Заступник міністра внутрішніх справ,
начальник
Головного слідчого
управління МВС України
Василь ФАРИННИК
Пам'ятаєте, у братів Вайнерів - "Я, слідчий... розглянувши матеріали про... і, беручи до уваги необхідність провадження попереднього розслідування, постановив: порушити кримінальну справу... і приступити до слідства"? Вже з однієї цієї цитати можна зрозуміти, що мова піде про особливу правоохоронну функцію - слідство і особливу професію -слідчий.
Дарма, що шанувальники детективів, здається, знають про цю роботу майже все. Сьогоднішні слідчі-професіонали літературно-кіношних героїв сприймають дещо іронічно і навіть поблажливо. У реальному житті романтики небагато, а от екстриму і негативних емоцій вище голови, кажуть вони. Їм можна вірити, адже саме на слідчих державою покладено завдання самостійно вести кримінальне переслідування осіб шляхом порушення кримінальних справ, викриття винних у злочинах, обрання щодо них запобіжних та інших заходів процесуального примусу.
- Коли майже щодня доводиться стикатися з жорстокістю і людською бідою, мабуть не до романтики?, - запитую в заступника міністра внутрішніх справ, начальника Головного слідчого управління МВС України, генерал-майора міліції Василя Фаринника.
- Слідчі виступають правовою гарантією забезпечення режиму законності під час розслідування злочинів, гарантією захисту прав громадян та інтересів держави. - Для реалізації цих завдань закон надає слідчому вагомі повноваження з виявлення і формування доказів, їх оцінки і прийняття рішень у кримінальній справі. Образно кажучи, обов'язок кожного слідчого - пошук істини у протиріччях сторін, об'єктивність і неупередженість, виявлення обставин, що не лише викривають, а й виправдовують особу.
Оскільки версія - це картина подій, домислена на базі наявних ознак, для слідчої роботи конче потрібні неабиякі аналітичні здібності, вміння спостерігати і навіть фантазувати. Плюс об'єктивність, як на мене, - найголовніша риса справжнього фахівця і, звичайно ж, велика відповідальність за долі інших людей, попри те, що найчастіше доводиться мати справу з особливим і далеко не кращим контингентом. Саме від професіоналізму слідчого залежить, чи буде досягнуто кінцевої мети діяльності правоохоронних органів - винесення судом вироку і законне покарання для злочинця.
- За якими практичними критеріями зараз оцінюється робота слідчих?
- Найважливішим у нашій діяльності було й залишається якість ведення слідства. Індикатор цієї якості - суди: відслідковуємо, за скількома справами були прийняті обвинувачувальні вироки і скільки повернуто суддями на додаткове розслідування. Порівнюючи показники, переконуємося, що формально якість роботи слідчих стала кращою - ми розслідуємо більше справ, люди менше нарікають на дії слідчих. Але й без прорахунків не обходиться. Приміром, за минулий рік шестеро осіб були визнані такими, які притягувалися до кримінальної відповідальності незаконно. Це означає, що за якимось фактом слідчий порушував кримінальну справу, підозрюваний давав свідчення, сищики збирали ще якісь докази, а вини цієї людини так і не було доведено. Найгірше, коли під час розслідування вона перебувала за гратами... Таких випадків за 2010 р. було три.
На жаль, такі прецеденти трапляються не лише у нас. Буває, навіть в одній з найдемократичніших країн світу - США - суд через багато років визнає ув'язненого невинним. Чи означає це, що слідчий поставився до виконання своїх службових обов'язків абияк? Можливо, але подібні речі в нашій роботі неприпустимі. Якщо ми виявляємо, що наш працівник зумисно або ж недбало розслідує кримінальну справу, одразу проводимо службову перевірку. Коли таке підтверджується, на слідчого чекає невідворотне покарання.
З іншого боку, бувають і об'єктивні причини. Наприклад, якийсь чиновник високого рангу у стані сп'яніння скоює ДТП. Аби не відповідати, викликає водія і за винагороду чи інші блага переконує його взяти провину на себе. Як у такому разі слідчому встановити істину? На моє переконання, ситуацію могли б виправити зміни до кримінально-процесуального кодексу, які зараз активно обговорюються. Відповідно до них, слідчому при розслідуванні кримінальної справи потрібно буде лише зібрати всю інформацію про вчинене правопорушення. Після погодження з прокурором обвинувачувального висновку справа передаватиметься до суду і вже суддя прийматиме рішення засудити чи виправдати особу.
- Як часто слідчі, говорячи вашими словами, "зумисно або недбало" підходять до розслідування кримінальних справ? Чи зважувалися слідчі, скажімо, брати хабара?
- Скажу чесно, і зважувалися, і брали... Упродовж минулого року за отримання хабарів до відповідальності притягнуто 27 слідчих. Найбільше таких фактів зафіксовано в Києві - тут на хабарах попалися п'ятеро працівників слідства. Зазначу, ще торік навесні міністр Анатолій Могильов видав наказ, в якому чітко виписана відповідальність співробітників міліції за те чи те правопорушення. Та деякі керівники підрозділів не проти приховати ганебні вчинки своїх підлеглих, оскільки, коли слідчого спіймають на хабарі, посаду як правило втрачає і його керівник.
