Службу зайнятості реформують

В Україні починається реформування ринку праці. На цьому наголосив голова Державної служби зайнятості України Ярослав Кашуба під час підписання угоди про кооперацію між Державною службою зайнятості України та Федеральною агенцією зайнятості Німеччини. Цю угоду Ярослав Кашуба та виконавчий директор з міжнародних відносин Федеральної агенції зайнятості Німеччини Кіа Ейлерс підписали у четвер під час міжнародної конференції «Ринок праці: європейський вимір».

Економічна криза та російська агресія зумовили цілий комплекс проблем, зокрема й на ринку праці. У 2014 році порівняно з 2013-м кількість зайнятого населення скоротилася на 1,2 мільйона осіб. Лише на Донеччині, за експертними оцінками, втрачено 800 тисяч робочих місць. 1 мільйон 345 тисяч осіб стали вимушеними переселенцями. Це спричинило напругу і в інших регіонах.

«Ми уникли обвалу на ринку праці, але макроекономічна ситуація ускладнюється, — зауважив міністр соціальної політики Павло Розенко. — За прогнозами експертів, в Україні до кінця цього року очікується зростання безробіття до 11%. Тому ми розробили і маємо намір реалізувати принципові кроки, які дадуть правильні відповіді на виклики, що постануть перед країною».

Один з таких кроків — створення на базі нинішньої Держслужби зайнятості Національного агентства зайнятості, яке, до того ж, не буде державною інституцією.

«Не бюрократи, не чиновники в костюмах, а мобільна, активна і потужна сервісна служба з одною вимогою: надання якісних послуг для населення», — зазначив міністр. Заплановано, що зміняться підходи в роботі з безробітними, посилиться страховий принцип виплати допомоги з безробіття, зокрема передбачається градація виплат з урахуванням страхового стажу людини. Агентство виконуватиме й функції виконавчої дирекції Фонду соцстрахування на випадок безробіття.

Планують істотну підтримку безробітних, старших за 45 років, членів особистих селянських господарств, учасників АТО, переселенців, а також тих, хто захоче відкрити власну справу. Особлива увага — молоді віком до 24 років. Передбачається залучення випускників до роботи на умовах стажування, як у Німеччині й Румунії. Нацагентство зайнятості вестиме й моніторинг оголошень про вакансії, які містять дискримінаційні складові (обмеження щодо віку, статі тощо), а також разом з Мінсоцполітики прогнозуватиме ситуацію на ринку зайнятості.

«Це тільки старт реформ», — зауважив Павло Розенко. Він розповів, що ця ініціатива вимагає доопрацювання, і висловив сподівання, що Верховна Рада підтримає це, й Нацагентство зайнятості запрацює вже наприкінці цього року.

Під час конференції експерти обговорили питання модернізації служби зайнятості, фахівці із країн ЄС поділилися досвідом у цій галузі.

Статс-секретар Федерального міністерства праці і соціальних питань Німеччини Йорг Асмуссен розповів, що у ФРН ефективна політика зайнятості. Згідно з нею, акцентують на фінансуванні навчання незайнятих, на субсидуванні роботодавців, які створюють нові робочі місця. «Важливо, щоб галузі навчання молоді збігалися з потребами роботодавців», — підкреслив він.

Звичайно, наголошували європейські експерти, кожна країна має особливості, які потрібно враховувати. Спеціаліст із питань зайнятості Регіонального бюро ПРООН у країнах Європи та СНД Весна Дзутеска-Бішева зазначила, що для зменшення безробіття важливо задіювати відразу три складові: державу, приватний сектор, і громадські організації.

Також варто налагодити моніторинг систематичного оцінювання всіх програм щодо їх впливу на зайнятість. Робочі місця потрібно оцінювати не тільки за їх загальною кількістю, а за тим, на які групи населення вони орієнтовані, які вимоги до якості робочої сили висувають, яку винагороду отримуватимуть влаштовані на них люди. На це звернула увагу директор Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. Птухи НАН України Елла Лібанова. За її словами, слід перейти від нинішньої фрагментарної політики на ринку праці до комплексних проектів. Лише комплексний підхід дасть змогу отримати добрий результат.