2010 році Мінекономіки (з подачі вітчизняних виробників-експортерів тютюнових і алкогольних виробів) вдалося домовитися з Вірменією та Грузією щодо скорочення різниці в акцизі на українську та місцеву (вірменську і грузинську - авт.) продукцію.
- Після зняття торгових бар'єрів з Грузією експорт продукції компаній-членів асоціації "Укртютюн" у цю країну в 2010 році зріс на 24%, - зазначив директор з корпоративних питань "Джей Ті Інтернешнл" Олександр Авазашвілі. - До цього з 2002 року між країнами діяла угода про вільну торгівлю, але вона не виконувалась. Були часи, коли акцизна ставка на імпорт на 50% перевищувала ставку на місцеву продукцію. Лише зі вступом України в СОТ ситуація поліпшилася, - наголосив він, і додав, що 2010-й став роком накопичування практики із застосування інструментів СОТ для захисту інтересів країни та її експортерів.
Та якщо питання експорту вітчизняних тютюнових виробів на ринках ближнього зарубіжжя більш-менш вирішене, то у виробників алкогольної продукції ще є нарікання на нерівні умови торгівлі та недобросовісну конкуренцію на території Вірменії та Молдови. Саме тому вони звернулись до Міністерства економічного розвитку і торгівлі з проханням врегулювати це питання у рамках СОТ.
За словами головного фахівця департаменту з інтелектуальної власності ТОВ "Національні алкогольні традиції" Наталії Володимирової, питання з вірменським виробником, що копіює відомі українські та російські бренди алкогольної продукції і продає їх удвічі-втричі дешевше, досі не вирішено. "Боротися з ним дуже складно, бо гендиректор компанії є членом вірменського парламенту і другом президента. Він - монополіст у сфері рітейлу. Заходити в його магазини зі своєю продукцією дуже важко. Це питання порушувалось неодноразово, навіть з боку української влади, та вірменському виробнику легше заплатити мізерні штрафи за порушення законодавства у сфері інтелектуальної власності, аніж зупинити виробництво", - узагальнила вона.
У свою чергу директор з продажу компанії "Nemіroff" Ян Максимовський повідомив, що Молдова виключила алкогольну продукцію з переліку продуктів вільної торгівлі з Україною. Як наслідок український алкоголь обкладається 10 % митом на ввезення. "Є компанії, в яких є російські майданчики і є вихід через Росію в Молдову. Відповідно вони отримують 10% дисконт на ввезення, -зауважив він. - Інші ж через скорочення попиту зменшують розлив, що призводить до скорочення обсягів приходу валюти в країну".
Щодо Вірменії, то, за словами Яна Максимовського, вона замінила акцизний збір ліцензуванням імпорту. "Сукупно ми отримали приховане збільшення акцизного збору, - підсумував він. - Необхідно, щоб це питання було вирішене до кінця, або його не треба було й починати".
Завдання мінімум і максимум
Представниця юридичної компанії "Василь Кісіль і партнери" Наталя Микольська переконана, що настав час переводити етап двосторонніх переговорів з Вірменією у вищу площину - власне СОТ, де на ринок не впливатиме друг президента. Адже там зовсім інший рівень осіб та міжнародного розголосу, що може негативно позначитися на іміджі тієї чи іншої держави, наголосила вона. За її словами, Україна вже стала активно застосовувати цей механізм захисту. Є держави, які за 30-40 років свого членства у Світовій організації торгівлі жодного разу до цієї процедури не вдавались, бо приблизно 90% усіх суперечок СОТ вирішується шляхом неформальних консультацій. Аби вирішувати питання на цьому рівні, треба, щоб виробники чітко ставили завдання мінімум і максимум.
Під час "круглого столу" лунало чимало пропозицій щодо використання інструментів СОТ та поліпшення умов торгівлі на зовнішніх ринках для вітчизняних виробників та експортерів. Зокрема, пропонувалось відновити роботу торговельно-економічних відділів за кордоном, які з квітня 2010 року формально включені до складу посольств. Як зазначив представник Мінекономіки, голова Центру обробки запитів країн-членів СОТ Сергій Крючков, змога оперативніше реагувати, у тому числі на дискримінаційні дії інших країн, знизилася, бо процедура теоретично ускладнилась, а практично не врегульована.
- Маємо сподівання, що ці питання будуть врегульовані у рамках адміністративної реформи, - наголосив він. - Зараз розробляється положення про дипломатичну місію за кордоном, і ми висловили свої пропозиції щодо її роботи. Україна все одно прийде до створення регіональних торговельних представництв хоча б у ключових регіонах світу - Євросоюзі, Китаї, Росії, Азії, в Африці. Таких розмірів держава як Україна не може не мати свого органу лобіювання в ЄС та інших регіонах, - переконаний Сергій Крючков. - Водночас потрібно, щоб бізнес теж проявляв ініціативу щодо вивчення того чи іншого зовнішнього ринку та просування своєї продукції на нього. Бізнес і влада мають бути партнерами у цьому питанні. Як свідчить західний досвід, економічна політика держави дієва, коли бізнес ініціативний. Приміром, створюється пул компаній, через які здійснюється політика. Ми ж займаємось проблемою, коли вже є хвороба, а не на етапі діагностування, - наголосив він.
"Якщо є змога створити асоціацію, що допоможе ефективно вирішувати торгові питання в країнах СНД, зокрема, на Кавказі, в Середній Азії, то це варто робити, - підтримав ідею об'єднання зусиль українських виробників Ян Максимовський. - Наприклад, якщо в Узбекистані мито на ввезення алкоголю становить 650%, зрозуміло, що продавати там українську лікеро-горілчану продукцію неможливо..."
Представниця "Укрлегпрому" підійшла до питання СОТ з іншого боку. За її словами, після вступу в СОТ Україна обнулила мита на товари легпрому, тоді як Європа залишила обмеження у вигляді 6-8% на ввезення продукції. Як наслідок замість збільшення експорту маємо засилля імпорту. А все тому, що наша держава не підтримує свого виробника-експортера на зовнішніх ринках на відміну від Туреччини та Китаю. Її підтримав голова правління асоціації українсько-китайського співробітництва Ігор Литвин. За його даними, китайська корпорація з економічного і зарубіжного співробітництва має чітку щорічну гарантію від банку розвитку КНР на 3 млрд дол.
На цю заувагу голова Центру обробки запитів країн-членів СОТ Сергій Крючков відповів: чим більше професійних коментарів ми отримуватимемо від представників бізнесу, тим більше аргументів у нас буде на переговорах з ЄС про створення зони вільної торгівлі. З 2008 року Центр обробки запитів країн-членів СОТ опрацював понад 10 тисяч нотифікацій цієї організації і ще 300 відправив у СОТ від імені України.