Це питання на особливому контролі керівництва МВС. У 2010 році за правопорушення слідчих до різних видів дисциплінарної відповідальності притягнуто понад сто начальників усіх рівнів.
- Сьогодні навіть далеким від правоохоронної діяльності громадянам зрозуміло, що для більш ефективної боротьби зі злочинністю потрібно насамперед забезпечити надійні гарантії правової і соціальної захищеності слідчих, працівників карного розшуку, деяких інших підрозділів. Що треба зробити в цій площині вже зараз чи в недалекому майбутньому?
.jpg)
- Успішна боротьба зі злочинністю
неможлива без належного соціально-правового забезпечення. Через його
відсутність, зокрема, спостерігається плинність кадрів, у тому числі й серед
слідчих. Лише минулого року з органів внутрішніх справ було звільнено 810
слідчих (8,3% від штату). Найприкріше, що майже половина з них пішли за власним
бажанням, а третина не прослужила й трьох років.
Причини такого розмивання професійного ядра слідчих підрозділів відомі. Насамперед, це недосконалість законодавства, що врегульовує їхню діяльність. Чинний Кримінально-процесуальний кодекс не відповідає сьогоднішнім реаліям. За роки незалежності для виправлення ситуації пропонувалося вісім проектів КПК, проте жоден з них так і не був прийнятий. Слідчу роботу погіршує й відсутність нормативного акта, який би закріплював процесуальні гарантії слідчих - Закону "Про статус слідчих". Його прийняття значною мірою сприяло б розв'язанню багатьох проблем кадрового, фінансового, матеріально-технічного та соціального характеру.
Для вирішення цих питань Головне слідче управління МВС підготувало відповідні законопроекти. У новому КПК запропоновано спеціальний порядок призначення на посаду слідчого, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади, заборона під загрозою відповідальності втручання у процесуальну діяльність слідчого осіб, які не мають на те законних повноважень, відповідальність за неповагу до слідчого тощо. Ці гарантії деталізовані у проекті закону "Про статус слідчих", де також передбачені умови матеріального та соціального забезпечення, спрямовані на створення належних умов для роботи.
- Василю Івановичу, розкрийте трохи слідчу "кухню". Ваші працівники розслідують усе, що їм доручають, чи є певна спеціалізація?
- Колись слідчі й справді були такими собі універсалами і розслідували все підряд. З часом зрозуміли: аби професійно розслідувати ту чи іншу справу, потрібно й професійно знати предмет дослідження. До 1978 року кримінальні справи вчинені, приміром, неповнолітніми, розслідували лише слідчі прокуратури - настільки серйозним було ставлення до такого роду злочинів. А коли переконалися, що й міліцейські слідчі мають достатню фахову підготовку, "поділилися" роботою і теж стали закріплювати за нашими такі справи окремими наказами.
Нині убивства, розбої із застосуванням зброї, нанесення тяжких тілесних ушкоджень - у компетенції слідчих одного відділу. А злочини, скажімо, скоєні дітьми, розслідують інші. До них ми, як і раніше, ставимося дуже відповідально. Втім, розслідування таких злочинів перебуває на контролі вищих рангом керівників. Приміром, якщо злочин стався в райцентрі, на місце обов'язково виїжджає слідчий з обласного управління для безпосередньої допомоги.
- З якою метою при МВС пропонується створити Слідчий комітет? Чи має він замінити нинішнє Головне слідче управління?
- Я вже зазначав, що розроблений фахівцями міністерства проект КПК врегульовує чимало проблем слідчої діяльності. У ньому відображена й нова система органів досудового слідства, сформована з урахуванням сучасних напрямів реформування кримінальної юстиції. Зокрема визначено, що досудове слідство повинні здійснювати саме слідчі Слідчого комітету при МВС, а не просто слідчі органів внутрішніх справ, як зараз.
Питання організаційного відокремлення підрозділів слідства не нові. Ще років вісім тому на базі Донецької області, де я очолював слідче управління МВС, проводився експеримент з апробації нової системи підпорядкування слідчих підрозділів. Тоді слідчих вивели з оперативного підпорядкування міським і районним відділам міліції та організували строгу вертикаль: керівник районного слідчого підрозділу підпорядковувався керівникові обласного, а той звітував безпосередньо начальникові Головного слідчого управління МВС. Експеримент мав успіх, бо слідчі й справді стали більш самостійними. Зараз він ніби й процесуально незалежний, але працює під керівництвом начальника райвідділу міліції. Іншими словами, перебуває у прямій адміністративній, матеріальній та іншій залежності в органу дізнання.
Слідчий комітет при МВС забезпечить більш неупереджене розслідування злочинів. Звичайно, створювати його треба одночасно з реформуванням кримінально-процесуального законодавства.
Олександр БІТТНЕР
ДOСЬЄ "УК"
Василь ФAРИННИК. Народився 1955 р. на Тернопільщині. Закінчив Харківський юридичний інститут. В органах внутрішніх справ з 1980 р. Працював слідчим, начальником слідчого відділу Київського, а потім Кіровського РВВС м. Донецька, заступником начальника слідчого відділу УВС м. Донецька, начальником слідчого управління ГУ МВС у Донецькій області. У березні 2010 р. призначений заступником міністра внутрішніх справ України - начальником Головного слідчого управління. Генерал-майор міліції, Заслужений юрист України.