Мітингами в Черкасах нікого не здивуєш, проте недавній декого налякав. Люди виступили проти незаконного вирубування здорових дерев у лісопарковій зоні поблизу вулиць Лісова просіка та Степана Бандери (колишня Можайського). Це район Соснівки, де ще можна відпочити, помилуватися залишками природного ландшафту. І зрубали тут не одне-два дерева, а більш як 260! Важко сказати, про що думали забудовники із приватного підприємства «Дніпробуд-Центр», коли пилка вгризалася в сосни.

Заручники «безвідповідального кроку»?

Як розповідають учасники зібрання, представник підприємства, який приїхав поспілкуватися з обуреними людьми, нахабно кинув: «Мітингуйте, кричіть, все одно нічого не доб’єтеся. Усі права на нашому боці. У нас є всі дозвільні документи». Губителі природи, виявляється, впевнені у своїй правоті. Історія цього питання налічує вже чимало літ. Ще 2007-го тодішній депутатський корпус на чолі з міським головою Сергієм Одаричем ухвалив безвідповідальне рішення «Про надання приватному підприємству земельної ділянки в оренду біля перехрестя вул. Лісова просіка та вул. Можайського». Так увімкнули зелене світло на забудову ділянки, яка належить до зони зелених насаджень загального користування. А ще через чотири роки змінами до генерального плану міста зарахували цю земельну ділянку до території житлової забудови.

Проте минав час, а будівництво, яке мало згідно зі згаданим рішенням розпочатися не пізніше як рік від дня його ухвалення, з різних причин відкладали. Тобто новий голова й депутатський корпус могли знайти причини розірвати угоду в інтересах громади. Проте цього не зробили. Нині ж міський голова Анатолій Бондаренко відхрещується від «того безвідповідального» рішення, шукає причини, які не дали змоги вчинити правильно. Тут і рішення Черкаського окружного адміністративного суду та Шостого апеляційного, куди звертався підприємець. Вони, за словами міського голови, скасували рішення виконавчого комітету й зобов’язали департамент архітектури та містобудування надати майбутньому забудовнику містобудівні умови та обмеження. Суди, очевидно, діяли за логікою підприємця, якому ділянку площею 12 176 кв. метрів офіційно надано в оренду строком на 49 років «під розташування та подальшу експлуатацію таунгаусів».

На що схожий благородний гнів

Щоправда, 2017 року департамент архітектури та містобудування розробив зміни до генерального плану забудови Черкас, які могли б повернути земельну ділянку на Лісовій просіці до паркової зони, пояснює Бондаренко. І завадити тим рішенням суду могло б своєчасне ухвалення на сесії цих коректив. На жаль, депутати тоді не врахували нюансів ситуації, а за зміни до генплану проголосували вже обранці нової каденції 2021 року.  Отож підприємець мав формальне право добиватися свого. І добився: від майже гектара паркової зони тепер залишилися самі тріски.

«Але навіть після рішень суду ніхто не давав дозволу на знищення дерев. У містобудівних умовах та обмеженнях, які, відповідно до ухвали, видав департамент, максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки становив 20, — пише у соціальних мережах міський голова. — Кожен підприємець має відповідати за свої вчинки та шкоду, якої завдав суспільству. Тож ми в межах повноважень докладемо всіх зусиль, щоб забудовник відповів за скоєне».

Ось тут варто й поміркувати. Адже благородний гнів посадовця був би значно доречнішим, якби він вчасно зупинив губителів природи. А так виходить, що патетика міських чиновників більше схожа на крокодилячі сльози. Та й повноважень, щоб закликати недбайливого забудовника до порядку, в них вистачає. Це підтвердила й сесія міської ради, на якій розглядали це питання на вимогу містян зупинити свавілля підприємця й притягти винних до відповідальності. Депутати, як і запрошені міські активісти, обурювалися винищенням лісу. Приміром, депутат Сергій Шмиголь, який готував проєкт рішення в цьому питанні, зауважив: «На жаль, вирубаних дерев уже не повернемо. Але нам треба шукати підстави для скасування договору оренди, щоб, відповідно до цільового призначення, це була територія парків та скверів».

Учасник бойових дій Ігор Афанасьєв наголосив: «Коли триває війна і загарбник нищить усе, такого допускати не можна. Хочемо цю ділянку відновити. Вимагаємо, щоб у бюджет міста повернули кошти відшкодування за це вирубування».

Директор департаменту архітектури та містобудування міської ради Артур Савін зазначив, що вважає вирубування дерев незаконним, а підстави для розірвання договору оренди із забудовником є.

 Як реалізувати рішення?

Зрештою сесія ухвалила рішення про скасування містобудівних умов та обмежень забудови цієї земельної ділянки й доручила департаменту архітектури та містобудування підготувати звернення про розірвання договору оренди у зв’язку з порушенням умов договору.

Проте не все так однозначно. Інша думка була в очільниці юридичного департаменту міської ради Катерини Пидорич, яка застерегла: «Не можу гарантувати, що ми зможемо розірвати цей договір, адже докази ще треба вивчати. Забудовник може подати вимогу про забезпечення власного позову, тоді сьогоднішнє рішення буде призупинено». Чиновниця зазначила, що забудовник нібито мав право вирубувати таку кількість дерев, оскільки подав повідомлення про початок підготовчих будівельних робіт.

Отож пообіцявши «виправити допущені помилки», депутати знову можуть наразитися на ті самі перешкоди із власних помилок, як уже траплялося. Анатолій  Бондаренко у дописі стверджує, що «наша команда впродовж кількох років поспіль протистояла початку забудови в цьому місці». Однак ще 2016-го, як свідчать публікації в інтернет-виданнях, він відкликав апеляційну скаргу Черкаської міської ради, якою через суд намагалися стягнути з орендаря додаткові кошти. Несплата трохи більш як 300 тисяч гривень (саме стільки мав сплатити орендар як недоплату і штрафні санкції за оренду ділянки) могла б стати підставою для розірвання угоди оренди. Але не стала. Про причини можна тільки здогадуватися.

Насамкінець. «Маємо застосувати всі можливі важелі впливу, щоб це суспільно важливе питання було вирішено на користь жителів Черкас», — твердять міські чиновники. Гарні слова. Ось тільки чи й цього разу за ними не стоїть чиновницька байдужість і безвідповідальність, покаже час.