У завідуючого кафедрою дитячої оториноларингології, аудіології та фоніатрії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика професора Анатолія Косаковського кілька робочих місць, які в підсумку можна вважати одним. Чому? В поліклініці він приймає хворих, в лікарні — консультує колег, а в академії «переварює» побачене й почуте в наукові праці й допомагає іншим вийти на якісно новий рівень роботи. Це той випадок, коли академічна наука одразу відповідає на виклики життя.
Його колега професор Володимир Березюк завідує кафедрою в Дніпропетровській медичній академії. Його знає медична спільнота світу як унікального хірурга.
Коли вони обговорюють шляхи розв’язання чергової проблеми, то запрошують до розмови не лише науковців з Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона, а й монтажника-наладчика цього інституту Руслана Семенова. Чому? Бо виконують такі роботи, яких до них ніхто не робив. Медицину вони доповнюють технічним прогресом. Завдяки такому поєднанню шляхом унікальних операцій вдається повертати людям здоров’я. Зокрема слух.
Сто дітей повернули до звичного життя
Нині найефективніший метод реабілітації пацієнтів, які втратили можливість чути світ, — вживлення електронного вуха. Така операція називається кохлеарною імплантацією. Їх проводять у Київському інституті отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка та в Дніпропетровську.
Суть операції в тому, що у внутрішнє вухо вводять кохлеарний імплантат. Цей електронний пристрій допомагає людям, які народились глухими або втратили слух.
Система кохлеарної імплантації складається з двох частин: зовнішньої і внутрішньої. Встановити її — завдання операції. Внутрішня — це приймач індукційної котушки і ланцюг електродів. Вона самостійна, повністю автономна, оскільки не має зовнішніх виводів, елементів живлення і будь-яких деталей, що потребують заміни. Зовнішня частина кріпиться до вуха і складається з мовного процесора, батарейного відсіку та антени передавача. Мовний процесор — головна і найскладніша частина. Він кодує акустичний сигнал в електронні імпульси, які надходять у приймач внутрішньої частини для збудження різних груп волокон слухового нерва. Пацієнт може регулювати силу звуку, обирати прийнятний режим роботи. Кохлеарний імплантат дає змогу вести звичайний спосіб життя, за винятком заняття травмонебезпечними видами спорту.
Мовний процесор, а це малогабаритний спеціалізований комп’ютер, підключається тільки після повного загоєння операційного розрізу. В Дніпропетровську зробили майже сто таких операцій дітям. Тепер вони нормально чують, ходитимуть у звичайну школу, зможуть здобувати будь-яку професію.
Усі наукові розробки і досвід впровадження їх у практику під назвою «Новітні технології в діагностиці та лікуванні хвороб вуха, горла та носа» представлено Національною медичною академією післядипломної освіти імені П.Л. Шупика на здобуття Державної премії в галузі науки і техніки.
Винахід запущено в серійне виробництво
У роботі наведено теоретичне узагальнення і практичне впровадження наукового напряму, який розв’язує актуальні наукові проблеми: підвищення ефективності лікування хворих із недугами ЛОР-органів — вроджені, запальні, патологічні, онкологічні процеси — та повернення слуху глухим дітям на підставі експериментального об∂рунтування та застосування розроблених авторами приладів та інструментів. Отримано фундаментальні результати щодо впливу високочастотного струму та лазерного випромінювання на організм людини.
Експериментально об∂рунтовано, розроблено та впроваджено в практику хірургічні втручання на ЛОР-органах з визначенням оптимальних параметрів лазерного опромінювання під час операцій на шкірі, м’яких тканинах, хрящах і слизовій оболонці та відповідні пристрої для їх проведення.
Уперше в Україні освоєно та проведено кохлеарну імплантацію і повернено слух глухій дитині у 2003 році. Впроваджено ранню діагностику та хірургічну реабілітацію слуху у глухих дітей. Завдяки роботі співавторів і запровадженню державної програми з кохлеарної імплантації нині в Україні не існує черги на проведення такої операції глухим (глухонімим) дітям. Експериментально обгрунтовано та впроваджено в практику операції, які покращують слух після отогенних внутрішньочерепних ускладнень.
Наукові розробки авторів дали змогу створити вітчизняний високочастотний біполярний електрокоагулятор та розпочати його серійне виробництво. Поклали початок для серійного виробництва одноразових пристроїв та інструментів для операцій на ЛОР-органах.
Економічний та соціальний ефект від впровадження — уникнення або зменшення в 3—5 разів крововтрати під час операцій, скорочення тривалості хірургічних втручань, економія перев’язувальних матеріалів та лікарських препаратів, відновлення слуху та соціального статусу дітям України.
Результати досліджень викладено у понад 300 публікаціях, зокрема в 4 монографіях, атласі, 2 підручниках, 25 роботах за кордоном. Загальна кількість реферованих публікацій у міжнародних журналах, що містяться в базі даних SCOPUS, — 22. Новизну та конкурентоспроможність технічних рішень захищено 13 авторськими свідоцтвами СРСР, патентом СРСР на винахід та 76 патентами України (в т. ч. 10 патентів на винахід). За цією тематикою захищено 3 докторських і 7 кандидатських дисертацій.
Цикл наукових праць — інноваційний прорив у лікуванні складних захворювань.
Здобуток їх авторів відчують тисячі громадян. Адже захворювання, про які йдеться, супроводжують багатьох з нас від народження до глибокої старості. Кому не відоме материнське: «ой, у малого носик заклало, горлечко болить!». Щоб усе було гаразд, і дбають вчені-медики. Вони чують наші біди та адекватно на них реагують.