Саме це питання в усіх його ракурсах було обговорено під час Національної ради реформ, яка відбулася під головуванням Президента Петра Порошенка та за участі Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. «За децентралізацією — майбутнє», — наголосив глава держави, повідомивши, що вітчизняну модель вибудувано на базі польської, яка давно довела свою ефективність у сусідній країні. Він також пояснив значення терміна «субсидіарність», яке на місцях часто трактують не зовсім правильно: «Це не субсидії комусь виплачують з гори. Навпаки: скільки можна взяти влади — стільки цієї влади треба залишити громаді як першому, базовому рівню місцевого самоврядування. Тобто реальні гроші мають надійти до громади». Перший важливий крок у цьому напрямку вже зроблено — внесено зміни до Бюджетного кодексу. Ефективна співпраця Президента, уряду, парламентської коаліції дала змогу мати перші результати бюджетної децентралізації. Петро Порошенко оприлюднив першу статистику, за якою до 40% зросла фінансова база місцевих бюджетів.
«Уперше в місцевих бюджетах отримано реальні гроші, що є надзвичайно позитивним першим кроком», — зазначив Президент. Цифри переконливо свідчать, що відстань між людиною і владою має бути максимально скорочено.
Конкуренція за інвестора
Створено абсолютно добровільний механізм об’єднання громад. «Жоден чиновник вказівним перстом згори не тиснутиме щодо об’єднання. Це право громадянина. Хочеш жити, як зараз, — не об’єднуйся. Але збиратимеш із села 100—200 тисяч гривень річного бюджету, і цього вистачать лише на утримання сільського голови. І жодних змін не відбудеться», — констатував глава держави.
А інакше у громад з’являється змога стимулювати інвестиції. Громада визначає, на яких умовах працюватиме інвестор. «Почнеться конкуренція за інвестора, і саме це я хотів би побачити як один з механізмів реалізації концепції децентралізації», — пояснив свою позицію Президент.
При цьому не йдеться про федералізацію. Питання оборони, безпеки держави, громадського порядку, зовнішніх відносин, ключові питання, які тримають цілісність і вертикаль влади в державі, належатимуть виключно до компетенції державної влади. «Щоб було зась створювати донецькі, луганські, харківські, бессарабські або інші республіки. Не дозволимо! Хто спробує — буде миттєва реакція, яку також передбачено в Конституції і схвалено представниками місцевого самоврядування, обласних рад, Венеціанською комісією, досвідченими юристами. Дуже важливо, що в такий спосіб знаходиться консенсус у державі», — наголосив Петро Порошенко.
Вірогідно, до п’ятничного ранку надійде письмовий висновок Венеціанської комісії. Президент звернувся до голови Конституційної комісії Володимира Гройсмана одразу ж обговорити і затвердити запропоновані законопроекти. І пообіцяв не затягувати підписання її рішення і з направленням його до Верховної Ради для ухвалення за конституційною процедурою, з відповідальністю політичних сил, коаліції, яка має конституційну більшість.
На розгляд депутатів буде винесено кілька першочергових питань, які потребують змін до Конституції. Крім децентралізації, це судова реформа (тут Конституційна комісія має намір врахувати сто відсотків зауважень і рекомендацій Ради Європи, Венеціанської комісії). Парламент має затвердити й зміни до Конституції щодо депутатської та суддівської недоторканності. «Вся країна стала свідком, як із суддівської мантії окремих керівників апеляційних судів, вищих судів випадають тисячі доларів, що стало символом ганьби окремих представників суддівської гілки влади», — цитує прес-служба Президента слова Петра Порошенка.
Ще одні вибори?
Свій погляд на процеси децентралізації висловив і Арсеній Яценюк: «Оскільки ми не встигаємо провести конституційну реформу до проведення місцевих виборів і не маємо права відкладати запровадження децентралізації ще на три, п’ять чи десять років, нам, можливо, треба буде проводити ще одні місцеві вибори, вже на новій Конституції, новому законі й нових повноваженнях для органів місцевого самоврядування».
Видається так, що навряд чи можливо завершити конституційну реформу до проведення виборів до органів місцевого самоврядування 25 жовтня: «Це означає, що органи місцевого самоврядування буде обрано на старих повноваженнях. Тобто всі кроки з передачі політичних повноважень на місця не зможуть бути реалізовані новим складом органів місцевого самоврядування».
Після проведення конституційних змін і повної та всеосяжної децентралізації, яка передбачає передачу частини політичних, адміністративних, фінансових, економічних та соціальних прав, підкреслив Прем’єр, треба буде мати органи місцевого самоврядування, яких обиратимуть на нових конституційних і законних підставах, маючи весь обсяг повноважень для реалізації прав на місцях.
Завдяки бюджетній децентралізації за перше півріччя доходи місцевих бюджетів уже зросли на 36%. «Очікуємо, що місцеві бюджети додатково отримають близько 40 мільярдів гривень — як реальний факт отримання додаткових повноважень і наповнення їх фінансовим ресурсом», — передає слова глави уряду департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату Кабміну.
Арсеній Яценюк звернувся до Верховної Ради підтримати законопроект щодо децентралізації повноважень, запропонований Міністерством юстиції. На місця документ пропонує передати функції з реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, реєстрації прав на майно, речових прав тощо. Це відкриє шлях органам місцевого самоврядування до отримання додаткових 500 мільйонів гривень.
Уряд також пропонує передати на місця частину функцій із надання адміністративних послуг. Наступного тижня Мінекономрозвитку подасть до Кабміну проект урядового рішення, яким вшестеро скорочується кількість адміністративних послуг, зменшується і фіксується плата за них.
Вже цього року уряд передав на місця частину повноважень у сфері охорони здоров’я. Зараз медичну субвенцію розподіляють безпосередньо органи місцевого самоврядування на місцях. І уряд вивчає ефективність такого розподілу.
Неврегульованими, за словами Прем’єра, залишаються земельні питання, зокрема можливість територіальних місцевих громад впливати на розподіл землі поза межами населеного пункту.
«Зараз це компетенція органів виконавчої влади, що доволі сумнівно як з конституційної, так і з логічної точки зору, — вважає Арсеній Яценюк. — Це питання треба вирішити під час внесення змін до Конституції, ухвалення відповідних актів законодавства про місцеві державні адміністрації і про органи місцевого самоврядування».