СПАДЩИНА
Реставрацію унікального дерев’яного храму на Дніпропетровщині обіцяють нарешті розпочати
цього року
Саме про Свято-Троїцький кафедральний собор у Новомосковську Дніпропетровської області — бароковий шедевр дерев’яної сакральної архітектури XVІІІ сторіччя, єдиний дев’ятибанний хрестово-купольний в Україні, що у сотні найкращих дерев’яних споруд світу, — йшлося у романі видатного українського письменника Олеся Гончара «Собор». Храм внесений до державного реєстру національної культурної спадщини України та до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Унікальність його архітектурної ідеї — у розташуванні 9 веж-куполів: видно лише 8 з них, хоч би з якого боку і під яким кутом дивитися на культову споруду.
У публікації «Урядового кур’єра» від 20 сiчня 2011 року «У цьому творінні поєдналося все…» наголошувалося: «Свято-Троїцький кафедральний собор на Дніпропетровщині, аналогів якому немає в світі, потребує термінової реставрації». Відтоді минуло більше року, та лише тепер у собору з’явилася надія не бути зруйнованим.
Чотири атаки на козацьку святиню
Коли цариця Катерина Запорозьку Січ розігнала, козацькі старшини вирішили: «Натомість собор святий вибудуєм, і він у віках сіятиме над степами!..» Причому храм мав бути без цвяхів, адже Христос через них страждав. Побудувати церкву, якій би не було рівні, замовили архітектору із села Нові Водолаги Харківської губернії Якиму Погрібняку. І пішов зодчий у плавні думу думати, як завдання виконати. Там наснився йому собор, і зробив він з очерету макет майбутньої перлини козацького зодчества. Старшинам макет сподобався. І 13 травня 1778 року виріс небаченої краси унікальний дере?в’яний храм з 9 банями.
Простояв він майже сто років. А в 1887-му стався перший напад на нього. Єпархіальне начальство вирішило церкву знищити і натомість побудувати цегляну у синодальному стилі. Собор повністю розібрали — без жодних креслень, обмірів, поміток деревини. Тоді піднялася вся інтелігенція Катеринославської губернії, дійшла до імператора, і той дав наказ на відбудову собору в первісному вигляді. За справу взявся реставратор з тих-таки Нових Водолаг — Олексій Пахучий. Він відновив собор лише за однією фотографією. Вирізали сосну, обшили її. На цегляний старовинний фундамент поклали дубові лаги. Замість цвяхів використали дерев’яні кібелі і «ластівчиний хвіст».
Другу атаку собор відбив у 30-х роках минулого сторіччя. Знищення пам’ятки вдалося уникнути завдяки вчителям-братам Григорію й Федору Бабко-Малим, які підняли студентство Катеринославщини. Ризикуючи життям — адже їх могли розстріляти, — козацьку святиню врятували. Але в будівлі церкви відкрили спортзал. Та люди в нього не йшли. Тоді в храмі зробили зерносховище.
Дивовижно, але вижив собор і за часів Другої світової війни. У вересні 1943 року Новомосковськ визволили від фашистів. Радянські військові дивувалися: німець усе кам’яне порушив, а дерев’яного собору не зачепив. Не знали вони, що на фундаменті капітан СС написав: «Не палити!» Не знали й про ту знахідку сина полку Толі Морозова у церковних підвалинах. Хлопчина шукав там підземний хід до монастиря. А знайшов зв’язку із 32 протитанкових мін. Потім хлопець отримав бойову нагороду «за спасіння Троїцького собору».
Про четверту атаку на старовинний храм талановито написав у своєму романі Олесь Гончар, за що письменника почали в 1967 році переслідувати. А згодом і Гончара, і собор, на місці якого хотіли побудувати торговельний комплекс, захищали впливові тоді письменники М. Шолохов і О. Корнійчук.
У 1988 році храм повернули церковній громаді. 10 лютого 1989 року церкву знову відкрили.
Дерев’яний собор у Новомосковську — унікальна пам’ятка козацької доби. Фото з сайту contest.igoto.ua
Востаннє ремонтували 1888 року
Ще торік тодішній настоятель храму отець Володимир, який піднімав громадськість на його захист, а нині чомусь переведений у ключники, бив тривогу: архітектурна пам’ятка у критичному стані й може завалитися будь-якої миті. «Сам собор має вигляд нахиленої піраміди, — пояснював священик. — Всередині собору стики стін, де стрижень хреста, на який все спирається, при шквальному дощі течуть. Люди під час богослужіння бігають з відрами, коритами. Якщо держава не порушить питання про врятування собору, ми можемо втратити цю унікальну пам’ятку, колиску нашої незалежності».
У 60-х роках минулого сторіччя навкруг дерев’яної споруди зробили кільце протипожежного гасіння. Його труби погнили й протікають, вода з них може литися й по кілька діб. Ще одне болюче питання — благоустрій навколо храму, в який на екскурсії їздять туристи з усіх усюд. Охоронну зону пам’ятки архітектури не узаконено. Порушили її, ще коли будували неподалік автовокзал. Поряд з храмом розводив нечистоти й бродячих собак міський ринок.
