ПЕРСПЕКТИВА
На Вінниччині реконструюють цукрові заводи і будуватимуть нові
Цукрова промисловість в Україні завжди була стратегічно важливою. Сьогодні вона відроджується і потребує переосмислення значення для держави і навпаки. Згадаймо, в перші роки незалежності в молодій країні цукор називали українською валютою. Щоправда, відтоді у кілька разів зменшилася чисельність підприємств, що його виробляють. Відродити їх колишню економічну і соціальну значимість сповна найближчим часом навряд чи вдасться. Але планку все ж треба піднімати. Останніми роками зросла зацікавленість у вирощуванні цукрового буряку. Наш ринок наповнений українським цукром, частина заводів нарощує потужності, а законсервовані готові почати працювати. Але це потребує комплексності, бо нині у галузі чимало ситуативного, що ставить під сумнів саму можливість ефективно працювати.
Добрий корм
У господарстві «Радівське», що в Калинівському районі на Вінниччині, щороку під цукрові буряки імпортної селекції відводять понад 300 га. Для збору врожаю тут мають голландський комбайн і наш «КС»-6. Досвідчений керівник господарства, Герой України Анатолій Пачевський каже, що галузь потребує сучасного українського бурякозбирального комбайна, бо іноземний дорогий і його придбання важко окупити. Зізнається, що свого часу до нього за консультаціями з питання потреби у техніці зі збору цукрового буряку приїжджали машинобудівники з Тернополя та Умані, але на полях він так її й не побачив.
Торік у Радівці цукрового буряку в заліковій вазі зібрали на круг по 500 центнерів. Добрим урожаєм тішитися б, але керівника тривожить, що у попередні роки за меншого врожаю рентабельність ви?робництва становила 33—35%, а тепер лише 5%.
Вирощування солодких коренів досить затратне. Порівняно з пшеницею, потребує втричі більше коштів. Зі слів А.Пачевського, за останні роки зросли у вартості мінеральні та органічні добрива, засоби захисту рослин, пальне. «Собівартість сировини велика, а у заводу немає коштів, щоб одразу за неї розрахуватися. Тому працюємо за давальницькою схемою», — пояснив він. Взамін буряків отримуємо мелясу і вижимки, які є добрим кормом для худоби, що є в нашому племінному господарстві.
«Сьогодні оптові покупці пропонують за цукор 4,4—4,5 грн за кілограм. Це низька ціна. Тоді як мало б бути 6 грн», — зауважив А.Пачевський.
За даними головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, у 2011 році аграрії області заробили на вирощуванні цукрових буряків 53 млн грн. Рентабельність галузі у середньому становила 50%. За 2012-й цей показник очікується меншим переважно через несприятливі для вирощування солодких коренів погодні умови.
Собі у збиток?
«2012 рік цукрові заводи не закінчили з прибутками. Постановою уряду встановлена мінімальна ціна на цукор 4900 грн за тонну з ПДВ, проте сьогодні на ринку реально дають 4300 грн, а собівартість його виробництва у середньому по області — 6500 грн за тонну», — зазначив заступник з економічних питань голови асоціації «Вінницяцукор» Леонід Козодой. З його слів, економічно обгрунтована ціна з врахуванням 20% рентабельності підприємства і ПДВ має бути 9 грн. Він переконаний, якщо ситуація не зміниться, то вимиватимуться обігові кошти і почнеться руйнація галузі.
В обласній асоціації склали список проблемних питань, які потребують вирішення. Задля ліквідації давальницької схеми переробки сировини пропонується запровадити для цукрових заводів кредитування під заставу готової продукції з наступним відшкодуванням частини банківських відсотків. Майже 70% сировини в області вирощують самі цукрові підприємства. Решту — господарства різних форм власності. За давальницької схеми останні самі торгують цукром і відпускають його як розрахунок за паї. Наявність багатьох гравців на ринку призводить до цінового демпінгу.
Ще у 1996 році на сторінках газети «Урядовий кур’єр» (№ 156) тодішній голова асоціації «Вінницяцукор» Борис Жмака застерігав, що зменшення обсягів виробництва цукрових буряків, невпорядкованість цінової політики, нарешті давальницька си?ровина доб’ють цукровий комплекс. Сьогодні ця теза актуальна: в галузі знову є прагнення нарощувати свій потенціал та якісно оновлюватися. За даними вищеназваної асоціації, більшість заводів, які брали участь в останньому сезоні, реконструйовано. Їхня продукція за всіма параметрами відповідає вимогам СОТ. В області вже є два заводи, що наростили потужності до 7,5 тис. тонн переробки буряків за добу. У цьому році планує серйозно розширити виробничі площі ще одне підприємство, яке, до речі, виготовляє «європейський» цукор.
