«Урядовий кур’єр» продовжує відстежувати ситуацію, що складається з повінню в Україні. У сьогоднішньому номері — повідомлення наших власних кореспондентів з Рівненської, Івано-Франківської та Волинської областей.
ПОВІНЬ
На Західній Україні рятувальникам відпочивати ніколи
Івано-Франківщина. Норовливу Ворону упокорювали водолази
Світлана ІСАЧЕНКО,
«Урядовий кур’єр»
Три дні поспіль на Прикарпатті сильно дощило. Ріки вийшли у заплави, і без того переповнені від різкого танення снігів, а потім, перетнувши критичний рівень, затопили все навкруги — будинки, дороги, поля і городи. У воді опинився 31 населений пункт області, включаючи Калуш, Болехів, частково Івано-Франківськ. У цих містах, а також у Тлумацькому, Рогатинському, Тисменицькому, Надвірнянському районах підтопило 561 житлову та адміністративно-господарську будівлю, 530 присадибних ділянок, 601 криницю та 68 гектарів сільгоспугідь.
Невеличка і зазвичай спокійна річка Ворона, піднявшись на 1,2 метра, завдала великого клопоту Тисмениці і навколишнім селам. Не допомогли і збірні модульні дамби, заздалегідь виставлені на її берегах, — їх неочікувано швидко знесло бурхливим потоком. Працівники міської державної пожежно-рятувальної частини оперативно організували чергування 7 спостережних постів. Співробітники відділення водолазно-рятувальних робіт та гірської пошуково-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення розгорнули водні переправи.
Поки одні загони рятувальників веслували на човнах, інші викладали вздовж доріг і обійсть захисні огорожі із мішків з піском і щебенем, розчищали пішохідні мости, відкачували мотопомпами воду з підвалів, роз’яснювали людям, що слід робити в разі підтоплення.
— До ліквідації наслідків негоди ми залучили 245 працівників особового складу служби з надзвичайних ситуацій області, 48 одиниць пожежної та спеціальної техніки, — каже начальник управління ДСНС в Івано-Франківській області, полковник служби цивільного захисту Володимир Чернецький. — Також укріпили 120 погонних метрів дамб на річках Свірж та Млинівка. Наші підрозділи виїжджають для надання допомоги постраждалим від повені.
Нині критична ситуація минула. Вода на Вороні, Свіржі, Дністрі й інших річках потроху сходить. Проте область, що природно перебуває у зоні ризику від весняних повеней і літніх злив, ще не може зітхнути спокійно. Тим більше, що інфраструктура захисту від великої води остаточно не відновлена після руйнівних повеней 2008 року.
Рятувальники ледь встигали відкачувати воду з підвалів затоплених будинків. Фото надане прес-службою управління ДСНС в Івано-Франківській області
Волинь. Добре тим, кого польдери захистили
Валерій МЕЛЬНИК,
«Урядовий кур’єр»
На Волині ситуація з пропуском весняної повені залишається складною, але цілком контрольованою. З цікавістю, а не тривогою, вперше спостерігають за підняттям повеневих вод у річках Прип’ять і Стохід жителі села Люб’язь Любешівського району та мікрорайону з красномовною місцевою назвою «Жабокряки» у самому райцентрі. Причина такої впевненості поліщуків, які впродовж багатьох літ потерпали від весняних розливів, у тому, що торік на виділені Кабміном кошти споруджено два польдери, що й захистили від «мокрої небезпеки» ці населені пункти.
Така спокійна обстановка на півночі області. Одначе не на всій Волині. Адже чверть її території низинна, тож вона під час розливу річок традиційно затоплювалася чи підтоплювалася повеневими водами. На щастя, у минулі два роки в області зроблено багато для видалення рослинності, намулів та сміття із багатьох каналів внутрішньогосподарської мережі, прочистки магістральних каналів, що нині є основними водоприймачами.