Востаннє собор повністю реставрували у 1888 році! Тепер він у аварійному стані: старі колоди не витримують навантаження, 3 куполи з 9 відхилилися від своєї осі на понад метр.
Проект уже є
Чому руйнується храм, як і за які кошти його врятувати, має визначити проект реконструкції собору, розроблений київським інститутом «УкрНДІпроектреставрація». Проектно-кошторисна документація коштує майже 1 млн 300 тис. грн. Півтора року тому інституту заборгували майже 235 тис. грн, грошей на завершення проектних робіт бракувало. Крім того, потрібна була й експертиза проекту.
Торік на сесії Дніпропетровської облради депутати виділили Новомосковську субвенцію з обласного бюджету — 306 тис. грн на потреби Свято-Троїцького собору. Розпорядник коштів — головне управління будівництва та архітектури Дніпропетровської облдержадміністрації. Про це ми повідомляли у матеріалі «Собор отримає друге дихання» («УК» від 18 травня 2011р.). Тоді сподівалися, що після проведення експертизи проекту реконструкції і подання відповідних документів до Кабінету Міністрів у державному бюджеті на 2012 рік Верховна Рада затвердить виділення належних фінансів на порятунок світового шедевра.
Як зазначили у Дніпропетровській облдержадміністрації, на обласному рівні всі відповідні документи для цього підготували. Але чому ж гальмується реконструкція національної пам’ятки?
«Реконструкцію мають розпочати цього року, — дізналися від нинішнього настоятеля Свято-Троїцького кафедрального собору єпископа Євлогія. — Силами церковної громади виконуємо внутрішні роботи, які не входять до проекту, також ремонтуємо будинок настоятеля. Згідно з проектом, треба заготовити деревину для укріплення бань, міняти системи комунікацій, підведення води, електрику. Також мають розширити прихрамову територію до тих розмірів, які були до революції. І зробити огорожу».
Спочатку 10 мільйонів і тендер
На інформаційний запит «УК» начальник головного управління будівництва та архітектури Дніпропетровської облдержадміністрації В.М. Зражевський відповів, що у 2011 році за рахунок бюджетних коштів проектно-пошукові роботи завершено, експертизу проведено. «Замовником на об’єкт виступає управління житлово-комунального та капітального будівництва Новомосковської міської ради. Загальна кошторисна вартість об’єкта становить 29133,017 тис. грн. Враховуючи значний обсяг коштів, необхідних для реконструкції пам’ятки архітектури та історії, облдержадміністрація надала пропозиції до відповідних міністерств щодо включення цього об’єкта до переліку проектів, які передбачено фі?нан?сувати за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів загальним обсягом 10 000,0 тис. грн», — йдеться у довідці управління.
Отже, проектом визначено, що на реконструкцію собору необхідно понад 29 млн грн. Таку суму, звісно, не потягне ані релігійна громада, ані місто Новомосковськ (будівля храму на балансі міської територіальної громади), ані обласна казна. Голова Дніпропетровської обласної ради Євген Удод вкотре підкреслив, що питання реконструкції Новомосковського храму є одним із пріоритетних і перебуває на контролі обласної влади. А голова Дніпропетровської облдерж?адміністрації Олександр Вілкул запевнив: «Цього року через державну субвенцію на реконструкцію Новомосковського собору виділено майже 10 млн грн, і почнуться ремонтні роботи».
Докладніше на ще один інформаційний запит «УК» відповіли в управлінні капітального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації за підписом його начальника О. А. Куш?від: «Розпорядженням КМУ від 25 квітня 2012 р. №243-р «Про затвердження переліку об’єктів і заходів, що фінансуються у 2012 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку» передбачено обсяг державних коштів — 9000,0 тис. грн. За рахунок місцевого бюджету передбачено співфінансування в обсязі 490,0 тис. грн.
Проектом передбачено в соборі облаштування підтримуючих конструкцій в інтер’єрах; внутрішніх інженерних мереж, електрообладнання та електроосвітлення; зовнішнього освітлення, інженерних мереж та мереж електропостачання, водопроводу та каналізації; дренажної каналізації; прокладання теплотраси; відтворення ківорія (павільйон бюветного водопостачання); благоустрій та озеленення території; ремонтні роботи в будинку священика. Реставрація об’єкта запланована на 2012—2013 роки. Виконавець робіт буде визначений за результатами конкурсних торгів».
КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР
Від Дніпропетровської облдержадміністрації надійшла інформація, що наймасштабніша в Україні, й у Європі загалом, реставрація пам’ятки дерев’яної архітектури ХVІІІ сторіччя розпочинається і здійснюватиметься упродовж 2—2,5 року за два етапи. Строки першого — з кінця серпня до завершення грудня цього року.