ГНІВ БОГІВ

Охоплена економічною кризою Греція шукає допомоги не на Олімпі, а в МВФ

До кінця червня чиновники з міжнародних фінансових структур вирішать, чи отримає Греція черговий транш у 12 млрд євро, що може на певний час гарантувати її економічну стабільність. Адже життя цієї середземноморської країни, яку вважають однією з найпроблемніших у родині Євросоюзу, ніяк не може стабілізуватися після потрясінь світової фінансової кризи 2008 року. Натомість, здається, її все глибше  затягує у прірву державного боргу і складних стосунків із Брюсселем. У 2010 році борг Греції становив 142,2% ВВП, за прогнозами експертів, у 2011 році він перевищить 160%.

Кредит у поміч

ЄС, МВФ і Європейський центробанк рятують Грецію єдиним можливим методом — кредитами. Натомість у пряму залежність від них ставиться проведення жорстких внутрішньополітичних реформ у країні і скорочення державних витрат. За червневий транш європейські фінансові структури вимагатимуть від Греції як компенсацію контроль за приватизацією і податками в країні, що деякі європейські аналітики оцінили як пряме втручання ЄС в управління економікою одного зі своїх членів. Проте таких категоричних оцінок не поділяє завідувач відділу зовнішньоекономічної політики Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України Ірина Клименко:

— Цілком природно, що у цю кризу залучена не лише Греція, а й весь ЄС і МВФ. Адже якщо якась група країн позичає іншій державі певні кошти, вони хочуть бути впевнені, що гроші їм повернуть. Звичайно, Греції важко приймати жорсткі рішення, кардинальним чином міняти свою внутрішню політику, проте, гадаю, з часом грецька влада пересвідчиться, що іншого шляху вона не має.

Ймовірність того, що Афіни не приймуть умови МВФ, доволі низька, оскільки без чергового траншу грецьку економіку радше всього очікує дефолт. І, за словами Ірини Клименко, уряд країни вже оголосив про додаткове скорочення своїх видатків, підвищення податків у 2012 році — до 20 млрд євро, а у 2015 році — до 22 млрд, програму масової приватизації, яка принесе бюджету додаткові 50 млрд євро. За словами експерта, наразі державний борг Греції становить 330 млрд євро, і ЄС допомагає Афінам цей борг погасити. «Але тут не може бути одномоментних рішень, це має бути політика кількох років, — вважає Ірина Клименко. — Адже проблеми в Греції накопичувалися протягом досить тривалого часу».

Системна помилка

Криза в Греції виявила серйозні вади у функціонуванні ЄС як інтеграційного об’єднання, які, на думку експерта, закладалися ще під час переходу на єдину європейську валюту (надійшла у безготівковий обіг ЄС з січня 1999 року, а в готівковий — із січня 2002 року). Тоді в Брюсселі прийняли рішення, які давали змогу вільно переміщувати капітали на території ЄС, здешевлювали економічну діяльність в його межах. Проте внаслідок цього більш розвинені країни, які вже певний час формували культуру інвестиційної та фінансової діяльності, і менш розвинені, котрі цього шляху ще не пройшли, отримали однакові ресурси. В керівництва останніх виникла велика спокуса використати дешеві ресурси на соціальні проекти, вирішивши таким чином питання розширення чи збереження своєї влади. Проте настав час, коли стало зрозуміло, що економіка не здатна фінансувати ці урядові видатки. Крім того, до введення євро середня зарплата у Греції в перерахунку становила 500 євро, проте після запровадження єдиної валюти вона зросла у 3-4 рази. «А хіба продуктивність праці у державі також збільшилася у рази? — ставить риторичне запитання Ірина Клименко. — Таким чином, доволі жорстко підтвердилося правило: скільки країна заробляє, стільки й повинна витрачати». До інформації про те, що доля Греції чекає на Іспанію і Португалію, експерт поставилася скептично.  «Наразі ми нічого не чули про радикальні рішення ЄС щодо цих країн», — сказала вона.

У пошуках можливих варіантів виходу з кризи грецький уряд навіть почав обмірковувати можливість виходу країни із зони обігу євро і повернення до використання своєї національної валюти — драхми. Проте у Брюсселі з недовірою поставилися до таких заяв з Афін. Адже досі подібних прецедентів на території ЄС ще не траплялося. Крім того, таке рішення призвело б до нової хвилі паніки і заворушень серед простих греків, які кинулися б на штурм банків, намагаючись врятувати свої заощадження в євро.

Малоймовірним  вважає варіант виходу Греції із зони євро й Ірина Клименко.

— Коли в державі спостерігається критична економічна ситуація, то керівництво намагається прорахувати всі можливі шляхи і варіанти, нерідко навіть взаємовиключні, — пояснила експерт заяви грецьких політиків про наміри відмовитися від використання євро. — Але  такий відчайдушний крок не приніс би користі нікому, і передусім самій Греції, оскільки відбулася б повна девальвація внутрішньої валюти.