Попри постійну увагу облдержадміністрації і волинських водників до меліоративної мережі, впоратися з велетенськими обсягами води з розталого снігу вона не може, адже на заплаву вже вийшли всі великі річки області. Рівень води в них продовжує зростати. Так, поблизу села Литовеж Іваничівського району Західний Буг враз піднявся на 16 сантиметрів. Зростання рівнів води у річках сповільнило відтік з водозбірних площ і відразу вплинуло на підняття рівнів грунтових вод. А вони й так на Волині традиційно високі. Нині в області вже підтоплено майже 40 тисяч гектарів сільгоспугідь. Добралася повінь і до населених пунктів.
– Аварійно-рятувальні роботи з відкачування талих і ∂рунтових вод велися у Луцьку, а також у містах Камені-Каширському, Ківерцях та Нововолинську, у селищах Ратне і Турійськ, у селах Куликовичі, Кукли, Велика Яблунька Маневицького району, Переспа Рожищенського району та інших, – каже працівник прес-служби управління ДСНС у Волинській області, майор цивільного захисту Ірина Варварук. – До робіт залучали 65 чоловік особового складу державних пожежно-рятувальних підрозділів управління та працівників місцевої пожежної команди селища Колки Маневицького району, а також 19 одиниць пожежної техніки.
Рівненщина. Вода «розгулює» підвалами
Інна ОМЕЛЯНЧУК,
«Урядовий кур’єр»
На трьох із восьми гідропостів Рівненщини вже перевищений рівень води. Найбільше її прибуло у Случі поблизу Сарн — до півметра над контрольною позначкою. Біля сіл Осницьк Рокитнівського та Млинок Зарічненського районів рівень води теж дещо перевищено.
Втім, будинкам поблизу заплав та річок вона поки що не загрожує, адже водопіллю протистоять 48 насосних станцій, які вже місяць працюють у посиленому режимі.
Цими днями неабияк зріс рівень ∂рунтових вод, тож підвали та погреби вже підтоплені, і мобільні бригади з насосною технікою приїжджають на допомогу людям. В області працює кол-центр, куди за безплатним номером 400-800 можна сповістити про проблеми, пов’язані з водопіллям.
Поки що завдяки зусиллям облводгоспу та, так би мовити, інтелігентному таненню снігу (вночі температура все ще опускається нижче нуля) велику воду вдається стримати.
— У зону підтоплення, за найгіршим сценарієм, можуть потрапити 63 населених пункти області, тоді відселити в межах тих-таки населених пунктів доведеться близько 7 тисяч жителів та майже 4 тисячі домашніх тварин, — каже перший заступник голови облдержадміністрації Анатолій Юхименко. — Зрозумійте: все, чим посипали вулиці ще нещодавно, зараз опиняється в зливовій каналізації, яку необхідно чистити. Неабияк турбує й незадовільне утримання гідротехнічних споруд, що у спільній власності територіальних громад: люди чомусь будуються на польдерах, самовільно добувають там бурштин. Невже сільські голови не бачать, що їхні меліоративні системи замулені й засмічені, а подекуди на них уже виросли дерева?
Окремі громади також безконтрольно експлуатують понтонні мостові переправи. У селі Золотолин Костопільського району, коли йшов лід, ніхто не розвів переправу, отож її розірвало й понесло за водою. Громади мають особливо прискіпливо стежити й за тим, щоб у ці дні не скидали воду зі ставків несанкціоновано. Треба й передбачити кошти на створення запасу пально-мастильних матеріалів. А ще — попередити про те, як треба діяти, пам’яткою кожного, хто проживає в зоні можливого підтоплення, взяти на чіткий облік вагітних, котрим незабаром народжувати, й запропонувати їм перебування і лікарнях, а одиноким — у територіальних центрах. Тобто треба бути готовими до найгіршого сценарію, котрий, сподіваюся, нас омине.
А поки що 5 квітня на сесії обласної ради затверджено обласну програму розвитку водного господарства до 2021 року з фінансуванням 64 мільйони гривень, та виділено додаткові кошти на створення оперативного запасу пально-мастильних матеріалів.
Рівненський облводгосп на постійному зв’язку із сусідньою Білоруссю: там моніторять, скільки води скидає у Прип’ять Рівненщина через насосні станції, адже від цього теж залежить загальна ситуація.