Вінницькі цукровари і тепер зустрічають шановних гостей короваєм з цукру. Фото автора
Попит формує пропозицію
Останніми роками Україна виробляє більше цукру, ніж потрібно для власних потреб. За попередніми даними, «свіжого» очікується приблизно 2,2 млн тонн при внутрішньому споживанні понад 1,8 млн. Галузь вийшла на той розвиток, коли перехідний залишок цукру може тиснути на ринок та загострити конкуренцію між виробниками. Зауважимо, що майже кожна п’ята тонна українського цукру має вінницьку прописку. Звідси цікаво, які резерви в області?
Минулого сезону у ній 9 заводів варили солодкі кристали. Ще 10 заводів законсервовано. Забезпечити їх сировиною — і вони оживуть. Протягом останніх років область розширює поле під цукровими буряками, що свідчить про відродження галузі. Зацікавленість зрозуміла: кожен цукровий завод — це робочі місця і надходження до бюджетів. Певні зрушення сталися і щодо виходу на світовий ринок. Якщо у 2011 році з області експортовано 2 тис. тонн цукру у Грузію, то у 2012-му — 20 тис. тонн у Казахстан, Киргизстан, Молдову, Туркменістан, Узбекистан, а також у Грецію, Угорщину, Туреччину. Водночас спеціалісти зауважують: треба шукати нові ринки, бо розраховувати на одні і ті самі не доводиться — завтра вони можуть купити у когось іншого, де ціна менша, та й обсяги поставок невеликі. Перспективним «вікном» в Європу для вітчизняної галузі є можливість поставити у цьому маркетинговому році за квотою 20 тис. тонн цукру до ЄС.
Свого часу ми самі пішли зі світового ринку цукру. За жорсткої конкуренції повертатися треба з продукцією, яка за всіма параметрами конкурентоспроможна. В області заплановано будівництво двох надсучасних цукрових заводів, які за добу перероблятимуть по 12 тис. тонн сировини. Перший збудують у селиші Шпиків: вартість інвестпроекту — 2,8 млрд грн. Він на 75% працюватиме на своїй енергії, отримуючи її з вижимків та меляси, тож буде конкурентоздатним.
Покладають надії в області й на відпрацювання всіх проблемних питань на державному рівні. Зокрема, щодо виробництва альтернативних джерел енергії, приміром біопалива. Деякі цукрові заводи можна буде перепрофілювати на виробництво цього перспективного енергоносія.
ПРЯМА МОВА
Микола НЕЇЛИК,
начальник головного управління
агропромислового розвитку Вінницької облдержадміністрації:
— До пріоритетних напрямків, окреслених керівництвом області, віднесено розвиток бурякоцукрової галузі. За завданням голови облдержадміністрації Івана Мовчана, промоніторено всі райони. Так, якщо у 2011 році цукровими буряками було засіяно 73 тис. га, то торік — 84 тис. га. На цей рік вже підтверджено глибокої зяблевої оранки майже 80 тис. га. Посівні площі ми не зменшуватимемо. Занепокоєння викликає нинішня оптова ціна, що менша за собівартість виробництва цукру. Якщо на ринку так буде й надалі, передбачити ситуацію складно. А кожен цукровий завод — це 500—600 робочих місць, нормальна зарплата, підтримка соціалки.
Вінниччина, яку ще називають «цукровим» Донбасом, є лідером в державі за площею посіву цукрових буряків, їх валовим збором та обсягами виробництва цукру. Доведену квоту «А» область виконала. Уряд і керівництво області ставить питання впровадження енергозберігаючих технологій. Два надсучасних цукрових заводи, будівництво яких передбачене, стануть «локомотивом» галузі не лише в області, а й в державі. При введенні їх в експлуатацію буде значно нарощена площа посівів цукрового буряку. Для цього область має всі можливості.
А ТИМ ЧАСОМ
Подорожчання провокує виробництво етанолу?
ТЕНДЕНЦІЯ. Експерти вважають, що збільшення обсягів виробництва паливного етанолу у світі може призвести до зростання цін на цукор.
Як повідомляє портал Newsland, лише у Бразилії, яка є найбільшим виробником етанолу, його буде випущено не менш ніж 20,8 млрд літрів. Це на 1% вище за торішні показники. А світове виробництво етанолу в нинішньому році перевищить 100 млрд літрів.
Щодо ціни на цукор, то вже в березні вона може, прогнозують експерти, підвищитися на світових ринках до одного долара за кілограм. Так, на Нью-Йоркській біржі ICE Futures US цукор-сирець для березневого постачання подорожчав на 0,9%, до 19,02 цента за фунт (0,45 кг), а білий цукор на торгах NYSE Liffe у Лондоні на цей самий період — на 0,6% і тепер продається по 513,5 долара за тонну.