 

БЛІЦ-ІНТЕРВ'Ю

«У Греції люблять українських туристів»

Чи відлякує економічна нестабільність Греції українських туристів, які за останні роки встигли стати завсідниками місцевих курортів? І як почувають себе ті, хто, не злякавшись похмурих прогнозів фінансового колапсу, вирушають до Греції? Про це ми розпитали у телефонному інтерв’ю  Генерального консула України в Салоніках Ігоря СИБІГУ.

— Ігорю Івановичу, невдоволені державною політикою демонстранти часто  з’являються  на вулицях грецьких міст?

— Страйкують переважно держслужбовці в Афінах і у нас, в Салоніках. Це два найбільші міста Греції, де проживає фактично майже половина населення країни. Непопулярні реформи — скорочення зарплат і соціальних виплат — зачіпають саме працівників державного сектору. Грецький уряд намагається якось поліпшити ситуацію в країні, оголошує про велику приватизацію державного сектору, зокрема, в телекомунікаційній сфері, у галузі морських та портових перевезень. Але, як пророкують грецькі експерти, економічна ситуація в країні істотно погіршиться восени, саме тоді, стверджують вони, настане переломний момент, який, не виключено, підштовхне владу до радикальних рішень. Одним з них може стати рішення про дозвіл продажу земельних ділянок у прибережній зоні Греції громадянам з країн, які не є членами ЄС.

— Як нині у Греції з туристами?

— Грецька економіка стоїть на трьох китах: морські перевезення, сільське господарство і туризм. На мою думку, нині, після певного періоду зменшення напливу відпочивальників, який спостерігався у 2008—2009 роках, туризм переживає етап своєрідного ренесансу. Звичайно, представники туристичної сфери йдуть назустріч своїм клієнтам, пропонуючи їм доволі привабливі ціни. Якщо говорити про наших туристів, то за січень-червень цього року консульства Греції в Україні видали 90%  віз від загальної їх кількості, виданої у 2010 році. До речі, останнім часом серед українців набув популярності туризм паломницький. Найпоширенішим місцем паломництва є відома гора Афон. Взагалі у Греції люблять українських туристів. Бо на відміну від туриста, наприклад, із Німеччини чи Великобританії, який увечері в кафе вип’є щонайбільше дві чашки кави та йде у готель спати, українець чинить інакше. Він замовить гарну вечерю, пляшку вина, а на завершення відпочинку ще й купить шубу для дружини.

— Славнозвісні грецькі шуби зараз подешевшали?

— Відоме місто Кастор’я на півночі Греції вважається центром в Європі з пошиття шуб. Спочатку криза трохи відбилася на цінах на ці вироби, але потім вони вирівнялися.

— Як із цінами на харчі?

— За останні два з половиною роки ціни на продукти харчування виросли приблизно на 10-15 відсотків. Зауважте, що до введення євро, коли в Греції розраховувалися у драхмах — національній валюті, ціни були у кілька разів нижчі. Введення євро призвело до здорожчання навіть тих продуктів, які традиційно у Греції завжди були дешевими і якісними, наприклад, свіжої риби.

 

ЩОЙНО З ЕЛЛАДИ

Дорогі хіба що шашлики з восьминога

Зоя ГАЙДУК нещодавно відпочивала з чоловіком та двома дітьми на одному з грецьких курортів. Після повернення до Києва вона дивувалася, переглядаючи сюжети українських новин про події в Греції: «Невже в Європі існує ще одна Греція?»

— Звичайно, коли ми повернулися з відпочинку, усі наші знайомі і родичі розпитували, чи не потрапили ми у вуличні заворушення. Мене і чоловіка такі запитання дещо здивували, адже у Греції було все спокійно. Місцеві жителі привітні, щиро посміхалися, і ніякого соціального напруження ми не почували. Тому коли вже вдома переглядали новини про Грецію, у нас складалося враження, що йдеться про зовсім іншу країну.

У продуктових магазинах та на речових розкладках — ніякого ажіотажу, усього вдосталь. Та й ціни «не кусалися». Наприклад, дочці купили сумочку та плаття, які коштували приблизно так само, як і в Києві. Подібні ціни й на іншу продукцію. Якщо говорити про сервіс, наприклад, таксі, то з цим були проблеми. Виявилося, що замовлення на послуги таксомоторів розписані на кілька місяців уперед. Але можна було взяти в оренду автомобіль, що ми і зробили. Обійшлося це у 50 євро за півтори доби. Єдиний нюанс — ціна бензину. Літр пального коштує близько двох євро.

Дещо зіпсували враження ціни на морепродукти. Здавалося б, у морській країні вони мають бути мізерними. Однак, скажімо, за страву з восьминога (щось на кшталт шашлику) довелося викласти 150 євро. Тобто якщо хочете скуштувати щось екзотичне, приготуйтеся розкошелитися.

Якщо ви зібралися в Грецію,врахуйте і час, який вам знадобиться на отримання візи. Нас перевіряли десь два тижні, ще місяць ми збирали різноманітні довідки та документи. У посольстві вимагали навіть копію трудової книжки. Але загалом у Греції нам сподобалося більше, ніж у Туреччині, де за межами готелю просто не було чого робити.